- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Будівельні і трубні леговані сталі
До будівельних відносяться низьколеговані сталі, які містять не більше 0,22%С і невелику кількість недефіцитних легуючих
елементів: до 1,8%Мп; до 1,2% 8і; до 0,8%Сг; до 0,8%№; до 0,5% Си; до 0,15% V; до 0,03% Ті; до 0,15% N тощо.
На прокат для будівельних стальних конструкцій розповсюд жується ТОСТ 27772-88. Сталі маркуються С345, С375, С390, С440, С590, де цифри відповідно вказують значення границі текучості а(и в МПа. До таких сталей відносяться, наприклад, сталі: 09Г2С (С345); 12Г2СД (С345Д); 10ХНДП (С345К); 14Г2АФ (С390); 14Г2АФД (С390Д); 16Г2АФ (С440); 12Г2СМФ (С590). Ці сталі добре зварюються, а це означає, що вони не утворюють під час зварювання холодних і гарячих тріщин, і властивості зварного з’єднання (самого шва і ЗТВ) близькі до властивостей основного металу. Прокат із сталі підвищеної міцності випускається відповідно до ГОСТ 19281- 89 і не підлягає термічній обробці. В стані після гарячого прокатування такі сталі мають <їо.2 = 350-400МПа, ударну в'язкість (КСІІ) при 20°С ~ 0,6 МДж/м2; при -40°С ~ 0,3-0,35 МДж/м2; при -70°С ~ 0,25-0,3 МДж/м2.
Основними легуючими елементами являються Мп, 8і, Сг, Иі. Вони підвищують міцність, прогартовуваність, знижують поріг холодноламкості. Подрібнюють зерно аустеніту V, N6, Ті, що підвищує ударну в'язкість, знижує поріг холодноламкості і поліпшує зварюваність.
Для підвищення корозійної стійкості вводять мідь, а також фосфор.
Іноді низьколеговані сталі поставляють після термічної обробки: нормалізації (або нормалізації з високим відпусканням). Деякі сталі застосовують після загартування і відпускання. Усі види термообробки підвищують міцність, знижують поріг холодноламкості і схильність до старіння.
В сучасному будівництві для виготовлення зварних конструкцій, які експлуатуються в умовах знижених температур, використовуються комплекснолеговані сталі типу 12Г2СМФ, 14Г2АФ, 17ХГ2САФ, 14Х2ГМР та інші. Легуючі елементи (Мп, 8і, Сг, В), знаходячись в твердих розчинах, підвищують прогартовуваність і міцність сталей; ванадій і молібден утворюють стійкі карбіди, азот- нітриди або карбонітридні фази, які значно подрібнюють зерно і підвищують температуру початку росту зерна аустеніту.
Таким чином вищеназвані будівельні леговані сталі одночасно мають підвищену міцність і високу в'язкість з низьким порогом
холодноламкості. Ці сталі після нормалізації мають такі чірактеристики: ов=550-600МПа; о(,,2=400-450МПа; 6=20% і КСІ) при -40°С ~ 0,4МДж/м2, а при -70°С ~ 0,3 МДж/м2. Підвищення механічних властивостей відбувається також після прокатування й іііиндкого охолодження (ВТМО).
Більшість марок низьколегованих сталей мають після обробки фернто-перлітну структуру (наприклад: 09Г2С, 10ХСНД, 14Г2АФ). Однак цілий ряд сучасних комплекснолегованих сталей відносяться по мартенситно-бейнітного класу.
Діаграма неізотермічного розпаду аустеніту однієї з таких і і алей (17Г2САФ) представлена на рис. 246. Для цієї сталі характерним є те, що знижується температура початку перлітного перетворення. При відносно невеликих швидкостях охолодження (<15°С/с) іемпсратури початку бейнітного і мартенситного перетворень також иіижуються. Це пояснюється тим, що під час утворення надпишім того фериту відбувається збагачення вуглецем переохолодженого аустеніту. Область часткового загартування сталі 17ХГ2САФ - при \Уох=3-і00°С/с. Власне, при цих швидкостях охолодження можуть у і іюрюватись тільки змішані структури типу ферит+перліт+бейиіт+ мартенсит. Аналіз механічних властивостей і структури показує, що
Рис.
246. Діаграма неізотермічного перетворення
аустеніту в пришовній зоні під час
зварювання сталі 17ХГ2САФ.
оптимальний інтервал швидкостей охолодження цієї сталі при зварюванні 1-20°С/с.
Експлуатація конструкцій, труб, будівельних механізмів, а» томобільного транспорту в умовах кліматичного холоду (нижче -60°(') вимагає застосування таких сталей, щоб їх поріг холодноламкосіі (Т5о) був нижчим ніж робочі температури. Вони називаються холодостійкими.
Окрім критерію холодостійкості, основою для вибору матеріалу служать показники міцності (ав, Сод), технічні властивості і його вартість.
Ефект зниження порогу холодноламкості досягається зменшенням місткості вуглецю в сталі, створенням дрібнозернистої структури (розмір зерен 10-20мкм), зниженням вмісту шкідливих домішок і їх нейтралізацією добавками рідкоземельних металів (РЗМ), а також застосуванням термічної обробки.
Високі характеристики механічних властивостей показують сталі комплекснолеговані мартенситно-бейнітного класу (14ХГН2МДАФБ; 14Х2ГМР; 12ГН2МФАЮ) з о0,2=700-900МПа та сталі бейнітного класу з дисперсним зміцненням (08Г2МФБ).
Такі сталі відносяться до високоміцних холодостійких сталей, які використовуються для виготовлення інженерних споруд, буді- вельно-дорожної та потужної гірничорудної техніки, яка призначається для розробки вугільних, рудних, нафтових та газових родовищ окремих регіонів Сибіру та Крайньої Півночі, і працює при температурах до -70°С.
Марки будівельних сталей вибирають для зварних конструкцій в залежності від їх складності, умов експлуатації і величин діючих навантажень. В зв'язку з цим їх розподіляють на декілька груп (дані Ю.М.Лахтіна):
Зварні конструкції, працюючі в особливо тяжких умовах під впливом динамічних і вібраційних навантажень (балки підкранові, елементи конструкцій бункерних і розвантажуючих естакад, балки робочих площадок металургійних цехів). Для цієї групи приймають дві розрахункові температури: і > -40°С і -40°С > І >-60°С; рекомендуються сталі з нормальною міцністю за співвідношеннями: ав/аи2= 440/290 (09Г2С);ав/а0,2 =460/330 (12Г2СД, 09Г2С, 15ХСНД тощо), і сталі підвищеної міцності з ов/а()і2 = 520/400 (12ХСНД і термооброб- лена 09Г2С). Застосування високоміцних сталей (оод^ООМПа), більш схильних до крихкого руйнування, не рекомендується.
Зварні конструкції, що знаходяться під безпосереднім впли- іюм динамічних та вібраційних навантажень, крім перелічених у групі 1 (прольоти нахильних мостів доменних печей, прольотні будови і <?пори транспортних галерей і таке інше). Для цієї групи приймають три розрахункові температури. При температурі -30°С, окрім сталей звичайної і підвищеної міцності, використовують високоміцні сталі із співвідношенням с?в/а0,2=600/450 (16Г2АФ), а також термічне зміцнені (15ХСНД, 15Г2АФД). При температурах -30°С>1> 40°С і -40оС>1>-65°С застосовують сталі нормальної міцності
(09Г2С, 12Г2С, 12Г2СД, 15ХСНД).
Зварні конструкції перекрить та покрить (ферми, ригелі рам, головні балки перекрить). Для цієї групи конструкцій прийнято наступні температури для розрахунків: якщо 1>-30°С, то рекомендуються еталі з нормальною міцністю (14Г2), з підвищеною міцністю (14Г2АФ, 15Г2СФ), з високою міцністю (16Г2АФ і термічно зміцнені 15ХСНД і 15Г2СФ), а також сталі високоміцні з співвідношенням оа/ао,2=700/600 (12Г2СМФ); при -30°С>1>-40°С застосовують також високоміцні сталі; при -40°С>1>-65°С високоміцні стані не використовуються.
Зварні конструкції, які не підпадають безпосередньому впливу рухомих або вібраційних навантажень (колони, стояки, опорні плити, конструкції, що підтримують технологічне обладнання, і рубопроводи, бункери тощо). Для цієї групи прийняті чотири розрахункові температури: 1>-30°С; -30°С>І:>-40оС; -40°С>і>-50°С;
50°С>1>-65°С. При температурах до -40°С застосовують сталі високоміцні (16Г2АФ, термічно зміцнені 15Г2СФ, 12Г2СМФ). При більш низьких температурах застосовують сталі нормальної міцності і підвищеної міцності.
Допоміжні конструкції будівель і споруджень, а також клепані конструкції, виготовляють із сталей з нормальною і підвищеною міцністю.
Мости для автотранспорту виготовляють із сталей з о„/а0,2= ■160/330...700/600 (15ХСНД, 10ХСНД, 12Г2СД, 16Г2АФ).
Гусеничні й крокуючі екскаватори, важко навантажені елементи несучих конструкцій виготовляють із сталей з ов/оо,2= 700/600... 850/750 (12Г2СМФ, 14Х2ГМР, 14ГСМФР).
Для резервуарів великих об'ємів, газгольдерів та інших ємкостей рекомендовано сталі з ав/ао,2=460/330...700/600 (09Г2С,
І6Г2АФ, 12Г2СД, 12Г2СМФ).
Сталі для магістральних газопровідних труб повинні добре зварюватись, мати високі значення міцності і достатні характеристики пластичності, в'язкості і опірності крихкому руйнуванню при температурах монтажу і служіння газопроводу. Труби великих діаметрів виготовляють із сталей 13Г1С, 09Г2ФБ, 10Г2ФБ, 17ГС. В залежності від призначення вони можуть використовуватись після термічної обробки (поліпшення, нормалізації) або в гарячекатаному стані (рис. 247). За останні роки для виготовлення труб рекомендовані комплекснолеговані сталі 14Г2САФ, 14Г2СФБ, 16Г2САФ з а„ до 600 МПа і а0,2 до 450 МПа.
П
а)
Рис. 247. Мікроструктура зварного з’єднання тпуби і, „ • , пгг-
X ,00;6)т,,хтХар™ ™ ^
ісля зварювання низьколеговані сталі для зняття напружень підлягають високому відпусканню при температурах 630-700°С.Для трубопроводів великої протяжності по транспортуванню і крапленого (при -80°С) природного газу використовуються економію леговані холодостійкі сталі (06Г2НАБ).
