- •Передмова
- •Програма навчальної дисципліни
- •I семестр
- •Тема 1. Граматика:
- •Тема 2. Фонетика:
- •II семестр
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Зразки завдань для поточного і підсумкового контролю
- •Додаткові вправи
- •Теоретичний матеріал курсу граматика
- •Особові займенники, їх відмінювання і вживання (Personalpronomen)
- •Поняття дієслова (Verb)
- •Класифікація дієслова за змістом, зв'язком і за способом дієвідміни
- •Відмінювання слабких дієслів у теперішньому часі (Präsens)
- •5. Питальні слова (Fragewörter)
- •Порядок слів у простих розповідних, питальних і наказових реченнях (Wortfolge in Aussage-, Frage- und Aufforderungssätzen)
- •Розділові знаки у німецькому реченні
- •Поняття артикля, відмінювання означеного та неозначеного артиклів (Artikel)
- •Вживання неозначеного артикля (Unbestimmter Artikel)
- •Вживання означеного артикля (Bestimmter Artikel)
- •Відсутність артиклю перед іменниками (Fehlen des Artikels)
- •Заперечення (Verneinung)
- •Відмінювання сильних дієслів у теперішньому часі
- •Наказовий спосіб (Imperativ)
- •Підсилювальні частки (Modalpartikel)
- •Присвійні займенники, їх відмінювання та вживання (Possessivpronomen)
- •Різниця між дієсловами kennen та wissen
- •Прийменники зі знахідним відмінком, їх значення (Präposotionen mit Akkusativ)
- •Прийменники з давальним відмінком, їх значення (Präpositionen mit Dativ)
- •Прийменники, після яких вживається як знахідний, так і давальний відмінок (Wechselpräpositionen)
- •Дієслова з префіксами, що відокремлюються та не відокремлюються
- •Зворотні дієслова (Reflexivverben)
- •Утворення перфекту (Perfekt)
- •Утворення дієприкметника іі (Partizip II)
- •Модальні дієслова (Modalverben) з об’єктивною модальністю у теперішньому (Präsens) та минулому часі (Perfekt)
- •Модальні дієслова з суб’єктивною модальністю
- •Сполучники у складносурядних реченнях, їх значення та вплив на порядок слів (Beiordnende Konjunktionen)
- •Кількісні числівники (Ordinalia)
- •Відмінювання іменників (Deklination der Substantive)
- •Правила утворення множини іменників
- •Невизначено-особовий займенник man
- •Прикметник (Adjektiv)
- •Відмінювання прикметників (Deklination der Adjektive)
- •Фонетика
- •1. Поняття «фонетика» і «фонема»
- •Будова мовного апарату
- •Класифікація німецьких голосних
- •Класифікація німецьких приголосних
- •Довжина голосних (Vokaldauer)
- •Склад (die Silbe)
- •Приступ голосних (der Vokaleinsatz)
- •Відступ голосних (der Vokalabsatz)
- •Веляризація (die Velarisierung)
- •Фонетичні одиниці членування мовлення
- •Наголос у німецькій мові
- •24. Правила інтонування
- •25. Правила вимови німецьких фонем
- •Самостійна робота студентів
- •Інформаційні ресурси
Фонетика
Алфавіт
Літера |
Назва |
Літера |
Назва |
Літера |
Назва |
Літера |
Назва |
Літера |
Назва |
A a |
α: |
F f |
εf |
L l |
εl |
Q q |
ku |
Ü ü |
u-Umlaut |
Ä ä |
a-Umlaut |
G g |
ge: |
M m |
εm |
R r |
εr |
V v |
fao |
B b |
be: |
H h |
hα: |
N n |
εn |
S s |
εs |
W w |
ve: |
C c |
tse: |
I i |
i: |
O o |
o: |
ß |
εstset |
X x |
eks |
D d |
de: |
J j |
jɔt |
Ö ö |
o-Umlaut |
T t |
te: |
Y y |
ypsilon |
E e |
e: |
K k |
kα: |
P p |
pe: |
U u |
u: |
Z z |
tsεt |
1. Поняття «фонетика» і «фонема»
Фонетика — розділ мовознавства, у якому вивчаються звукові одиниці мови. Фонема — окремий звук мовлення у функції розрізнення слів та словоформ.
Фонетика німецької мови нараховує 44 звуки, серед яких розрізняють 16 голосних, 3 дифтонги, 22 приголосних і 3 африкати. Окрім стандартного набору звуків у німецькій мові можуть також використовуватись звуки [ʌ] (Dublin), [æ] (Canberra), [ə:] (New Jersey), [ɔ:] (Hall), [ɶ:] (Chef d'ɶuvre), [w] (Waterproof), [θ] (Commonwealth), [ð] (знайти приклад або викинути?), [ʤ] (Gin), які використовуються здебільшого у словах іноземного походження.
Залежно від положення язика німецькі голосні поділяються на голосні переднього (і), середнього (e, ä, ö, ü) та заднього рядів (a, o, u). Вони бувають довгими та короткими, причому 8 голосних букв дають 16 голосних звуків. Тривалість голосних пов’язується з якістю складу, який вони утворюють. У цьому відношенні розрізняють відкриті (такі, що закінчуються на голосний, або ті, що складаються з одного голосного) та закриті склади (закінчуються на один або декілька приголосних). Дифтонгом називається злита вимова в одному складі двох голосних. Залежно від участі голосу німецькі приголосні поділяються на глухі, дзвінкі, та сонорні (звучні) звуки, за способом вимови на змичні, проривні та щілинні. Під африкатами розуміють злиту вимову двох приголосних.
Будова мовного апарату
Залежно від своєї ролі у процесі утворення звуків органи мовлення розділяються на активні та пасивні. Активними органами мовлення є ті рухливі частини мовного апарату, які завдяки своїм рухам здатні змінювати форму резонатора та утворювати перешкоди для повітряного струменя, тобто грати основну роль в утворенні звуків. До них відносяться: голосові зв’язки, язичок, м’яке піднебіння, корінь язика, задня, середня та передня спинки язика, кінчик язика, губи. Пасивними мовленнєвими органами є нерухомі частини мовного апарату, які служать точкою опори для активного органа при утворенні перешкод. До них відносяться: тверде піднебіння, альвеоли, верхні та нижні зуби.
