- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
Для виготовлення паропроводів, деталей і вузлів парогенераторів і парових турбін теплових електростанцій використовують вуглецеві й низьколеговані сталі, які відносяться до сталей перлітного класу. Серед них є також сталі мартенситного і бейнітпого класів.
Якщо робоча температура не перевищує 400°С і тиск пари 0,8 МПа, використовують нормалізовані низьковуглецеві сталі 12К, 15К, 22К (ГОСТ 5520-79) у вигляді листів і труб. В марках літера "К" означає "котельна", а цифри - вміст вуглецю в сотих долях відсотка. Всі сталі - низьковуглецеві, бо з них виготовляють труби, що підлягають стиковому зварюванню. Механічні властивості таких сталей: ов=360-490 МПа, а(),-,=220-280 МПа; 5=24-19%.
Для паропроводів і деталей, працюючих тривалий час (10000- 200000 год.) при температурах 500-580°С в умовах підвищеного тиску, використовують низьковуглецеві низьколеговані сталі (таблиця 29). Вони можуть протистояти повзучості при робочих температурах і їх називають теплостійкими. Критерієм жароміцності для них є границя повзучості з допустимою деформацією 1% за 104 або 105 год. Такі сталі містять 2-3% карбідотвірних елементів (СУ, Мо, V, А’Ь). Слід відмітити, що всі марки сталей містять молібден, і це не випадково. Раніше (50 років тому) існувала просто молібденова сталь 16М, яка в наш час вже не використовується. Молібденова сталь мала добрі технологічні властивості і хорошу зварюваність, але вона була схильна до графітизації і окалиноутвореншо (особливо в районі зварного з’єднання), тому замість неї була розроблена сталь 12МХ, не схильна до графітизації. Сталь 12МХ призначається для паропроводів високого тиску з температурою до 500-510°С, сталь з добавками ванадію 12ХМФ працює при температурах 540-560°С, а сталь 12Х1МФ (з більшим вмістом хрому) працює при температурах до 570-580°С. На рис. 277 показано змінення границь повзучості і тривалої міцності для цих сталей в залежності від температури.
Оптимальною термічною обробкою являється нормалізація або загартування з температури нагріву 970-980°С і відпускання при температурі 650-750°С з витримкою 2-3 год. Структура - близька до рівноважної - сорбітоподібний перліт і надлишкові карбіди. Легуючі елементи (молібден та хром), знаходячись розчиненими у фериті, перешкоджають дифузійним процесам, підвищують температуру рекристалізації, викликають дисперсійне твердіння і стабілізують субструктуру зерен. Ванадій (ніобій), утворюючи стійкі карбіди, подрібнює зерно і зміцнює матрицю вцілому. Всі елементи підвищують- жароміцність. Сталі не жаростійкі (Сг до 0,9-1,2%), тому їх неможна застосувати при температурах вище 560-580°С.
В умовах тривалої експлуатації в перлітних сталях може виникнути крихкість, знизитись жароміцність. Це пов'язано з тим.
Таблиця
29. Хімічний
склад і робоча температура деяких
теплостійких сталей (ГОСТ 20072-74)
Склад
елементів,%
Темпе-
рагура експлуатації, °С
Марка
сталі
С
Мп
5і
Сг
Мо
V
ІНШІ
І2МХ
0.09-0,16
0,4-0,7
0.15-0,30
0,4-0,6
0.4-0.6
500-510
12ХМФ
0.08-0,15
0.4-0,7
0,15-0,35
0.4-0.6
0,25-0,35
0,15-0,30
550-560
15ХМ
і
0,11-0.15
0.4-0,7
0.17-0.37
0.8-1.1
0,4-0.6
520-530
20ХМ
0.15-0,25
0,4-0,7
0,17-0,37
0.8-1,1
0.15-0.25
520-530
12ХІМФ
0,08-0,15
0.4-0.7
0.17-0.37
0,9-1,2
0,25-0,35
0,15-0,30
570
І5Х1М1Ф
0,10-0.16
0.4-0.7
0,15-0.35
1,1-1,4
0,9-1,1
0.2-0,35
580
12ХНМФ
0,08-0,15
0,4-0,7
0,15-0,30
0,4-0,6
0,25-0,35
0,15-0,30
(0,4-0,81
N1
550-560
12Х2МФСР
0,08-0,15
0,4-0,7
0,4-0,7
1,6-1,9
0.5-0,7
0,20-0.35
(0.002-
0,005) В
580-600
15Х2М2ФБС
0,13-0.18
0,5-0,8
0,7-1,0
1,8-2,3
1,2-1,5
0,25-0,4
(0,5-0,81
N6
580-600
20ХМЛ
0,15-0,25
0,4-0,7
0,17-0,37
0,4-0,7
0.40,6
500-510
20ХМФЛ
0,18-0,25
0,4-0,7
0.17-0,37
0,9-1,2
0,5-0,7
0,2-0,3
510-540
15Х1МІФЛ
0.14-0.20
0.4-0,7
0,15-0,37
1,2-1,7
■
1,0-1,2
0,25-0,4
570
25Х2М1Ф
0,22-0,29
0.4-0.7
0,17-0,37
1,5-1,8
0,25-0,35
0,15-0,30
—
525-550
І5Х5ВФ
<0.15
<0.5
0,3-0,6
4,5-6,0
0,4-0.6
(0.4-0.7)
XV
600
/ к
т
/
—
К
і |!
■
—
\ктг
\=- -ГТ)
і і
^ >
ІіО
С
Г.І
1 і—
80
иР
1% за
ис. 277. гРаниці тривалої міцності за 100000 год. (1) і границі повзучеє ЮОООО год. (2) при різних температурах для сталей: а) 16М; б) 12МХ; в) 12ХМФ; г) 12Х1МФ
що поступово йдуть процеси виділення карбідів із феритної матриці, змінення їх складу і коагуляція. Твердий розчин збіднюється молібденом. Можлива графітизація, яка може привести до аварійного руйнування. Легування ванадієм, а також відпускання після нормалізації, збільшують термічну стійкість карбідів і стабілізують властивості матеріалу.
Теплостійкі сталі з підвищеним вмістом вуглецю (0,25-0,30%), наприклад, 25Х2НМФА, 32ХМ1А, використовуються для виготовлення валів і зварнокованих роторів потужних парових турбін (рис. 278). Такі сталі за жароміцністю поступаються сталям з вмістом вуглецю 0,12-0,15%, і тому для них встановлені максимальні температури тривалої експлуатації 525-565°С. Нікель вводиться для підвищення прогартовуваності і в'язкості. Деталі з цих сталей підпадають загартуванню з температур ~900°С в маслі і високому відпусканню при температурах до 670°С. Структура - зернистий сорбіт і вкраплення надлишкових карбідів.
