Тематика для підготовки аналітичного (критичного) огляду наукових публікацій з дисципліни «Венчурне фінансування»

1. Венчурне фінансування та інвестування: основні поняття та особливості.

2. Венчурний капітал та особливості його оцінки.

3. Джерела венчурного фінансування: вітчизняний та світовий досвід.

4. Діяльність венчурних компаній в Україні.

5. Економічна сутність та особливості венчурного підприємництва.

6. Венчурні фонди: сутність, специфіка діяльності, галузеві пріоритети, роль в розвитку інноваційної діяльності.

7. Метод венчурного капіталу в оцінці вартості підприємства.

8. Методи оцінки венчурних проектів.

9. Процес венчурного фінансування.

10. Сучасний стан банківського кредитування інноваційних проектів: світовий досвід та українські реалії.

11. Венчурні проекти: вітчизняний та зарубіжний досвід.

12. Типи венчурного капіталу.

13. Методи оцінки ефективності венчурних проектів.

14. Моделі венчурного фінансування.

15. Схеми венчурного фінансування.

16. Венчурні інвестиції: зміст та особливості здійснення.

17. Корпоративні венчурні інвестиції.

18. Державно-приватне партнерство у венчурній галузі.

19. Порівняльна характеристика венчурного капіталу в США і Європі.

20. Моделі формування венчурних фондів за участю держави.

21. Особливості використання методу мультиплікаторів венчурними інвесторами.

22. Фінансові та нефінансові критерії прийняття рішень венчурними інвесторами.

23. Розвиток індустрії прямих і венчурних інвестицій в США.

24. Розвиток індустрії прямих і венчурних інвестицій в ЄС.

25. Розвиток індустрії прямих і венчурних інвестицій в Канаді.

26. Досвід Ізраїлю (фонд Yozma) як основа формування державної венчурної індустрії.

27. Світовий досвід підтримки і стимулювання венчурних і бізнес-ангельських інвестицій у Фінляндії.

28. Світовий досвід підтримки і стимулювання венчурних і бізнес-ангельських інвестицій у Великобританії.

29. Альтернативні форми венчурного капіталу.

30. Банки у венчурному фінансуванні: вітчизняний та світовий досвід.

31. Інфраструктура інноваційної діяльності: структура та особливості.

Підготовка міні-лекції з презентацією. Виконується під час проведення лекцій з дисципліни за погодженою заздалегідь з викладачем темою. Здійснюється студентом шляхом написання повного тексту лекції на тематику, що узгоджена з викладачем, або підготовкою оригінальних матеріалів, що ілюструють зміст лекції (презентації, слайди, розрахунки статистичних даних тощо). Повністю виконана проблемна лекція друкується на аркушах формату А4 та повинна містити: титульний аркуш, план із часовою розбивкою, безпосередньо текст лекції, перелік літератури, додатки у вигляді надрукованих сторінок слайдів-презентацій та дискету з електронним варіантом.

Участь у конференціях, олімпіадах та підготовка наукових публікацій може бути врахована і оцінена викладачем максимально на 10 балів, якщо зміст доповідей або статей відповідає профілю дисципліни. Для отримання відповідної кількості балів (0-6-8-10) треба надати документи, які підтверджують участь студента в конференції чи олімпіаді. Наприклад, представити програму конференції, де вказано прізвище студента та назва доповіді, показати викладачеві опубліковані тези чи наукову статтю.

Активна участь на контактних заняттях під час сесії для студентів заочної форми навчання, виконання аналітичних вправ, що передбачають розв’язання задач та тестів, які видаються студентові під час установчої сесії (начитки лекцій) та на кафедрі.

Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою. Здійснюється переклад літературних джерел іншомовного походження за визначеною викладачем проблематикою з дисципліни.

Об’єктом перекладу є конкретний мовний здобуток (текст оригіналу: підручника або наукової статтті).

Вимоги до адекватного перекладу та його оформлення:

• Точна передача тексту оригіналу.

• Ясність викладу думки при максимальній стислості та формі, яка притаманна українській науково-технічній літературі. При перекладі не слід переносити в українську мову специфічні особливості англійської мови. Це особливо важливо тому, що необхідно сформулювати думку на рідній мові таким чином, щоб вона відповідала сучасній практиці.

• Переклад має зазнати наукового і літературного редагування з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень, бути чітким, супроводжуватися відповідними ілюстраціями до тексту.

Необхідно виписати з тексту перекладу терміни, порівняти з текстом оригіналу, перевірити адекватність перекладу за фаховим словником. Перечитати текст перекладу, порівняти його з оригіналом. Проаналізувати, виписати «проблемні фрагменти/абзаци» (на рівні змісту і мовних засобів). Знайти відхилення від змісту, недоречності, помилки, зроблені під час комп’ютерного перекладу. Пояснити причини їхнього виникнення (що саме не розпізнав чи «переплутав» комп’ютер). Визначити, які норми літературної мови порушено при перекладі.

Складові частини тексту перекладу:

а) титульний лист;

б) зміст тексту;

в) ілюстративний матеріал, графіки, таблиці тощо.

Титульний лист має охоплювати:

- номер теми (напряму) перекладу;

- прізвище автора (у транскрипції рідною мовою);

- назву перекладеного матеріалу (на рідній мові і мові оригіналу);

- прізвище автора (на мові оригіналу);

- назву джерела (на мові оригіналу);

- короткий зміст (анотація).

На першій сторінці тексту після назви перекладу наводиться короткий зміст перекладу (5-10 рядків).

Ілюстративний матеріал:

- малюнки (фотографії, креслення, графіки) повинні бути чіткими і розміщеними у відповідних місцях або в кінці тексту;

- формули повинні бути написані чітко;

- весь ілюстративний матеріал повинен мати єдину нумерацію, яка відповідає нумерації оригіналу.

Вимоги до оформлення

Обсяг іноземного тексту на переклад – 10-15 сторінок, параметри сторінки: поля – по 2 см, абзацний відступ – 1 см, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

Переклад повинен підлягати науковому і літературному редагуванню з додержанням єдиної термінології і стандартних позначень і скорочень.

Підготовка та аналіз конкретних виробничих ситуацій (кейсів) за темами дисципліни.

Кейс може містити опис однієї події в одній організації або історію розвитку багатьох організацій за багато років. Кейси представляються в друкованому вигляді або на електронних носіях, потрібним є включення в текст фотографій, діаграм, таблиць для наочності.