- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни
- •I семестр
- •Тема 1. Граматика:
- •Тема 2. Фонетика:
- •II семестр
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Зразки завдань для поточного і підсумкового контролю
- •Додаткові вправи
- •Теоретичний матеріал курсу граматика
- •Особові займенники, їх відмінювання і вживання (Personalpronomen)
- •Поняття дієслова (Verb)
- •Класифікація дієслова за змістом, зв'язком і за способом дієвідміни
- •Відмінювання слабких дієслів у теперішньому часі (Präsens)
- •5. Питальні слова (Fragewörter)
- •Порядок слів у простих розповідних, питальних і наказових реченнях (Wortfolge in Aussage-, Frage- und Aufforderungssätzen)
- •Розділові знаки у німецькому реченні
- •Поняття артикля, відмінювання означеного та неозначеного артиклів (Artikel)
- •Вживання неозначеного артикля (Unbestimmter Artikel)
- •Вживання означеного артикля (Bestimmter Artikel)
- •Відсутність артиклю перед іменниками (Fehlen des Artikels)
- •Заперечення (Verneinung)
- •Відмінювання сильних дієслів у теперішньому часі
- •Наказовий спосіб (Imperativ)
- •Підсилювальні частки (Modalpartikel)
- •Присвійні займенники, їх відмінювання та вживання (Possessivpronomen)
- •Різниця між дієсловами kennen та wissen
- •Прийменники зі знахідним відмінком, їх значення (Präposotionen mit Akkusativ)
- •Прийменники з давальним відмінком, їх значення (Präpositionen mit Dativ)
- •Прийменники, після яких вживається як знахідний, так і давальний відмінок (Wechselpräpositionen)
- •Дієслова з префіксами, що відокремлюються та не відокремлюються
- •Зворотні дієслова (Reflexivverben)
- •Утворення перфекту (Perfekt)
- •Утворення дієприкметника іі (Partizip II)
- •Модальні дієслова (Modalverben) з об’єктивною модальністю у теперішньому (Präsens) та минулому часі (Perfekt)
- •Модальні дієслова з суб’єктивною модальністю
- •Сполучники у складносурядних реченнях, їх значення та вплив на порядок слів (Beiordnende Konjunktionen)
- •Кількісні числівники (Ordinalia)
- •Відмінювання іменників (Deklination der Substantive)
- •Правила утворення множини іменників
- •Невизначено-особовий займенник man
- •Прикметник (Adjektiv)
- •Відмінювання прикметників (Deklination der Adjektive)
- •Фонетика
- •1. Поняття «фонетика» і «фонема»
- •Будова мовного апарату
- •Класифікація німецьких голосних
- •Класифікація німецьких приголосних
- •Довжина голосних (Vokaldauer)
- •Склад (die Silbe)
- •Приступ голосних (der Vokaleinsatz)
- •Відступ голосних (der Vokalabsatz)
- •Веляризація (die Velarisierung)
- •Фонетичні одиниці членування мовлення
- •Наголос у німецькій мові
- •24. Правила інтонування
- •25. Правила вимови німецьких фонем
- •Самостійна робота студентів
- •Інформаційні ресурси
Правила утворення множини іменників
Для утворення множини іменників німецького походження існує чотири варіанти:
1. закінчення -e (з умлаутом або без нього), типове для іменників чоловічого роду;
2. закінчення -en (завжди без умлауту), типове для іменників жіночого роду;
3. закінчення -er (завжди з умлаутом), типове для іменників середнього роду;
4. відсутність закінчення (з умлаутом або без нього).
Загальний огляд правил викладено у поданій нижче таблиці.
Для утворення множини іменників іноземного походження та розмовних форм використовуються наступні засоби: суфікси -s, -en, -ien, також можуть зберігатися форми мови-джерела та існувати паралельні форми.
Так, іменники чоловічого та середнього роду англійського та французького походження отримують суфікс -s, наприклад: das Kino – die Kinos, das Café – Cafés. За таким же правилом можуть утворювати множину іменники розмовної мови (der Kerl — Kerls, das Mädel — Mädels).
Слова, які перейшли у іменники з інших частин мови, також утворюють множину за допомогою суфікса -s:
z. B. das Aber
Ihre ewigen Abers habe ich satt! (Я вже ситий по горло вашими вічними «але»!).
Суфікс -s також вживається після прізвищ, коли вони позначають усю родину, наприклад: die Millers — Міллери.
Інший суфікс, -en, отримують іменники середнього роду іноземного походження, які закінчуються на –(i)um/- ion. Цей суфікс при утворенні множини замінюється на –en: das Museum – die Museen. У іменників чоловічого роду іноземного походження закінчення –us/ -ismus замінюється –en: der Typus — Typen.
Суфікс -ien використовується для утворення множини багатоскладових іменників іноземного походження середнього роду: das Partizip – die Partizipien, das Numerale – die Numeralien.
У більшості випадків для слів іноземного походження форма множини зберігається у тому ж вигляді, як і у мові-джерелі, але іноді існують також форми, властиві німецькій мові. Таким чином, іменник отримує дві форми множини: Abstraktum — die Abstrakta, das Tempus — Tempora, das Examen — Examina — Examen, das Thema — Themata — Themen.
Іноді форми множини не схожі на форми однини: der Rat — die Ratschläge, der Bau — Bauten. Так, наприклад, складні слова з закінченням -mann замінюють його на -leute: der Seemann — Seeleute. Утім, це не завжди так: der Staatsmann — die Staatsmänner, der Ehemann — Ehemänner.
— Чи можу я орієнтуватись на правила утворення множини, визначаючи форму множини іменника? — Загалом, досить важко говорити про будь-які правила утворення множини іменників у німецькій мові, одне можна сказати напевно: якщо іменник отримує закінчення -en, умлауту у множині не буде, а якщо -er — умлаут буде, якщо кореневий голосний цього іменника може приймати умлаут. Правила утворення множини настільки заплутані і їх так багато, що краще вчити відповідні форми напам’ять.
|
-s |
-en |
-ien |
як у мові-джерелі |
паралельні форми |
das Kino – die Kinos, das Café — Cafés, + der Kerl — die Kerls + das Aber — die Abers + die Millers |
–(i)um/- ion змінюється на –en das Museum — die Museen |
das Partizip – die Partizipien
das Numerale – die Numeralien |
das Abstraktum – die Abstrakta das Tempus – Tempora das Examen – Examina – Examen das Thema – Themata - Themen |
der Rat – die Ratschläge der Bau — Bauten + -mann змінюється на -leute der Seemann – Seeleute
|
закінчення –us/ -ismus змінюється на –en der Typus — Typen |
-e |
-en |
-er |
- |
||
тип: ч.рід |
тип: ж.рід |
тип: ср.рід |
|
||
з Umlaut |
без Umlaut |
завжди без Umlaut |
завжди з Umlaut |
з Umlaut |
без Umlaut |
тип: ч.р. z.B. der Satz – die Sätze А: Arm – Arme, Abend – Abende, Hund – Hunde, Laut – Laute, Punkt – Punkte, Tag – Tage |
ч.р. слова іноз. походження на -ant, -al, -ar, -är, -an, -or, -ier, -eur, z.B.Dekan – Dekane Aле: General – Generäle Kanal, Palast |
тип: ж.рід z.B. Arbeit – Arbeiten + Але! в ім. на -e, -er,-el випадає друге -е z.B. Frage – Fragen + Але! в ім. на -in – відбувається подвоєння -n z.B. die Lehrerin – die Lehrerinnen |
тип: сер.рід z.B. Buch - Bücher |
ч.р. -er, -el, -en z.B. der Vater – die Väter A: Vetter, Adler, Wagen, Bohrer |
сер.рід ім. на -er, -el, -en z.B. das Ufer – die Ufer A: Kloster – Klöster
ім. по типу Ge…de z.B. das Gebäude – die Gebäude
ім. зі зменшувально-пестливими суфіксами -chen, -lein das Mädchen – die Mädchen |
ч.р. der Mann, der Geist, der Rand, der Mund, der Wald, der Leib, der Strauch, der Reichtum, der Irrtum, der Gott, der Wurm
|
|||||
ж.рід лише 2! die Mutter – die Mütter die Tochter – die Töchter |
|||||
30 ім. ж.р. Bank – Bänke, Hand – Hände, Nacht – Nächte, Stadt – Städte, Wand – Wände, Maus – Mäuse, Kunst – Künste, Kuh – Kühe, та ін. + ім. ж. роду на -kunft z.B. Herkunft – Herkünfte |
Ім. сер. роду на -at, -ment, -ut z.B. Protektorat – Protektorate + ще деякі ім.сер. роду z.B. das Bein – die Beine |
||||
м.р. ім. слабкої відміни z.B. der Mensch – die Menschen + ім. змішаної відміни + ім. на -or z.B. Doktor – Doktoren + 9 ім. чол.р.: Buchstabe, Staat, See, Bauer, Mast, Nachbar, Nerv, Schmerz, Vetter |
|||||
ім. ж.р. та сер. р на -nis,причому відбувається подвоєння -s! die Kenntnis – die Kenntnisse das Ereignis – die Ereignisse |
|||||
9 ім. сер. р.: Auge, Ende, Verb, Insekt, Bett, Hemd, Interesse, Ohr, Herz |
|||||