Тема 1.23. Покриття і ліхтарі.

План.

1.23.1. Типи покриттів. Покриття з великорозмірних елементів .

1.23.2. Покриття по прогонах .

1.23.3. Покрівлі промислових будівель. Водовідведення з покриттів.

1.23.4. Ліхтарі. Принципи проектування, конструктивні вирішення.

Лекція №10

План лекції

1.23.1. Типи покриттів. Покриття з великорозмірних елементів .

1.23.2. Покриття по прогонах .

1.23.1. Типи покриттів. Покриття з великорозмірних елементів

Покриття промислових будівель складаються з несучої і захисної частин.

До складу захисної частини покриття входять:

несучий настил, що підтримує розташовані вище елементи;

пароізоляція, що захищає розташованій вище теплоізоляційний шар від зволоження водяною парою, яка проникає в захисну конструкцію покриття з приміщень;

теплозахисний шар» що влаштовується для захисту приміщень від тепловтрат узимку й перегрівання влітку. Товщину теплоізоляційного шару визначають розрахунком;

вирівнюючий шар (стяжка), призначений для вирівнювання розташованого нижче шару з цементного розчину або асфальту;

покрівля (водоізоляційний шар з рулонних або листових матеріалів), призначена для захисту приміщень від атмосферних опадів;

захисний шар, що влаштовується зкрупнозернистого піску або дрібнозернистого гравію на бітумному змащенні для захисту покрівлі від дії прямого сонячного проміння.

Залежно від конструктивного вирішення покриття можуть бути з великорозмірних елементів, що укладаються по несучих конструкціях, і балкові, в яких плити розташовують по балках, що спираються на несучі конструкції покриття.

Залежно від волого-температурного режиму приміщень покриття можуть бути утеплені й холодні .

Утеплені покриття влаштовують в опалюваних приміщеннях, а також у будівлях з незначними надлишковими тепловиділеннями (термічні цехи, цехи гарячого штампування та ін.), коли тепловиділення не перевищують 28 Вт/(м² С)., в інших випадках –холодні покриття., в яких немає теплоізоля­ційного шару і пароізоляції.

Залежно від експлуатаційного режиму захисна частина покриттів може бути вентильованою, частково вентильованою й невентильованою. Призначенням вентиляційних продухів є відведення водяної пар з-під покрівельного килима.

Вентильовані покриття влаштовують також у південних районах для захисту приміщень від перегрівання. Крім того, вентиляційні продухи підвищують надійність й експлуатаційні властивості покриття.

Найбільшого поширення набули покриття по залізобетонних настилах. Як несучі елементи застосовують попередньо напружені залізобетонні ребристі плити розмірами 1,5 х 6; 1,5 х 12; 3 х 6 і 3 х 12 м .

Дедалі ширше застосовують комплексні панелі , коли в заводських умовах викошують усі роботи щодо влаштування покриття, а на будівель-ному майданчику тільки замонолічують шви між панелями настилу. .

Високі техніко-економічні показники й добрі експлуатаційні властивості має профільований настил , який виготовляють з стального оцинкованого ребристого профілю товщиною1 мм , утеплений шаром пінополістиролу 50 мм завтовшки. Висота настилу 80mm, ширина 600 мм й довжина до 12 м. Настил кріплять до стальних конструкцій покриття болтами діаметром 6 мм, Порівняно з настилом із залізобетонних плит стальний настил дає змогу знизити трудомісткість виготовлення й монтажу покриття .

Стальний профільований настил:

а — профіль настилу, 6 — загальний вигляд, 1 — захисний шар Із гравію; 2 — водоізоляційний килим;

з — плита з пінополістиролу, 4 — шар рубероїду; 5 — стальний настил

Перспективні великорозмірні панелі покриттів з використанням пластмас. До них належать азбестоцементні, азбестопластмасові і алюмінієво-пластмасові панелі.

Азбестоцементна панель, призначена для влаштування вентильованих покриттів, має розміри 1,5 X 6 м і висоту 800 мм. Панель монтують на заводі з чотирьох поздовжніх азбестоцементних швелерів, трьох поперечних азбестоцементних діафрагм, двох плоских листів 10 мм завтовшки й мінераловатного утеплювача 50—100 мм завтовшки.Азбестопінопластова панель має ті самі розміри .