- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Утворення гарячих тріщим в зварних швах
Гарячими (кристалізаційними ) прийнято називати продольні або поперечні тріщини, які зароджуються в процесі первинної кристалізації металу шва. Вони з'являються при температурах кінця твердіння або в інтервалі температур, близьких до лінії солідус.
І Іотім вони можуть розвиватись під час остигання металу в твердому стані.
Гарячі тріщини проходять, як правило, уздовж напрямку росту стовпчастих кристалів і викликають міжкристалітне руйнування меншу шва або пришовної зони (рис. 120, 121, 122). Вони являються
Рис.
120. Гарячі тріщини в зварному шві труби
із марганцевокремністої сталі.
Макроструктура, хі.
одним із основних видів браку при зварюванні, який призводить до крихкого руйнування конструкцій або деталей. Здатність металу чинити опір утворенню гарячих тріщин при зварюванні визначає його технологічну міцність.
Рис.
121. Гарячі тріщини в зварному шві
хромонікелевої нержавіючої сталі, х
200.
В процесі зварювання на стадії охолодження інтенсивно розвиваються пружнопластичні деформації. Якщо високотемпературні деформації при охолодженні зварювальної ванни перевищують деформаційну спроможність кристалізуючогося металу шва, то в ньому виникають гарячі тріщини.
Н
а
схильність до утворення гарячих тріщин
в зварних швах впливає багато факторів:
характер процесу кристалізації, тип
кристалічної структури (крупнозерниста,
стовпчаста, направлено орієнтована),
ступінь розвитку хімічної неоднорідності
всередині кристалів і поблизу їх меж,
швидкість виникнення й росту напружень
у зварному з'єднанні.
Утворення гарячих тріщин може бути обумовлено не тільки особливостями кристалізації зварних швів, але й значною усадкою деяких сплавів, хімічним складом присадкових матеріалів, властивостями електродних покриттів і флюсів, жорстким закріпленням деталей і неможливістю скорочен- Рис. 122. Гаряча тріщина в корні ня металу шва.
шва
вуглецевої сталі, х 100. Процес
утворення гарячих
тріщин відбувається при температурах, коли метал знаходиться в твердо-рідкому стані. При цьому відбувається специфічна зміна його механічних властивостей. При великому об'ємі рідкої фази система характеризується високою пластичністю, яка визначається властивостями рідини (ділянка 1 на рис. 123). При збільшенні об'єму твердої фази і утворенні каркасу з кристалів циркуляція рідини стає неможливою, і пластичність різко падає (ділянка 2 на рис. 123). В такому випадку підвищується небезпека міжкристалітпого руйнування при певних значеннях напружень розтягнення. При подальшому зниженні температури прошарки рідини зникають, кристали утворюють суцільний міцний каркас, що характеризується підвищенням пластичності (ділянка 3). На цій стадії охолодження
міжкристалітне руйнування переходить у внутрішньокрисгалітне з іГ язким характером руйнування.
Т
від температури при кристалізації сплавів.
аким чином, в процесі кристалізації металів при зварюванні можна виділити характерний інтервал температур, в якому міцність і пластичність дуже малі. Це так званий температурний інтервал крихкості (ТІК). Саме в цьому інтервалі температур АТ-пк (рис. 123) найбільш вірогідніше відбувається руйнування в процесі зварювання.Від його величини залежить опір металу утворенню кристалізаційних тріщин. Із збільшенням ТІК небезпека виникнення тріщин зростає, тому що зростає величина відносної пластичної деформації, яку зазнає метал, знаходячись в крихкому стані.
Дуже сильно впливає на зниження ТІК утворення рідких прошарків поміж кристалів основного металу, які збагачені шкідливими домішками і мають понижену температуру кристалізації. Міцність такої структури визначається, по суті, величиною поверхневого натягу рідини і тому дуже мала. Негативно впливають на стійкість металу шва проти гарячих і рицин також вуглець і легуючі елементи в сталях.
Чим більше міститься сірки, фосфору, вуглецю, кремнію, нікелю, ніобію, тим більшим стає інтервал крихкості, нижче він розташовується, і мегЛне буває пластичність і в'язкість металу в цьому інтервалі.
Разом з цим, виникненню гарячих тріщин під час зварювання сприяє направлено зустрічний ріст кристалічної структури шва (і рапскристалізація), який виникає при малих коефіцієнтах форми. В зв'язку з цим в кутових швах тріщини утворюються частіше, ніж в стикових, а в наплавлених на поверхню валиках - дуже рідко. Це обумовлено тим, що в швах з глибоким і вузьким проваром за рахунок підсиленої зональної ліквації межі дендритів в центральних перерізах швів найбільш збагачені домішками.
На рис. 124 показано, як впливає коефіцієнт форми шва і склад вуглецю в ньому на схильність до утворення гарячих тріщин при зварюванні низьковуглецевої сталі під флюсом (М.І.Каховський). Але вплив коефіцієнта форми - не завжди однаковий. Так, в сталях аустенітного класу стійкість проти гарячих тріщин підвищується
при малих коефіцієнтах форми.
О
Рис. 124. Вплив коефіцієнта форми шва (відношення його ширини до глибини провару) і вмісту в ньому вуглецю на утворення гарячих тріщин при зварюванні під флюсом маловуглеце- вої сталі.
днофазні шви мають значно меншу стійкість проти гарячих тріщин, ніж двофазні. І це, насамперед, також стосується аустенітних сталей і сплавів.В пришовпих зонах зварних з'єднань інколи також з'являються гарячі тріщини, які проходять по межах зерен основного металу. При цьому на межах зерен підвищується концентрація лікваційннх елементів, в тому числі і шкідливих домішок. В результаті утворюються легкоплавкі прошарки, і гарячі тріщини виникають при температурах, нижчих точки плавлення основного металу.
Зниження небезпеки утворення гарячих тріщин в пришовпих зонах основного металу може бути досягнуто, якщо застосовувати сплави, не схильні до росту зерна, з мінімальним вмістом шкідливих домішок, а також використовувати способи й режими зварювання з пониженим виділенням теплоти.
