- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Вступна бесіда про зміст природознавства в 4-му класі.
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •2. Практична робота з таблицями, атласами.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •IV. Осмислення учнями знань.
- •V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VI. Закріплення нового матеріалу.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми та завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань дітей та їхнього життєвого досвіду.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
- •III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •IV. Осмислення знань учнів.
- •V. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VI. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення твого матеріалу.
- •V. Осмислення-учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •Viі. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення учнями знань.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення учнями знань.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •V. Осмислення знань учнями.
- •VI. Узагальнення та систематизація знань.
- •VII. Підсумок уроку.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань учнів.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і мети уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •Viіі. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
- •Хід уроку
- •I. Підсумок фенологічних спостережень.
- •II. Перевірка домашнього завдання.
- •III. Актуалізація опорних знань.
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
- •V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
- •VI. Осмислення знань учнями.
- •VII. Узагальнення та систематизація знань.
- •VIII. Підсумок уроку.
- •IX. Домашнє завдання.
VI. Осмислення знань учнями.
1. Робота з підручником.
Опрацювання статті "Прісна водойма — природне угруповання".
2. Самостійна робота учнів.
Робота в зошитах з друкованою основою
VII. Узагальнення та систематизація знань учнів.
— Які водойми називають прісними?
— Назвіть рослини водойми, які запам'ятали.
— Яке значення рослин у цьому природному угрупованні?
— Наведіть приклади рослиноїдних, хижих і всеїдних тварин.
— Які тварини очищають водойму від залишків живих організмів?
— Наведіть серед живих організмів водойми організми-виробники, споживачі і перетворювачі.
— Наведіть приклади зв'язків між рослинами і тваринами водойми; між тваринами різних груп.
— Наведіть приклади пристосування живих організмів до життя у водоймі.
— Доведіть, що водойма — природне угруповання.
— Які дії людей можуть зруйнувати водойму як природне угруповання?
VIII. Підсумок уроку.
— Яка тема сьогоднішнього уроку?
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Що вас найбільше вразило?
IX. Домашнє завдання.
Прочитати у підручнику статтю "Прісна водойма — природне угруповання". Підготувати відповіді на запитання після тексту.
№ уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____
Тема. Болото — природне угруповання.
Мета. Ознайомити з процесом заростання озера і перетворення його у болото; збагатити уявлення про рослинний і тваринний світ боліт; вказати значення болота для людини; розвивати уяву; виховувати любов до природи.
Обладнання. Ілюстрації болота, рослин і тварин, які там живуть.
Хід уроку
I. Підсумок фенологічних спостережень.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальне опитування.
— Яку тему ми вивчали на попередньому уроці?
— Які рослини живуть у прісній водоймі?
— Які тварини живуть у прісній водоймі?
— Які зв'язки склалися між рослинами і тваринами у водоймі?
— Яке значення у водоймі мають бактерії?
— Які тварини очищають водойму від залишків рослин і тварин?
— Як живі організми пристосувалися до життя у водоймі? Наведіть приклади.
— Чому водойму називають природним угрупованням?
2. Самостійна робота.
1. Запишіть прісні водойми свого краю.
2. Які з живих організмів у водоймі є виробниками, споживачами чи перетворювачами? Запишіть їх назви у три стовпчики: ряска, плавунець, молюски, бактерії, елодея, нутрія, латаття, осока, щука.
3. Наведіть приклад ланцюга живлення, що існує у водоймі.
4. Що примушує водоплавних птахів залишати восени наші водойми?
5. Чому треба охороняти водойми?
III. Актуалізація опорних знань учнів.
— Відгадайте загадку.
• Не вода, і не суша, на човні не перепливеш і ногами не підеш. (Болото.)
— Що таке болото?
— Де в Україні найбільше боліт?
— Де в природі утворюються болота?
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
— На сьогоднішньому уроці ми розглянемо болото як природне угруповання.
V. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
1. Розповідь учителя.
— Будь-яке природне угруповання розвивається і змінюється. Велике значення у процесі зміни наземних угруповань належить рослинам, але їх діяльність невіддільна від діяльності решти живих організмів угруповання, і тому воно завжди живе і змінюється як єдине ціле.
Зміна відбувається в певних напрямах, а тривалість існування різних природних угруповань дуже різна. Прикладом зміни може бути заростання прісної водойми й утворення болота.
Звичайно, озера чи ставки, як і люди, народжуються, старіють і вмирають. Але їх життєвий шлях незрівнянно довший від людського. І може тривати тисячі років.
У молодому озері вода чиста і прозора. Але проходить час, і на дні відкладається дрібнозернистий мул. Він утворюється з решток рослин, які через нестачу кисню і бактерій не встигають перетворитися на поживні речовини і нагромаджуються на дні. У прибережній зоні теж нагромаджуються рештки водяної рослинності. Водойма поступово міліє. Прибережна водяна рослинність поширюється до центра водойми. Озеро потроху перетворюється в болото.
Заросле болото нагадує зелену луку. Води не видно, але ходити по ньому небезпечно. Досить ступити на цю "луку" людині чи великій тварині, щоб потрапити у в'язке багно, з якого самому вибратися дуже важко.
Риби і рослини відкритих ділянок водойми поступово зникають. Багато рослин і тварин замінюються іншими видами, краще пристосованими до умов болота.
На болотах серед рослин переважають трав'янисті: мох сфагнум, журавлина, осока, рогіз, очерет, росичка, чорниці.
Мох сфагнум росте верхівкою, а нижня частина стебла поступово відмирає. Відмерлі частини рослин занурюються у воду. Ці частини здатні нагромаджувати і довго утримувати велику кількість води (що в 30-40 разів перевищує вагу самого моху). Оскільки в болотній воді мало кисню, а сфагнум виділяє кислоти, які вбивають бактерії, то відмерлі його частини не перегнивають. Вони осідають на дні боліт протягом десятків сотень і навіть тисяч років, пресуються і утворюють торф. Його шари інколи сягають десятків метрів завтовшки. Але швидкість відкладання торфу незначна: за десять років виникає шар товщиною не більше сантиметра.
На болоті росте цікава рослина-комахоїд — росичка. Варто якійсь комасі лише торкнутися хоч до однієї з її ворсинок, як спрацьовує природна пастка. Жертва вгрузає в липкий слиз, а сусідні ворсинки ніби за командою дружно хапають її і топлять у клейкій речовині. Мертва комаха з краю листка потрапляє на його середину, листок стуляється, перетворюючись на щось подібне до шлунка.
А коли через кілька днів розкривається, то на ньому можна побачити рештки жертви.
На болоті багато комарів і мошок. Вони є кормом для риб, ящірок, болотних птахів (кулика, курочки болотної). На болотах гніздяться руда чапля, журавель сірий, дикі качки і гуси. На водяних птахів полює хижий птах — лунь болотний. Селяться на болотах і звірі: щур водяний, нутрія, ондатра.
Раніше вважалося, що болота — це "хворобливі лишаї" на тілі Землі, які не можна було використовувати у господарстві. Багато з них осушували. Це призводило до обмілення річок, уповільнення росту дерев, загибелі птахів і звірів, зникнення цінних ягід, зниження рівня води в колодязях. Тепер зрозуміло, що болота відіграють роль губки, що накопичує воду за умови її надлишку і віддає під час посух. Вони є фільтрами, які очищають воду річок і струмків. На болотах росте багато лікарських рослин, водяться рідкісні птахи.