- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
В наш час зварюванню вуглецевих сталей приділяють велике значення у зв'язку з тим, що цей технологічний процес широко використовують в житловому і промисловому будівництві, в спорудженні мостів, газо- і нафтопроводів і в багатьох інших галузях техніки. Тому однією з головних властивостей сталей повинна бути хороша зварюваність, тобто здатність утворювати якісне зварне з’єднання.
При цьому зварний шов повинен бути рівноміцним з основним металом. Найпоширений вид зварювання - зварювання плавленням, при якому утворюється шов рідкого металу, і під впливом його температури нагрівається пришовна зона основного металу.
Існують показники оцінки зварюваності, які визначають в результаті проведення цілого ряду випробувань. Найпоширеніші з них такі:
визначення стійкості металу шва проти утворення кристалізаційних (гарячих) тріщин;
визначеная стійкості металу зони термічного впливу (при- шовної зони) до утворення холодних тріщин;
визначення стійкості металу шва, пришовної зони і зварного з’єднання в цілому проти переходу у крихкий стан;
перевірка службових характеристик металу шва і зварного з’єднання у порівнянні з такими ж характеристиками основного металу, наприклад, визначення механічних властивостей зварного з’єднання.
Вибір видів випробувань і методів контролю для оцінки зварюваності металу залежить від властивостей самого металу і умов
експлуатації виробу. При різних способах зварювання зварюваність сталі може бути неоднакова, і це повинно враховуватись під час впровадження технології зварювання.
Поступове вдосконалення методів зварювання переводить труднозварюваємі або незварюваємі сталі у легкозварюваємі.
Низьковуглецеві сталі добре зварюються усіма способами зварювання. Слід зазначити, що метал шва за хімічним складом завжди якось відрізняється від основного металу (знижують кількість вуглецю і підвищують вміст марганцю і кремнію).
Як раніше було відзначено, киплячі сталі холодноламкі і схильні до термічного і механічного старіння. Тому під час зварювання киплячих сталей з обох боків шва на відстані 5-15мм від межі сплавлення з'являються ділянки металу з підвищеною крихкістю. Внаслідок цього кипляча сталь не повинна застосовуватись для виготовлення зварних конструкцій, які працюють в умовах ударного навантаження при низьких температурах. З киплячої сталі звичайно виготовляють невідповідальні металічні конструкції, сільгоспмашини, різні ємкості тощо.
Широке застосування киплячої і напівспокійної сталі для виготовлення невідповідальних зварних конструкцій обумовлено низькою її вартістю порівняно із спокійною сталлю.
Спокійна сталь має однорідну і щільну будову з рівномірним розподіленням сірки і фосфору, і тому в ній немає недоліків, прина- лежних киплячій сталі. Із спокійної сталі виготовляють відповідальні зварні конструкції (парогенератори, резервуари великих ємкостей, мости, підйомники тощо).
Зварювання спокійної низьковуглецевої сталі особливих труднощів не завдає. Якість зварного з’єднання при цьому залежить від ретельності виповнення процесу зварювання і забезпечення необхідного складу наплавленого металу.
Під час дугового зварювання вуглецевих сталей існує небезпека утворення гарячих тріщин, яка обумовлена спільною дією сірки, вуглецю та кремнію.
Для запобігання утворенню гарячих тріщин необхідно підвищувати в шві вміст марганцю і знижувати кількість вуглецю і шкідливих домішок (8, Р). Марганець і кремній підвищують міцність і твердість сталі. Окрім того, марганець нейтралізує шкідливий вплив сірки, поліпшує ударну в'язкість шва.
Під час зварювання під флюсом необхідна кількість Мп в металі шва забезпечується використанням для цього відповідного дроту і флюсу. На рис. 235 схематично показана залежність між кількістю вуглецю, сірки і марганцю і утворенням гарячих тріщин в зварних кутових швах, виконаних на сталях автоматичним дуговим зварюванням під флюсом АН- 348 (М. І. Каховський).
З
Рис. 235. Вплив марганцю і вуглецю на схильність кутових швів до тріщиноутворення в залежності від кількості сірки.
варні з’єднання із низьковуглецевих спокійних сталей повинні задовольняти слідуючі вимоги: характеристики міцності (св і Со?) металу шва повинні бути не нижчими тих, що встановлені стандартами для основного металу; відносне видовження (8) повинно бути не менше 18%; ударна в'язкість при кімнатній температурі (КСП)-не менша 0,8МДж/м"; кут загину стандартного зразка, вирізаного із зварного з’єднання поперек шва - не менше 120°.Після зварювання низьковуглецевої сталі ударна в'язкість при температурі - 20°С повинна бути не менше 0,35МДж/м2. Необхідно, щоб шви були щільними, (без пор, тріщин, непроварів, підрізів) і мали рівномірний переріз уздовж довжини.
Зварні з’єднання, виконані з низьковуглецевих сталей методом зварювання під флюсом, експлуатуються без термічної обробки.
Електрошлакове зварювання низьковуглецевих сталей не викликає особливих ускладнень, але, навіть, для зварювання таких сталей потрібні електроди, леговані марганцем і кремнієм. Обумовлюється це тим, що при електрошлаковому зварюванні хоч і можливо підвищити вміст вуглецю в металі шва, але його зостається завжди значно менше, ніж в основному металі. Тому після електрошлакового зварювання низьковуглецевих сталей, (як і після дугового зварювання під флюсом), необхідні механічні властивості
металу шва забезпечуються підвищенням в ньому марганцю і кремнію.
Зварюваність середньовуглецевих сталей погіршується через підвищений вміст вуглецю. Вуглець знижує стійкість металу шва до утворення кристалізаційних тріщин і сприяє утворенню крихких не- рівноважних фаз в зоні термічного впливу. Поява мартенситу в ЗТВ може призвести до утворення холодних тріщин.
Небезпека появи кристалізаційних тріщин виникає через те, що вуглець, присутній в дендритах, підсилює ліквацію шкідливих домішок, насамперед сірки, яка виділяється уздовж меж зерен і може утворювати легкоплавкі евтектики. Тому вибирають присадкові матеріали (електродні дроти) із зниженою кількістю вуглецю і додатковим легуванням елементами, зміцнюючими ферит (марганець, кремній). Крім того, технологічними засобами зменшують долю основного металу в наплавленому.
Щоб попередити утворення нерівноважних структур під час зварювання виробів із середньовуглецевих сталей, слід уповільнювати охолодження металу, регулюючи режим зварювання або попередньо підігріваючи його. У відповідальних випадках для забезпечення високих пластичних властивостей зварного з’єднання і його рівноміцності з основним металом після зварювання призначають термічну обробку (загартування з високим відпусканням, нормалізацією). Використання середньовуглецевих сталей в зварних конструкціях не завжди доцільно, тому що вони за міцністю і надійністю поступаються сталям низьколегованим з меншим вмістом вуглецю.
Електрошлакове зварювання середньовуглецевих сталей ускладнюється тим, що за рахунок одного легування електродів марганцем і кремнієм неможливо одержати механічні властивості металу шва, які були б рівнозначними властивостям основного металу. У зв'язку з цим під час зварювання середньовуглецевих сталей прихо- диться підвищувати вміст вуглецю в металі шва, збільшуючи в ньому долю основного металу. Але з підвищенням вуглецю і кремнію в шві зростає загроза утворення кристалізаційних тріщин. Для запобігання цьому явищу впроваджують ефективні технологічні засоби.
Великим недоліком електрошлакового зварювання є те, що ванна розплавленого металу має значний об'єм і охолоджується упо- вільно при кристалізації. Це призводить до утворення круп- ностовпчастої структури шва, в результаті чого він має низькі механічні властивості. Виправити таку структуру, тобто провести подрібнення стовпчастих кристалів і всієї структури в цілому, можливо шляхцм термічної обробки зварного з’єднання. Такою термічною обробкою є нормалізація, (нагрів вище Ас3 на 30-50°С і охолодження на повітрі). Нормалізація помітно зменшує зерно і підвищує механічні властивості зварного з’єднання.
Для конструкцій, які виготовляються із застосуванням електрошлакового зварювання, вуглецева сталь використовується у вигляді гарячекатаних плит, поковок і відливок.
