IV. Осмислення учнями знань.

1. Робота з підручником.

Опрацювання статті у підручнику "Україна' на планеті Земля".

2. Відповіді на запитання.

— Як ви розумієте вислів: Україна — самостійна, незалежна країна?

— Яке місто є столицею нашої держави?

— З якими державами межує Україна?

— З якою державою кордон найдовший?

— Де знаходиться географічний центр Європи? Про що це свідчить?

— Якими морями омивається Україна?

— Які гори є в Україні?

3. Робота з контурними картами.

Позначити на них кордони України, місто Київ, річку Дніпро, Азовське і Чорне море, країни-сусіди України.

4. Гра "Піраміда міст" (робота в групах).

Користуючись картою, за 2 хв скласти із назв міст України піраміду так, щоб кожна наступна назва була на одну букву довша за попередню.

5. Гра "Розшифруй і покажи".

— Розшифруйте назви міст, річок, морів та покажіть їх на карті.

Південний Буг

V. Узагальнення та систематизація знань учнів.

— Як називається країна, в якій ми живемо?

— На якому материку розташована Україна?

— Назвіть міста України.

VI. Домашнє завдання.

Позначити на контурній карті великі міста України та місто, в якому проживаєте. Знайти і прочитати додаткову літературу про Україну та її столицю. Виконати завд. із зошита з друкованою основою.

№ уроку_______ Дата______________Вчитель__________________________________Клас____

Тема. Форми земної поверхні України.

Мета. Формувати уявлення про рівнинну і гірську поверхні; формувати вміння порівнювати предмети, визначати їх найістотніші ознаки; розвивати уяву, логічне мислення; виховувати любов до природи.

Обладнання. Фізична карта України, таблиці із зображенням форми поверхні суші, муляжі; фотографії форм поверхні своєї місцевості.

Хід уроку

I. Підсумок фенологічних спостережень.

II. Перевірка домашнього завдання.

1. Тестування.

1) У якій півкулі знаходиться на карті Україна?

а) у східній;

б) у західній.

2) На якому материку ми живемо?

а) Африка

б) Австралія;

в) Євразія.

3) Як називається столиця України?

а) Харків;

б) Одеса;

в) Київ.

4) Якими морями омивається Україна?

а) Чорним і Азовським;

б) Чорним і Середземним;

в) Азовським і Баренцевим.

5) Які гори простягаються на заході України?

а) Кримські;

б) Карпати;

в) Уральські.

6) Із скількома державами межує Україна?

а) п'ятьма;

б) двома;

в) сімома.

7) За площею Україна серед країн Європи...

а) найменша;

б) найбільша.

8) Найбільша річка України...

а) Дунай;

б) Південний Буг;

в) Дніпро.

Відповіді: 1) а; 2) в; 3) в; 4) а; 5) б; 6) в; 7) б; 8) в.

2. Індивідуальне опитування.

— Розповісти про розташування України на карті.

— Які додаткові відомості знайшли про Україну чи Київ?

III. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель пропонує розглянути малюнки чи фотографії з різними формами рельєфу.

— Які форми земної поверхні зображено?

— Які з них ви спостерігали? Де?

IV. Повідомлення теми і завдань уроку.

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, що таке рівнини і гори. Отже, тема уроку: "Форми земної поверхні України".

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Формування уявлень про рівнини. Розповідь учителя.

— Ми розглядали на фотографіях і малюнках форми поверхні рідного краю. Які це форми?

— Великі простори суші з майже рівною поверхнею, на яких можуть зустрічатися горби і яри, називають рівнинами.

Погляньте на муляжі рівнини. Якщо провести пальцями по поверхні муляжу, ми відчуємо, що вона гладенька і рівна, але подекуди зустрічаються більші чи менші горбочки. Це — горби та яри.

А тепер самі попробуйте на дотик поверхню рівнин на муляжі. З давніх-давен люди селилися на рівнинах. На рівнинній поверхні зручно прокладати дороги, залізниці, будувати будинки. На рівнинах добре вирощувати пшеницю, кукурудзу, рис, картоплю, насаджувати сади.

Підвищення на рівнині називають горбом. Він має вершину, схил і підніжжя. Вершина — найвища частина горба. Підніжжя — найнижча частина горба, яка переходить згодом у рівнину. Частина горба між підніжжям і вершиною називається схилом. Схили бувають положисті та круті.

2. Робота з фізичною картою.

— Рівнини мають своє позначення на карті. На фізичній карті рівнини позначають зеленим кольором. Погляньте на карту України. Чи багато тут рівнинної території? Але на карті позначені ще й височини — рівнини з горбистою або хвилястою поверхнею. Вони мають жовтуватий колір. На території України є багато височин. Це — Волинська, Приазовська, Придніпровська височини.

— Як ви думаєте, для чого люди позначають на карті рівнини, височини, гори різними кольорами? Яке це має значення?

3. Формування уявлень про яри. Розповідь учителя.

— Від танення снігу, весняних вод та літніх дощів збирається багато води. На рівній поверхні вода швидко просочується у землю. А по схилах горбів, похилій місцевості вода стікає струмками. На місці струмків утворюються невеликі борозенки. Особливо їх багато на пухких землях. Але минає час, і маленькі борозенки перетворюються на великі і глибокі, з крутими схилами заглиблення, що називають ярами.

Яри руйнують дороги, поля. На таких полях неможливо працювати тракторам, комбайнам. Вода, яка стікає в яри, вимиває з грунту поживні речовини. Знижується урожайність. Щоб такого не трапилося, похилі місцевості орють впоперек схилів, щоб яри не збільшувалися, на їхніх схилах садять дерева, висівають трави. Ці рослини укріплюють землі. Учні теж допомагають у боротьбі проти ярів. Вони садять дерева, доглядають їх.

4. Робота з таблицею.

— Де ви бачили яри? Розкажіть про них.

— Розгляньте малюнок яру на таблиці й у своїх підручниках.

— Де утворюються яри? Як починається їх утворення? Які породи є на дні яру?

— Як розширюються яри? Якої шкоди завдають вони? Як боротися з ними?

— Яку участь у боротьбі з ярами можуть взяти учні? фізкультхвилинка.

Раз, два — піднімається гора. Три, чотири — це крутії гірські схили. П'ять, шість — це орли дивний танець завели. Сім, вісім — це смерічки похилилися до річки. Дев'ять, десять — це вода з водоспаду витіка. 5. Бесіда-розповідь.

— Може, хтось із вас був у горах і зараз поділиться своїми враженнями? (Діти розповідають, що бачили в горах. На дошці висить малюнок із зображенням гір, зокрема Карпатських та Кримських.)

— Подивіться всі уважно на малюнки на дошці. На них зображені гори.

Гори — це ділянки земної поверхні, дуже підняті над рівнинами. Гора, як і горб, має вершину, схил та підніжжя. Вершина — це найвища частина гори.

Підніжжя — це найнижча частина гори. Частина гори між підніжжям і вершиною називається схилом.

Схили бувають положисті, а вершини — гострі, заокруглені, плоскі. (Вчитель показує відповідні малюнки.) Поодинокі гори трапляються рідко. Частіше це гірські масиви, що тягнуться на багато кілометрів кількома рядами. Кожен такий ряд називається хребтом. Між гірськими хребтами лежать долини. По них течуть бурхливі гірські річки. Якщо гори високі, то їх вершини вкриті льодовиками, снігами.

На схилах гір ростуть ліси, є луки. У лісах живуть олені, лосі, дикі свині, різні птахи, комахи. На луках випасають свійських тварин. Біля підніжжя гір насаджують сади, вирощують виноградники.

У горах чисте повітря, багато невеликих річок, цілющих джерел. Біля них селяться люди, будують санаторії, будинки відпочинку. Гірські краєвиди дуже привабливі.

Здається, що гори вічні й не змінюються. Але це не так. Насправді вони руйнуються, стають нижчими, старіють. Гори є високі, середні і низькі, старі і молоді.