1.19.2. Вимоги до промислових будівель

До промислових будівель ставлять : технологічні, технічні, архітектурно-художні і економічні вимоги.

Технологічні вимоги обумовлюють цілковиту відповідність будівлі своєму призначенню, тобто будівля повинна забезпечувати нормальне функціонування розміщеного в ній технологічного устаткування й нормальний хід технологічного процесу в цілому.

З урахуванням технологічних вимог вибирають вид і матеріал несучих і захисних конструкцій, тип і вантажопідйомність внутрішньоцехового підйомно-транспортного устаткування, забезпечують відповідні санітарно-гігієнічні умови працюючим у цеху, якість і характер опорядження.

Розв'язуючи питання об'ємно-розпланувального та конструктивного вирішення будівлі, треба враховувати перспективи розвитку цього технологічного процесу, що дасть змогу змінювати й удосконалювати виробництво без реконструкції самої будівлі.

До технічних вимог належать забезпечення потрібних міцності, стійкості й довговічності будівель, протипожежних заходів, а також спорудження будівель індустріальними методами. Перелічені якості, що забезпечуються під час проектування і спорудження будівлі, характеризують її надійність. Під надійністю будівлі або її окремих конструктивних елементів звичайно розуміють безвідмовну роботу їх у заданих умовах і всього розрахункового періоду експлуатації.

До технічних вимог відносять також вимоги до пожежної, вибухопожежної і вибухової небезпеки. Слід мати на увазі дедалі зростаюче значення цього фактора у зв'язку з ускладненням технології виробництва, застосуванням дорогого устаткування.

Архітектурно-художні вимоги передбачають потребу надання промисловій будівлі гарного зовнішнього і внутрішнього вигляду, що задовольняє естетичні запити людей з урахуванням значення будівлі. При цьому особливу увагу приділяють комплексності забудови, створенню цілісного архітектурного промислового ансамблю. Важливу роль у цьому відіграють фактура і колір поверхонь захисних конструкцій, художнє. поєднання різних будівельних матеріалів і висока якість будівельно-монтажних робіт.

Економічні вимоги висувають завдання оптимальної, науково обґрунтованої витрати коштів на будівництво й експлуатацію будівлі, яку проектують. З цією метою звичайно беруть кілька варіантів об'ємно-роз-планувальних і конструктивних вирішень і порівнюють їх за основними техніко-економічними показниками.

Екологічні вимоги передбачаються нормативними виробничо-технологічними процесами в промбудівлях.

ЛЕКЦІЯ №2

План лекції

І 19.3. Підйомно-транспортне устаткування.

І.19.4. Одноповерхові й багатоповерхові промислові будівлі. Уніфікація.

І.19.5. Texнікo-економічна оцінка об'ємно-розпланувальних вирішень.

1.19.3. Підйомно-транспортне устаткування.

Для здійснення операцій переміщення сировини, напівфабрикатів і готової продукції всередині цеху, полегшення праці робітників і монтажу технологічного устаткування застосовують внутрішньоцехове підйомно-транспортне устаткування. Підйомно-транспортне устаткування (ПТУ) поділяють на дві групи: періодичної і неперервної дії. До першої групи належать підвісні засоби (талі, кішки, візки, підвісні крани та ін.), мостові крани і наземний транспорт (козлові крани, електрокари, наземні візки); до другої — конвейєри (стрічкові, пластинчасті, скреб­кові, ківшові, підвісні ланцюгові, вантажоведучі), норії, рольганги і шнеки, засоби пневматичного й гідравлічного транспорту.

Найбільше впливають на об'ємно-розпланувальні й конструктивні вирішення підвісні й мостові крани, що набули найбільшого поширення в промисловості.

Підвісні крани (кран-балки) можуть транспортувати вантажі масою від 0,25 до 5,0 т і складаються з легкого моста або несучої балки, підвішеної до несучої конструкції покриття будівлі (балки або ферми); двох або чотирьох коткових механізмів пересування по підвісних коліях й електроталі, що переміщується по нижній полиці мостової балки .

Залежно від величини прольоту і кроку несучих конструкцій покриття по ширині прольоту встановлюють один або кілька кранів. Для підвищення надійності транспортних операцій на одному шляху звичайно встановлюють не менше від двох кранів. Керують кранами з підлоги цеху або з кабіни, підвішеної до моста.

Мостові крани складаються з несучого моста, що перекриває робочий проліт цеху, механізму пересування уздовж підкранової колії, візка з механізмом підйому, що пересувається уздовж моста, і кабіни керування, підвішеної до моста. Крани пересуваються по рейках, укладених но підкранових балках. Відстані між осями крайових колій мостових кранів уніфіковані й відповідають прольотам будівель. Так, для прольотів 12, 18, 24, З0, 36 м відстані між осями кранових шляхів будуть відповідно 10,5; 18,5; 22,5; 28,5; 34,5 м. Відстань між розбивочною віссю і віссю кранової рейки найчастіше дорівнює 750 мм.

У промислових будівлях застосовують і інші спеціальні мостові крани: консольно-поворотні, консольно-пересувні з поворотним візком, колодязні, для виймання виливків, завалочні та ін.

Технологічні процеси під час спорудження будівель без кранів обслуговують наземними засобами транспорту; вагонетками, електрокарами, конвейєрами, рольгангами, автомобільними кранами, навантажувачами та ін. Застосовують також козлові крани, що пересуваються по укладених у рівні підлоги цеху рейках.

Вябираючи тип підйомно-тране портного устаткування цеху, треба виходити не тільки з порівняння одночасних затрат, а й із зведених затрат, до яких також входять експлуатаційні витрати.