- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Критерії довговічності
Критерії довговічності: опір втомленості, зносостійкість, жаростійкість, жароміцність, радіаційна стійкість, вологостійкість, холодостійкість тощо. Довговічність багатьох деталей машин (більше 80%) залежить від опору матеріалу втомленості і зносу, тому розглянемо докладніше одне з них, а, саме — втомленість.
Втомленість - це процес поступового руйнування деталі при експлуатації, який відбувається тривалий час в умовах знакопе- ремінного навантаження при напруженнях, менших границі міцності. Поверхня деталі, як найбільше навантажена частина перерізу, зазнає мікродеформацію, а потім в наклепаній зоні виникає тріщина, яка поступово розвивається.
При цьому, площа перерізу незруйнованого металу безперервно зменшується, поки не відбудеться миттєвого руйнування через те, що метал не витримає навантаження. В зламі після втомленого руйнування (рис. 77а) спостерігається декілька ділянок: 1) осередок руйнування (місце утворення мікротріщини); 2) зона втомленості;
зона долому.
О
1 2
Рис. 77. Злам втомленого руйнування: а) схема зламу; б) макроструктура зламу.
середок
руйнування має невеликі
розміри і безпосередньо примикає до
поверхні деталі. Зона
втомленості має гладкий
матовий вигляд, в ній помітні характерні
кільцеві борозни, що підтверджує
стрибкоподібність прросування тріщини
втомленості. Зона
доламування, як правило,
відрізняється темно-сірим кольором і
має кристалічну будову, характерну для
крихкого руйнування при однократних
навантаженнях. На рис. 776 показана
макроструктура такого зламу.
Випробування на втомленість (ГОСТ 25502- 82) проводять для визначення границі витривалості, під якою розуміють найбільше значення напруження циклу, під дією якого не відбувається втомленого руйнування зразка після достатньо великого (або завданого) числа циклів завантаження. Для цього звичайно використовують синусоїдальне навантаження (рис. 78).
Ц
шах
икл напружень описується кількома параметрами; періодом Т або частотою 1 /X; максимальним отах, мінімальним атіп та середнім <тт напруженнями; амплітудою напруження оа і коефіцієнтом асиметрії К. При цьому:Якщо максимальне напруження за абсолютним значенням до- рівнюється мінімальному, то цикл називають симетричним, коефіцієнт симетрії рівняється 1.
Рис.
78. Основні характеристики циклічних
напружень, які змінюються за синусоїдним
законом.
Границю витривалості позначають <тк при асиметричному і а_і при симетричному циклах. Для визначення границі витривалості проводять Серію випробувань стандартних зразків на спеціальних машинах в умовах багаторазового циклічного навантаження методом розтягування-стискання, згинання або крутіння. Випробування проводять при різних значеннях атах і однаковому К, або при однаковому для всіх зразків значенні ст та різних значеннях оа-
Кожен зразок випробовують до появи тріщини втомленості заданого розміру або до руйнування; випробування можуть закінчуватися після певного числа циклів N0, який називається базою. Потім будують криві втомленості - залежність числа циклів до руйнування від застосованого напруження. Крива втомленості на рис. 79 відповідає сталям. Для них зарактерним є напруження, нижче якого вони не руйнуються при будь-якій кіллькості циклів навантаження. Це і є границя витривалості Оц. їй на кривій втомленості відповідає площинка, паралельна вісі абсцис, яка звичайно реєструється при 10б-108 циклів. Другий тип кривої втомленості
(рис. 80) відноситься до кольорових металів. В даному випадку визначають так звану границю обмеженої витривалості, під якою розуміють максимальне за абсолютним значенням напруження, що витримує зразок на протязі заданого числа циклів М0 (бази). Для кольорових металів звичайно приймають 1Мо=108 циклів. Якщо робоче напруження вироба буде нижчим, ніж границя витривалості матеріалу, з якого він виготовлений, то небезпека руйнування їх від втомленості відсутня. Тобто конструкція тим довговічніша, чим більша Од (<Тц).
Важливою характеристикою надійності і довговічності матеріалу являється живучість під час циклічного навантаження. Під живучістю розуміють довговічність деталі від моменту зародження першої макроскопічної тріщини втомленості розміром 0,5- 1,0 мм до кінцевого руйнування.
Як відомо, в процесі циклічного навантаження спочатку в мікрооб'ємах пластичної деформації з'являються мікротріщини, які поступово розвиваються і зливаються у макротріщину (її називають тріщиною втомленості). Досягнувши критичного розміру, така тріщина починає самодовільно розвиватись, в результаті чого й відбувається крихке руйнування або доламування виробу. Загальне число циклів навантаження, котре матеріал виносить до руйнування
(ІЯзаг) - це сумарна величина:
ІЧзаг=Нзар+Нр,
де Изар - число циклів навантаження до зародження тріщини втомленості;
Мр - число циклів, необхідне для досягнення тріщиною втомленості критичного розміру.
З цих двох складових величин найважливішою є Ир. ІЇ називають живучістю матеріалу. Чим більше часу працює деталь з моменту зародження тріщини, тобто, чим більше Мр, тим є більше можливостей її вчасно виявити різними дефектоскопічними методами і не допустити аварії.
Кількісно живучість конструкції визначається коефіцієнтом
і
(3=1 де т0 і ір - тривалість експлуатації конструкції до появи
тр
Аґ МУ
Рис. 79. Крива втомленості для сталей. Рис. 80. Крива втомленості для
кольорових сплавів.
тріщини і до руйнування відповідно. Коефіцієнт живучості може коливатись від 0,1 до 0,9 .
Слід зауважити, що визначення надійності і довговічності матеріалів за характеристиками витривалості і живучості можуть не співпадати, бо на них впливає багато факторів, відомих і невідомих.
