- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни
- •I семестр
- •Тема 1. Граматика:
- •Тема 2. Фонетика:
- •II семестр
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Зразки завдань для поточного і підсумкового контролю
- •Додаткові вправи
- •Теоретичний матеріал курсу граматика
- •Особові займенники, їх відмінювання і вживання (Personalpronomen)
- •Поняття дієслова (Verb)
- •Класифікація дієслова за змістом, зв'язком і за способом дієвідміни
- •Відмінювання слабких дієслів у теперішньому часі (Präsens)
- •5. Питальні слова (Fragewörter)
- •Порядок слів у простих розповідних, питальних і наказових реченнях (Wortfolge in Aussage-, Frage- und Aufforderungssätzen)
- •Розділові знаки у німецькому реченні
- •Поняття артикля, відмінювання означеного та неозначеного артиклів (Artikel)
- •Вживання неозначеного артикля (Unbestimmter Artikel)
- •Вживання означеного артикля (Bestimmter Artikel)
- •Відсутність артиклю перед іменниками (Fehlen des Artikels)
- •Заперечення (Verneinung)
- •Відмінювання сильних дієслів у теперішньому часі
- •Наказовий спосіб (Imperativ)
- •Підсилювальні частки (Modalpartikel)
- •Присвійні займенники, їх відмінювання та вживання (Possessivpronomen)
- •Різниця між дієсловами kennen та wissen
- •Прийменники зі знахідним відмінком, їх значення (Präposotionen mit Akkusativ)
- •Прийменники з давальним відмінком, їх значення (Präpositionen mit Dativ)
- •Прийменники, після яких вживається як знахідний, так і давальний відмінок (Wechselpräpositionen)
- •Дієслова з префіксами, що відокремлюються та не відокремлюються
- •Зворотні дієслова (Reflexivverben)
- •Утворення перфекту (Perfekt)
- •Утворення дієприкметника іі (Partizip II)
- •Модальні дієслова (Modalverben) з об’єктивною модальністю у теперішньому (Präsens) та минулому часі (Perfekt)
- •Модальні дієслова з суб’єктивною модальністю
- •Сполучники у складносурядних реченнях, їх значення та вплив на порядок слів (Beiordnende Konjunktionen)
- •Кількісні числівники (Ordinalia)
- •Відмінювання іменників (Deklination der Substantive)
- •Правила утворення множини іменників
- •Невизначено-особовий займенник man
- •Прикметник (Adjektiv)
- •Відмінювання прикметників (Deklination der Adjektive)
- •Фонетика
- •1. Поняття «фонетика» і «фонема»
- •Будова мовного апарату
- •Класифікація німецьких голосних
- •Класифікація німецьких приголосних
- •Довжина голосних (Vokaldauer)
- •Склад (die Silbe)
- •Приступ голосних (der Vokaleinsatz)
- •Відступ голосних (der Vokalabsatz)
- •Веляризація (die Velarisierung)
- •Фонетичні одиниці членування мовлення
- •Наголос у німецькій мові
- •24. Правила інтонування
- •25. Правила вимови німецьких фонем
- •Самостійна робота студентів
- •Інформаційні ресурси
Поняття дієслова (Verb)
Дієслово виражає дію або стан предмета і відповідає на питання: що робить (предмет)?, що відбувається (з предметом)?. Дієслово, як і в українській мові, відмінюється, тобто змінюється за особами, числами, часом, станом і способами і має:
1) 6 особових форм, а саме три форми особи (перша, друга і третя особа) однини і три форми особи (перша, друга і третя особа) множини, третя особа множини вживається також у якості «ввічливої форми звертання» до однієї або декількох осіб.
2) 6 форм часу: Präsens (форма теперішнього часу), Präteritum, Perfekt і Plusquamperfekt (форми минулого часу), Futurum I і Futurum II (форми майбутнього часу). Крім Präsens і Präteritum, усі форми часу утворені за допомогою допоміжних дієслів; відповідно до цього Präsens і Präteritum називаються простими формами часу, інші — складеними.
3) 2 стани: Aktiv (дійсний стан) і Passiv (пасивний стан).
4) 3 способи: Indikativ (дійсний спосіб), Imperativ (наказовий спосіб) і Konjunktiv (умовний спосіб)
Зверніть увагу! У німецькій мові дієслова не розрізняються за видом (доконаний/ недоконаний)! |
Дієслова поділяються:
а) за змістом: — на самостійні (смислові) і несамостійні (допоміжні, зв’язкові та модальні);
б) за способом дієвідміни — на слабкі, сильні і неправильні;
в) Залежно від зв’язку присудку з додатком — перехідні (transitiv), неперехідні (intransitiv), зворотні (reflexiv) і взаємні (reziprok).
Класифікація дієслова за змістом, зв'язком і за способом дієвідміни
А. Класифікація дієслова за змістом:
За змістом дієслова поділяються на самостійні (смислові) і несамостійні (допоміжні, зв’язкові та модальні).
Допоміжні дієслова — це дієслова, які служать для утворення складних часових форм, втрачаючи при цьому своє основне значення. Це дієслова haben «мати», sein «бути» і werden «ставати».
Зв’язкові дієслова — дієслова, які виконують роль зв’язки у складеному
іменному присудку (sein і werden) і, відповідно, використовуються у конструкції ХТОСЬ/ЩОСЬ є (стає) КИМСЬ/ЧИМСЬ/ЯКИМСЬ.
Модальні дієслова — це дієслова, які позначають не саму дію (або стан), а ставлення до цієї дії або стану (können «могти», wollen «хотіти» тощо).
Б. Класифікація дієслова за способом дієвідмінювання:
У німецькій мові розрізняють два основних типи дієвідміни — слабку і сильну. Відмінювання неправильних дієслів відхиляється від загальних правил, його треба вчити напам’ять. Тип дієвідміни дієслова визначають його основні форми: Infinitiv (невизначена форма), Präteritum (минулий розповідний час) і Partizip II (дієприкметник II). Дієслова слабкої дієвідміни додають до кореня або основи дієслова при утворенні Präteritum суфікс -te, а при утворенні Partizip II — суфікс -t, причому коренева голосна не змінюється (але і тут є винятки).
Дієслова сильної дієвідміни утворюють Präteritum без суфікса, тільки шляхом зміни кореневого голосного, а у Partizip II мають суфікс -en, багато них у Partizip II змінюють кореневий голосний звук.
Деякі дієслова сильної дієвідміни змінюють кореневий голосний у при відмінюванні у теперішньому часі, проте не усі.
— Коли я дивлюсь на інфінітив незнайомого мені дієслова, чи можу я зрозуміти, до сильної дієвідміни воно відноситься чи до слабкої? — Ні. Саме тому дієслова сильної дієвідміни необхідно вчити напам’ять, коли ви зустрічаєте їх уперше. |
В. Класифікація дієслова за зв’язком присудка з додатком:
1. Перехідні дієслова виражають дію, безпосередньо спрямовану на будь-який предмет. Цей предмет виражений іменником або займенником у знахідному відмінку (Akkusativ) без прийменника; таким чином, присудок, виражений перехідним дієсловом, має при собі прямий додаток: lesen «читати».
2. Неперехідні дієслова виражають стан або ж дію, не спрямовану безпосередньо на який-небудь предмет. Присудок, виражений неперехідним дієсловом, або зовсім не має додатків, або має непрямий додаток з прийменником або без нього: gehen «іти, ходити».
3. Зворотні дієслова виражають дію, спрямовану на саму дійову особу; характеристикою зворотного дієслова є наявність при ньому зворотного займенника sich «себе, собі»: sich waschen «митися».
4. Наявність sich при деяких дієсловах вказує на дію, яку дві або кілька осіб направляють один на одного. Такі дієслова називаються взаємними. При взаємних дієсловах замість sich може стояти займенник einander «один одного»: sich (або einander) begrüßen «вітати один одного».
