2. Поняття дієслова (Verb)

Дієслово виражає дію або стан предмета і відповідає на питання: що робить (предмет)?, що відбувається (з предметом)?. Дієслово, як і в українській мові, відмінюється, тобто змінюється за особами, числами, часом, станом і способами і має:

1) 6 особових форм, а саме три форми особи (перша, друга і третя особа) однини і три форми особи (перша, друга і третя особа) множини, третя особа множини вживається також у якості «ввічливої форми звертання» до однієї або декількох осіб.

2) 6 форм часу: Präsens (форма теперішнього часу), Präteritum, Perfekt і Plusquamperfekt (форми минулого часу), Futurum I і Futurum II (форми майбутнього часу). Крім Präsens і Präteritum, усі форми часу утворені за допомогою допоміжних дієслів; відповідно до цього Präsens і Präteritum називаються простими формами часу, інші — складеними.

3) 2 стани: Aktiv (дійсний стан) і Passiv (пасивний стан).

4) 3 способи: Indikativ (дійсний спосіб), Imperativ (наказовий спосіб) і Konjunktiv (умовний спосіб)

Зверніть увагу! У німецькій мові дієслова не розрізняються за видом (доконаний/ недоконаний)!

Дієслова поділяються:

а) за змістом: — на самостійні (смислові) і несамостійні (допоміжні, зв’язкові та модальні);

б) за способом дієвідміни — на слабкі, сильні і неправильні;

в) Залежно від зв’язку присудку з додатком — перехідні (transitiv), неперехідні (intransitiv), зворотні (reflexiv) і взаємні (reziprok).

3. Класифікація дієслова за змістом, зв'язком і за способом дієвідміни

А. Класифікація дієслова за змістом:

За змістом дієслова поділяються на самостійні (смислові) і несамостійні (допоміжні, зв’язкові та модальні).

Допоміжні дієслова — це дієслова, які служать для утворення складних часових форм, втрачаючи при цьому своє основне значення. Це дієслова haben «мати», sein «бути» і werden «ставати».

Зв’язкові дієслова — дієслова, які виконують роль зв’язки у складеному

іменному присудку (sein і werden) і, відповідно, використовуються у конструкції ХТОСЬ/ЩОСЬ є (стає) КИМСЬ/ЧИМСЬ/ЯКИМСЬ.

Модальні дієслова — це дієслова, які позначають не саму дію (або стан), а ставлення до цієї дії або стану (können «могти», wollen «хотіти» тощо).

Б. Класифікація дієслова за способом дієвідмінювання:

У німецькій мові розрізняють два основних типи дієвідміни — слабку і сильну. Відмінювання неправильних дієслів відхиляється від загальних правил, його треба вчити напам’ять. Тип дієвідміни дієслова визначають його основні форми: Infinitiv (невизначена форма), Präteritum (минулий розповідний час) і Partizip II (дієприкметник II). Дієслова слабкої дієвідміни додають до кореня або основи дієслова при утворенні Präteritum суфікс -te, а при утворенні Partizip II — суфікс -t, причому коренева голосна не змінюється (але і тут є винятки).

Дієслова сильної дієвідміни утворюють Präteritum без суфікса, тільки шляхом зміни кореневого голосного, а у Partizip II мають суфікс -en, багато них у Partizip II змінюють кореневий голосний звук.

Деякі дієслова сильної дієвідміни змінюють кореневий голосний у при відмінюванні у теперішньому часі, проте не усі.

— Коли я дивлюсь на інфінітив незнайомого мені дієслова, чи можу я зрозуміти, до сильної дієвідміни воно відноситься чи до слабкої? — Ні. Саме тому дієслова сильної дієвідміни необхідно вчити напам’ять, коли ви зустрічаєте їх уперше.

В. Класифікація дієслова за зв’язком присудка з додатком:

1. Перехідні дієслова виражають дію, безпосередньо спрямовану на будь-який предмет. Цей предмет виражений іменником або займенником у знахідному відмінку (Akkusativ) без прийменника; таким чином, присудок, виражений перехідним дієсловом, має при собі прямий додаток: lesen «читати».

2. Неперехідні дієслова виражають стан або ж дію, не спрямовану безпосередньо на який-небудь предмет. Присудок, виражений неперехідним дієсловом, або зовсім не має додатків, або має непрямий додаток з прийменником або без нього: gehen «іти, ходити».

3. Зворотні дієслова виражають дію, спрямовану на саму дійову особу; характеристикою зворотного дієслова є наявність при ньому зворотного займенника sich «себе, собі»: sich waschen «митися».

4. Наявність sich при деяких дієсловах вказує на дію, яку дві або кілька осіб направляють один на одного. Такі дієслова називаються взаємними. При взаємних дієсловах замість sich може стояти займенник einander «один одного»: sich (або einander) begrüßen «вітати один одного».