- •4. Характеристики решіток
- •Глава і. Металознавство - наука про метали і методи дослідження металів
- •Глава 2. Характеристики металічного стану
- •Що таке метали?
- •Типи зв'язку в металах і неметалах
- •Кристалічна будова металів
- •Гис. 5. Зображення атомів в об’ємі кристалічної решітки металів.
- •Кристалографічні позначення атомних площин і напрямків
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Недосконалості кристалічної будови
- •Точкові дефекти
- •Металів
- •Реальна міцність металів
- •3. Плоскі поверхневі й об'ємні дефекти
- •Глава 5. Кристалізація металів
- •Будова рідкого металу
- •Гомогенна (самодовільна) кристалізація
- •Вплив ступеня переохолодження (швидкості охолодження) на величину зерна металу після кристалізації
- •Гетерогенна кристалізація і вплив умов твердіння на формування кристалів
- •Поліморфні та магнітні перетворення в металах
- •Глава 6. Пластична деформація, рекристалізація. Структура і властивості деформованих і рекристалізованих металів. Руйнування металів
- •Фізичне уявлення про деформацію і зміцнення металів і сплавів. Явище наклепу.
- •Рекристалізації.
- •Гис. 55. Залежність величини зерна після збиральної рекристалізації: а) від температури нагріву; б) від часу витримки; в) від величини попередньої деформації.
- •Гаряча й тепла деформації
- •В'язке й крихке руйнування металів
- •І’ис. 60. Схематичний вигляд поверхні руйнування : а) в’язке; б) крихке.
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 7. Механічні властивості металів і методи їх визначення
- •Загальні механічні властивості
- •Випробування на розтягування, стискання і згинання
- •Випробування на твердість
- •Випробування на ударну в'язкість
- •Критерії довговічності
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 8. Теорія сплавів
- •Поняття про сплави, компоненти, системи. Фази і . Іруктури в металічних системах
- •Тверді розчини
- •Хімічні сполуки (проміжні фази)
- •Основні типи простіших діаграм стану двокомпонентних систем. Аналіз структури і властивостей сплавів
- •Побудова діаграм стану двокомпонентних систем. Правило фаз. Правило відрізків.
- •Діаграма стану, коли обидва компонента утворюють необмежені розчини як в рідкому так і в твердому станах
- •Гне 87. Двокомпонентна система з необмеженою розчинністю як в рідкому, так і в твердому стані: а) діаграма; б) крива охолодження сплаву “X”; в) схеми мікроструктур.
- •Діаграми стану, коли обидва компонента утворюють необмежені рідкі розчини і обмежено розчиняються в твердому пані
- •І'ис. 90. Системи з обмеженою розчинністю в твердому стані і утворенням евтектики: а) фазова діаграма; 61 крива охолодження сплаву “X”.
- •Рнс. 93. Діаграма з евтектикою без розчинності компонентів в і иердому стані і крива охолодження доевтектичного сплаву.
- •Сполука АтВп.
- •Діаграми стану систем з необмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані і проміжними фазами (хімічними сполуками)
- •Діаграми стану систем з моноваріаіітноіо рівновагою твердих розчинів на основі поліморфних модифікацій компонентів.
- •Системи з обмеженою розчинністю компонентів у рідкому стані (монотеїстичного типу)
- •Вагою).
- •Зв'язок між типом діаграм і характером зміни властивостей сплавів
- •Запитання для самоперевірки
- •Структура сплавів при нерівноважній кристалізації
- •І’ис. 108. Зерна а-твердого розчину (схема): п) після прискореного охолодження (дендритна ліквація); б) ті ж зерна після дифузійного відпалу.
- •Форма кристалів (зерен)
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 10. Процеси первинної кристалізації металу при зварюванні
- •Особливості будови зварних з'єднань
- •Особливості утворення і росту кристалів при зварюванні
- •Гін і 12. Формування кристалітів зварного шва іііі оплавлених зернах пришовної зони: 1-метал шва; 2-лінія сплавлення; 3-зона термічного впливу; 4-основний метал.
- •Ліквація в зварних швах і фізична неоднорідність металу шва
- •Гпс. 118. Шарувата неоднорідність зварних швів (схема). Вміст ліквіруюних домішок: 1- найвищий; 2-середній; 3- понижений.
- •Утворення гарячих тріщим в зварних швах
- •Металургійні методи регулювання первинної структури зварних швів
- •Запитання для самоперевірки
- •Вуглець
- •Діаграма стану Ре-с. Кристалізація сплавів і їх класифікація
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Відпал першого роду
- •Дорекристалізаційний і рекристалізаційний відпали
- •Глава 3. Відпал другого роду
- •Р Тві/х ис. 154. Криві початку перетворення переохолодженої фази: 1 - в ізотермічних умовах; 2 - при безперервному охолодженні.
- •Види загартування
- •Загартування без поліморфного перетворення
- •Глава 5. Старіння й відпускання
- •Розбіжності в поняттях старіння й відпускання
- •Структурні зміни при старінні
- •Змінений властивостей при старінні
- •Вибір режиму старіння
- •Запитання для самоперевірки
- •Частина III. Термічна обробка сталей і зварних з'єднань
- •Глава 1. Критичні точки в сталях і класифікація основних видів перетворень
- •Глава 2. Перетворення в сталі при нагріві (утворення аустеніту)
- •Механізм і кінетика аустенізації
- •Ріст зерна аустеніту
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 3. Перетворення в сталі під час повільного охолодження (перетворення аустеніту в перліт)
- •Глава 4. Перетворення аустеніту під час швидкого охолодження сталей
- •І’ис. 180. Субструктура мартенситних кристалів при вивченні в електронному мікроскопі “на просвіт”, ч20000. Пластини мартенситу складаються з великої кількості близько розташованих двійників.
- •Властивості сталей і сплавів після загартування на мартенсит
- •Еретворення аустеніту під час безперервного охолодження. Діаграми неізотермічного (термокінетичного) розпаду аустеніту
- •Відстань від торця, що охолоджується, мм Рис. 191. Смуга прогартовуваності сталі 40.
- •Глава 5. Відпускання сталей
- •Структурні зміни при відпусканні сталей
- •Мікроструктура і механічні властивості сталей після підпускання. Види відпускання і їх призначення
- •Глава 6. Технологія термічної обробки сталей
- •Види гартувань сталей, їх призначення і технологічні параметри
- •Вибір температур гартування «
- •І’кс. 202. Твердість сталі в залежності від вмісту вуглецю і температури гартування: 1- нагрів вище Ас3 (Аст); 2-нагрів вище тільки Асі (770°с); 3-мікротвердість мартенситу (а. П. Гуляєв).
- •Тривалість нагріву і вибір середовища нагріву при гартуванні
- •Охолоджуючі середовища для загартування
- •Внутрішні напруження в загартованих сталях
- •Способи загартування
- •І циліндричної деталі при поверхневому гартуванні з нагрівом свч: 1-індуктор; 2- деталь.
- •Зв'язок мікроструктури зварного з'єднання з діаграмою с гану залізо - цементит
- •Металу.
- •Гне. 218. Вплив ступеня переохолодження нижче рівноважної температури а| на зміну складу евтектоїда вуглецевих сталей.
- •Діаграми неізотермічного перетворення аустеніту для умов зварювання
- •Холодні тріщини в зварних з'єднаннях
- •Глава 8. Термічна обробка зварних з'єднань
- •Роль термічної обробки в забезпеченні надійності зварних конструкцій
- •Основні види термічної обробки зварних з'єднань
- •Конструкцій.
- •Глава 9. Зварюваність сталей і сплавів
- •Частина IV. Конструкційні сталі і сплави та їх зварюваність
- •Глава 1. Вуглецеві конструкційні сталі
- •Вплив вуглецю і домішок па структуру, властивості і застосування вуглецевих сталей
- •І СтЗсп
- •Зварюваність вуглецевих конструкційних сталей
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава 2. Основи легування конструкційних сталей і сплавів
- •Розвиток сучасної промисловості і загальні вимоги до конструкційних матеріалів
- •Легуючі елементи в сталях
- •Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і властивості фериту і аустеніту
- •Карбідна фаза в легованих сталях
- •Інтерметалічні сполуки
- •Вплив легуючих елементів на перетворення в сталях
- •Класифікація легованих сталей за якістю
- •Класифікація легованих сталей за структурою у рівноважному стані
- •Класифікація легованих сталей за структурою у нормалізованому стані
- •Запитання для самоперевірки
- •Глава з, конструкційні леговані сталі загального призначення
- •Основні легуючі елементи конструкційних сталей і мета їх введення
- •Будівельні і трубні леговані сталі
- •Особливості зварювання низьковуглецевих легованих і і ллей загального призначення
- •Особливості зварювання середньовуглецевих легованих сталей та їх термічна обробка
- •Мартенситно-старіючі високоміцні сталі
- •Високоміцні сталі з високою пластичністю (твір- сталі)
- •Зносостійкі сталі
- •Запитаним для самоперевірки
- •Глава 4. Конструкційні леговані сталі і сплави з особливими властивостями
- •Корозостінкі сталі
- •Види корозії металів
- •Високохромисті нержавіючі і кислототривкі сталі
- •Особливості процесів структуроутворення зварних з'єднань високохромистих сталей і їх термічна обробка
- •Високохромисті нержавіючі сталі аустенітно-мартсм ситного класу та їх зварюваність
- •Хромонікелеві корозостійкі сталі й сплави. Хімічний склад,структура, властивості
- •Вплив процесів зварювання на структуру хромонікелевих корозостіііких сталей
- •Жаростійкі сталі й сплави
- •Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
- •Особливості зварювання жаростійких сталей
- •Жароміцні сталі й сплави
- •Теоретичні основи жароміцності і класифікація жароміцних сталей і сплавів
- •Теплостійкі сталі перлітного класу. Загальна характеристика, структура і термічна обробка
- •"Турбоатома").
- •Особливості структуроутворення в зварних з'єднаннях теплостійких сталей
- •Вибір режимів термічної обробкзі зварних виробів з теплостійких сталей
- •Технологічних зварних проб із сталі 15x1 міф (в. М. ЗсмзініР. 3. Шрон): •-тріщини; о-тріщин немає.
- •Жароміцні сталі мартенситно-феритного і мартеисит- ііого класів. Класифікація, мікроструктура і термічна обробка
- •Особливості структуроутворення при зварюванні жароміцних сталей мартсіїситіїо-феритного і маргеиситіїого класів і їх термообробка
- •Зварюваність жароміцних аустенітних сталей і сплавів на нікелевій основі
- •Предметний покажчик
- •4 Лінійні дефекти
- •60 Щільність дислокацій
- •7 Вуглецеві сталі, їх структура, класифікація і маркування
- •8 Пороки макро- і мікроструктури сталей
- •9 Відпал, що зменшує напружений
- •10 Методи визначення зерна в сталі
- •11 Бейпітне перетворення
- •13 Термомеханічна обробка сталей (тмо)
- •14 Поверхневе гартування сталей
- •15В середині марки сталі.
- •17 Сталі для кріогенної техніки
Жаростійкі сталі й сплави
Особливі властивості, хімічний склад і мікроструктура
Жаростійкими (окалшюстійкими) сталями і сплавами називають такі, які здатні протистояти хімічному руйнуванню в газових середовищах при температурах вище 550°С і працюють в ненаван- таженому або слабконавантаженому станах. При високих температурах метали поводять себе інакше, ніж при нормальних і навіть при 300-500°С. Жаростійкі сталі одночасно бувають кислототривкими і жароміцними, але трошки відрізняються за хімічним складом.
Жаростійкість одного й того ж металу залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх відносять температуру, склад газового середовища, швидкість його переміщення, парціальний тиск окислювача.
Внутрішніми факторами являються хімічний склад металу, структура і чистота обробки поверхні. Найбільший вплив має хімічний склад металу, який визначає кристалічну структуру і захисні властивості оксидів. Поліровані поверхні окислюються пові . .піше, так як оксиди рівномірно розподіляються по товщині і тому більш міцно зчіплюються з поверхнею металу.
В процесі хімічного окислення заліза або сталі на поверхні з'являється декілька оксидів, які розрізняються за хімічним складом, кристалографічною структурою і захисними якостями. Температурна залежність швидкості окислення заліза на повітрі відбиває змі- нення складу і структури оксидів, що утворюються на поверхні
Д
Рис. 270. Вплив температури на швидкість окислення заліза на повітрі.
о 560°С окислення йде повільно, при цьому на поверхні утворюються оксиди Ре304 (гематит) і РЄ2О3 (магнетит) з хорошими захисними властивостями (кристалічна структура їх складна, і швидкість дифузії кисню через них мала). Під час подальшого нагрівання ці оксиди розтріскуються внаслідок великого коефіцієнта об'єму (ф), і після звичайного окислення відбувається дифузійне окислення: атоми кисню проходять через плівки окислів і знову взаємодіють з залізом. З підвищенням температури утворюєтеся оксид РеО (вюстит), який стає основним шаром окалини. Швидкість окислення зростає через збільшення швидкості дифузії атомів крізь просту кристалічну решітку вюститу і полегшення доступу повітря через тріщини окалини.Таким чином, для підвищення окалиностійкості необхідно, щоб на поверхні заліза або сталі утворювалась щільна окисна плівка, не втрачаюча своїх якостей при високих температурах.
Вирішують цю проблему легуванням сталей такими елементами, як Сг, АІ, 5і. Ці елементи знаходяться в твердому розчині і
під час нагрівання утворюють захисні плівки оксидів (Сг,Ре)2Ои (АІ,Ре) 2О) і 5і02, через які дифузія проходить утруднено.
Підвищення окалиностійкості досягається, головним чином, основним легуючим елементом - хромом. Мінімальна кількість хрому для забезпечення окалиностійкості при різних температурах визначається із рис. 271. Для забезпечення достатньої окалиностійкості при температурі 900°С необхідно вводити не менше 10% хрому, а при робочій температурі 1100°С - не менше 20-25% Сг. Легування сталей з 25% Сг алюмінієм в кількості 5% підвищує окалиностій- кість до 1300°С. Важливу роль в підвищенні жаростійкості грає нікель. При цьому треба зауважити, що окалиностійкість сталей і сплавів значно більше залежить від хімічного складу, ніж від структури. Так, окалиностійкість феритних хромистих і аустенітних хромонікелевих сплавів, як видно з рис. 271, практично однакова.
В таблиці 28 приведені марки і хімічний склад жаростійких сталей і сплавів, а також вказана температура, вище якої вони не
п
сталі: а) феритні сталі; б) аустенітні сталі.
овинні нагріватись в експлуатаційних умовах. При виборі марки слід враховувати механічні властивості сплаву і ного вартість.Сталі феритного класу в процесі тривалої роботи при високих температурах схильні до росту зерна, в результаті чого знижується ударна в'язкість, з'являється крихкість. Для усунення крихкості сталь додатково легують титаном (08Х17Т, 15Х25Т). Карбіди титану перешкоджають росту зерна фериту. Сталі феритного класу - нежароміцні, тому їх використовують для виробів, які не підлягають великим навантаженням, особливо динамічним. їх застосовують, наприклад, для виготовлення малонавантажених деталей печей.
Таблиця
28. Хімічний
склад і властивості жаростійких сталей
і сплавів.
Марки
Окали
постій кість, °С
Кількість
елементів. %
Механічні
властивості
С
Сі
N1
Зі
Мп
ІНШІ
ст«,
МПа
8,%
08X17Т
950
0.08
16-18
0,7
0,8
0,8
0.5-0.8
Ті
400
20
12X17
900
0,12
16-18
—
0,8
0.8
—
400
20
15Х25Т
1050
0,15
24-27
0,8
1,0
0,8
0,5-0,9
Ті
450
20
05X13104
950
<0,05
12-14
0,6
1,0
0,7
4-6
ЛІ
-
--
05Х23Ю5Т
І4(К)
<0,05
21,5-23,5
0.6
0.6
0,3
0.2-0,3
Ті
-
-
08Х23С2Ю
1200
<0.08
22-24
0.6
1.5-1,8
0.4-0.7
1.1-1.6Я/
-
-
І2Х18Н9
850
0,12
17-19
8-Ю
2,0
2,0
—
500
45
і
і
10Х23Н18
1050
0,10
22-25
17-20
1.0
2,0
—
500
1
35
12Х25Н16Г7АР
1100
0,12
23-26
15-18
1,0
7,0
0,3-0,45
N 0,010 В
700
40
20Х25Н20С2
1050
0,2
24-27
18-21
2-3
0,8
—
600
35
ХН32Т
1100
0,05
19-22
30-34
—
—
0,25-0.6
Ті
--
-
ХН45ІО
1300
0.1
15-17
44-46
—
—
2,9-3,9
ЛІ
-
-
ХН78Т*
1150
0,12
19-22
основа
—
—
0,15-0,35
Ті <0,15 ЛІ
--
-
Х20Н80
1100
0,15
20-23
75-78
0,4-1,3
0.7
—
-
*-заліза < 6.0%
Сталі аустенітного класу (10Х23Н18, 20Х25Н20С2) не тільки жаростійкі, але й жароміцні, тому вони можуть працювати при високих температурах під навантаженням. Вони можуть застосовуватись для виготовлення багатьох деталей парогенераторів, газових турбін, реактивних двигунів тощо.
Сплави на залізонікелевій основі (ХН32Т, ХН45Ю) і на нікелевій основі (ХІІ78Т) відносяться до високожароміцних дорогих
сплавів. В зарубіжній практиці вони мають назву німоніків. Вве дення титану та алюмінію робить такі сплави дисперсно-твердіючи- ми, що дозволяє застосовувати їх для деталей газових турбін або електропечей, працюючих в умовах високих температур та напружень.
Сплави типу ніхрому Х20Н80 мають структуру гомогенного твердого розчину на основі нікелю. Вони відносяться до жаростійких сплавів з підвищеним електроопором, але жароміцність їх низька. Ці сплави використовуються для виготовлення електронагрівальних елементів печей і виготовляються у вигляді дротів або стрічок.
Жаростійкі хромисті сталі з алюмінієм та титаном (Х13Ю4, Х23Ю5Т) мають дуже високу жаростійкість і також, як ніхроми, використовуються для виготовлення електронагрівачів.
