- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Кристалічна будова металів
М
Щоб уявити будову кристалічної решітки, можна представити атоми у вигляді крихітних тенісних м'ячиків і розташувати їх регулярно в три перпендикулярні напрямки один до одного (рис. 5). Але в літературі прийнято зазначати на малюнках тільки центри кожного м'яча-атома у вигляді маленької кульки (ядра), що полегшує виділити елементарні об'єми решітки, так звані ячейки або комірки, характе-
етали - кристалічні тіла, і багато їх чудових властивостей пояснюється саме кристалічною будовою. Кожен металевий предмет складається не з одного кристала, а з багатої кількості невеличких кристаликів, дезорієнтованих поміж собою у просторі, тобто в дійсності металеві тіла — полікристалічні. В кристалах атоми-іони із іалишковими підоболонками, взаємодіючи, займають відносно один одного певні положення. При цьому забезпечується жорстка закономірність розташування атомів в даному напрямку тривимірного простору. Якщо уявно провести через атомні шари площини в трьох напрямках цього геометричного простору, то утворюється правильне геометричне тіло з певною симетрією, яке називається просторовою кристалічною решіткою.
Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
ризуючі даний тип кристалічної решітки в цілому. В науці кристалографії відомо багато різновидів кристалів, існуючих в природі. Вони розподіляються на 230 просторових груп і 32 класи, які об'єднуються в 7 систем (сингоній): триклінна, моноклінна, ромбічна, тригональна або ромбоедрична, тетрагональна, гексагональна, кубічна.
Більшість металів кристалізується в кубічну систему, менше - в гексагональну. Такі системи мають високий клас симетрії, завдяки чому і забеспечуються такі важливі властивості металів, як здатність пластично деформуватися. Такі важливіші метали, як Ре, №, Си, А1, мають кубічну решітку.
Н
Рис. 6. Простіша кубічна решітка кристала та її елементарна комірка (ячейка).
а рис. 6 схематично зображено кристал з простішою кубічною решіткою і її елементарна комірка, виділена жирними лініями. Атоми розташовані рівномірно у всіх трьох напрямках. Легко пересвідчитися, що кожен атом в такій решітці належить рівночасно восьми сусіднім елементарним коміркам, і кожна комірка має вісім атомів, які належать їй лише на 1/8, тобто вона містить один атом.Таку кубічну решітку, яка має елементарну комірку з атомами, розташованими лише у вершині куба, називають простою.
Однак більшість металів кристалізується не в прості кубічні решітки, а утворюють нібито комбінації з простих решіток. Такі решітки називаються решітками Браве. Вони відрізняються високою симетричністю і високою щільністю упаковки атомів. До таких решіток відносяться: кубічна об'ємноцентрована решітка (ОЦК), кубічна гранецентрована решітка (ГЦК) і гексагональна щільноупакована (ГПУ).
Як видно з рис. 7а, в ОЦК-решітці атоми розташовані у вершинах куба і один атом у центрі куба. Кубічну об'ємноцентровану
|
|
|
о |
о о -V |
о А |
V. |
о |
и |
б)
в)
Рис. 7. Елементарні комірки (ячейки) трьох типових для металів кристалічних решіток: а - об'ємноцентрована кубічна (ОЦК); б - гранецентрована кубічна (ГКЦ); в - гексагональна щільноупакована (ГПУ).
решітку мають метали: К, ІЧа, Ьі, Тір, 2гр, Та, V/,,, V, Реа, Сга, N5, Мо тощо.
В кубічній гранецентрованій решітці (ГЦК) атоми розташовані у вершинах куба і в центрі кожної грані (рис. 76). Решітку такого і ипу мають метали: Саа, Се, 5га, ТЬ, РЬ, Мі, А§, Аи, Реї, Рі, КЬ, Іг, Реї; Соа, А1 тощо.
В гексагональній решітці (рис. 7в) атоми розташовані в вершинах і в центрі шестигранних основ призми, а три атоми - в середній площині призми. Таку упаковку атомів мають метали: М§, Ії„, Ссі, Ке, Ох, Ки, 2п, Сор, Ве, Сар тощо.
шітки рахується як 81/8=1; для ОЦК-решітки базис - (81/8)+1=2; для ГЦК-решітки базис - (8‘ 1/8)+(6-1/2)=4; для ГПУ -
3+( 1/6' 12)+( 1/2'2)=6.
Координаційне число характеризує щільність металу. Воно визначається кількістю
н
Рис. 8. Визначення координаційного числа в різних кристалічних рішітках: а) в ОЦК - К8; б) в ГКЦ-К12.
айближчих атомів, які знаходяться на однаковій і найменшій відстані від якогось одного вибраного атома (рис. 8). Так для простої кубічної решітки К=6; для ОЦК - К=8; для ГЦК - К=12; для ГПУ - К=12. Чим вище координаційне число, тим більшащільність упаковки атомів.
Компактність решіток визначається відношенням об'єма атомів комірки до всього її об'єму:
ІІ^ц/Ур
Для ОЦК- решітки г| = 0,68, а для ГЦК- решітки р =0,74.
