- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
Після зварювання нержавіючих сталей мартенситно-ферит- ного і мартенситного класів з 13% Сг без підігріву в зоні термічного впливу структура може складатися з зерен фериту і крупноголчас- того мартенситу, або з одного мартенситу. Це підсилює схильність до утворення холодних тріщин. З метою запобігання такому небезпечному явищу під час зварювання слід знижувати швидкість охолодження металу. Рекомендується проводити попередній підігрів до 150-250°С в залежності від вмісту вуглецю в сталі. Після зварювання обов'язково треба проводити термічну обробку. Режими термообробки можуть бути різними в залежності від того, яку структуру і які властивості необхідно мати в зварному з'єднанні.
Коли потрібно мати рівнозначні механічні властивості металу шва і основного металу, то використовують зварювальні матеріали, які забезпечують утворення шва, близького за складом і властивостями до основного металу .
Для одержання оптимальної структури зварного з'єднання доцільно після зварювання охолоджувати вироби на спокійному повітрі до 150-200°С з тим, щоб звести до мінімуму кількість залишкового аустеніту. Потім проводиться термообробка - відпал при 900°С, повільне охолодження до 600°С і подальше охолодження на спокійному повітрі. В результаті структура металу шва і ЗТВ буде рівноважна - перлітиого типу. В деяких випадках попередній підігрів не проводиться, а після зварювання призначається високе відпускання при 680-720°С. На рис. 258 представлено графіки змінений твердості і ударної в'язкості в ЗТВ сталі 20X13, із яких видно, що
стан
зварюваним Температура відпускання,
°С
Рис.
258. Графіки твердості і ударної в’язкості
металу пришовної зони сталі 20X13 (5=4мм)
після зварювання і відпускання.
після зварювання твердість в ЗТВ підвищується, а в'язкість різко знижується; високе відпускання підвищує в'язкість і знижує і нердість практично до значень вихідного стану.
Аналогічні зміни мікроструктури і властивостей металу ( постерігаються в пришовній зоні зварних з'єднань сталі 14Х17Н2 (рис. 259). Умови зварювання ті ж самі, що й сталі 20X13. У всіх випадках зварні вироби з сталі 14X17Н2 повинні відпускатись при 70()°С з витримкою 3-5 годин. Після такого відпускання структура тарного з’єднання стає рівноважною - перлітного типу.
Рис. 259. Графіки твердості і ударної в’язкості металу пришовної зони сталі 12Х17Н2 (5=4мм) після зварювання і відпускання.
Якщо нема потреби в тому, щоб механічні властивості зварного з’єднання були рівнозначними з основним металом, то застосовують зварювання матеріалами, котрі забезпечують металу шва аустенітну структуру з високою пластичністю. Тоді термічна обробка не проводиться. Можлива поява зональної неоднорідності в металі шва поблизу межі сплавлення. При цьому утворюється смужка з підвищеним вмістом хрому і вуглецю, яка відрізняється крихкістю.
Високохрошісті сталі феритного класу (Сг>17%) відносяться до сталей з високою корозійною стійкістю в різних агресивних середовищах, а також з високою жаростійкістю (1000-1100°С) і кислототривкістю. Але до недавнього часу у зв'язку з поганою зварюваністю (підсилення крихкості в ЗТВ, схильність до МКК) ці сталі для зварних конструкцій застосовувались рідко. Однак, через необхідність економити нікель, високохромисті сталі набувають все більш широкого вжитку, і значення їх як зварювальних матеріалів зростає.
Сталі феритного класу - однофазні і не зазнають фазових перетворень під час нагрівання і охолодження. При зварюванні в зоні
термічного впливу відбувається зростання феритного зерна (рис 260), з'являється крихкість, яка не може бути усунена будь-якою термічною обробкою. Існують інші види крихкостей сталей з вміє том хрому >17%. Це теплова крихкість, яка виникає після нагрівання металу до температур 450-700°С, і крихкість, що пов'язана з виникненням міжкристалітної корозії (МКК) під час експлуатації и певних умовах.
З метою запобігання зростанню зерен фериту слід розробляти теплові режими зварювання,-які виключають перегрівання металу.
Д
ля
цього вибирають режими і малою погонною
енергією і застосовують спеціальні
технологічні методи зварювання короткими
ділянками, валиками малих перетинів, з
перервами тощо. Для того, щоб одержати
подрібнене зерно в самому металі шва,
доцільно використовувати зварювальні
матеріали, що містять елементи-модифікатори
(Ті, А1, N6),
які при кристалізації утворюють
тугоплавкі сполуки (карбіди або нітриди).
Теплова крихкість після зварювання
пов'язана найчастіше з субмікроскопічними
виділеннями вторинних фаз (карбідів,
нітридів, інтер- металідів) уздовж меж
зерен фериту. Для усунення цього
негативного явища треба зменшувати до
мінімуму вміст вуглецю в сталі і в
присадкових матеріалах.
Схильність до міжкристалітної корозії (МКК) після зварювання сталей феритного класу проявляється найсильніше в ділянках ЗТВ, які межують з металом шва і розігріваються до найбільш високих температур (рис. 261,а). Карбіди хрому в цих ділянках випадають вздовж меж зерен, збіднюючи примежиі об’єми зерен хромом. Тому для виготовлення зварних конструкцій застосовують сталі з дуже малим вмістом вуглецю (<0,10%) і з добавками титану (08X17Т). В зварювальні матеріали додають Ті, V, N6.
Аналогічно маргенситним феритні хромисті сталі зварюють за двома варіантами:
Для першого варіанту доцільно проводити попередній підігрів до 150-180°С і негайну термообробку після зварювання для підвищення пластичності. Режим термічної обробки: нагрівання до 870- 890°С, витримка декілька годин і швидке охолодження у воді. Карбіди хрому, заліза і інші фази повністю розчиняються і не встигають виділитись під час швидкого охолодження. Інколи достатньо провести високе відпускання при 700- 750°С.
З
'іу, і після термічної обробки вона забезпечує однакову міцність і інші властивості;
- зварювальні матеріали утворюють шов з іншою структурою (аустенітною або аустенітно-феритною). При цьому властивості основного металу і металу шва різні.
Рис. 261. Схема, яка вказує ділянки ЗТВ, найбільш схильні до міжкристалітної корозії після зварювання: а) сталь12Х!7; б) сталь 12Х18Н9.
астосовуючи
другий варіант, треба пам'ятати, що на
межі сплавлення металу шва з основним
металом буде йти перерозподілен- ня
легуючих елементів вбік шва (І ЦК-решітка
аустеніту здатна розчиняти більшу
кількість елементів). Тому в ЗТВ поблизу
межі сплавлення можуть знаходитись
ділянки, збіднені ^к вуглецем, так і
хромом, а в шві ділянки - збагачені
карбідами хрому. Завдання полягає в
тому, щоб не допустити такого перерозподілу
елементів під час зварювання. Це можливо
зробити, підбираючи покриття і флюси
основного типу.
