Тема 4.31. Будівництво на грунтах, що дають осідання

Тема 4 32. Будівництво на вічномерзлих грунтах.

План

4.31.1.Будівництво на ґрунтах., що дають осідання . Загальні положення.

4.31.2.Особливості проектування і спорудження будівель.

4.32.1.Будівницітво в умовах вічної мерзлоти. Загальні положення.

4.32.2.Методи будівництва, особливості об'ємно-розпланувальних і конструктивних вирішень будівель.

4 .31 .1 Загальні положення

До грунтів, що дають осідання, належать ті, які під дією навантажень і власної ваги при замочуванні утворюють додаткові деформації, що називаються осіданням. До цих грунтів в основному належать лесовидні.Досить міцні в природному стані, ці грунти при замочуванні втрачають свою міцність, і будівлі, зведені на таких грунтах без вжиття відповідних заходів, можуть дати нерівномірне осідання, що спричинить тріщини й навіть руйнування.

Залежно від величини осідання ці грунти поділяють на два типи:

І тип — осідання від власної ваги при замочуванні не перевищує 50 мм;

II тип — осідання за тих самих умов перевищує 50 мм.

Тип осідання грунту для нових районів будівництва визначають дослідним вимочуванням їх у польових умовах на ділянках з розмірами сторін у плані не менше товщини осідання (але не менш як 20 х 20 м), а для забудованих територій — оцінкою осідання на зайнятих ділянках або в лабораторних умовах.

.4 31.2Особливості проектування і спорудження будівель

При проектуванні й спорудженні будівель і споруд на грунтах, що осідають, здійснюють тані основні заходи.

1. Усувають осадові властивості грунтів ущільненням їх механічними способами, забиванням ґрунтових паль, попереднім замочуванням грунтів в основі та ін.

2. Прорізують осадову товщу грунту до підстилаючого його шару влаштуванням пальових фундаментів або ж стовпами і стрічками з грунту з штучним закріпленням його силікатизацією або термічним способом.

3. Захищають основу від замочування продуманим розплануванням території, що забезпечує стікання атмосферних вод; безпечним (у розумінні можливого пропускання води) влаштуванням мереж водопроводу, каналізації, теплопостачання; влаштуванням водонепроникного вимощення по периметру будівель з шириною, що перевищує на 0,3 м засипані пазухи котлована (але не менше від 1,0 м). Засипку не рекомендується робити з дренуючих матеріалів (піску, шлаку, будівельного сміття та ін.). Ці самі матеріали не слід використовувати для розпланувальних насипів, підготовки під підлогу, засипання траншей з трубопроводами тощо.

По периметру підошви фундаментів великопанельних будівель звичайно влаштовують водонепроникний екран у вигляді старанно ущільненого шару грунту. Для промислових будівель з мокрими технологічними процесами такий екран роблять як підготовку під підлогу не менш як 1,0 м завтовшки.

Крім того, вживають додаткових конструктивних заходів на випадок, коли станеться замочування грунтів у процесі спорудження будівлі або її експлуатації. До цих заходів належать такі.

№1. Вибір такої конструктивної схеми, при якій будуть забезпечені потрібні жорсткість і стійкість усієї будівлі. Цього можна досягти підвищенням жорсткості спряження конструкцій або, навпаки, влаштуванням шарнірних з'єднань, що дають змогу взаємно переміщуватись з'єднаним елементам без порушення експлуатаційної надійності будівлі.

№2. Вибір найпростіших форм будівель у плані з влаштуванням потрібної кількості осадових швів. Так, для багатоповерхових великопанельних будівель, що споруджуються на грунтах І типу, гранична, відстань між осадовими швами повинна бути не більш як 42 м, а. для ІІ типу — 30 м_;

№3. Збільшення розмірів глибини опертя горизонтальних конструкцій (балок, плит, ферм) на вертикальні (стіни, колони, стовпи).

№4.Застосування в промбудинках з кранами , тільки, розрізних підкранових баок.

№5.Влаштування армованих поясів по всій довжині зовнішніх і внутрішніх капітальних стін.

Запитання для самоперевірки

1. Загальна характеристика грунтів, що осідають.

2. Перелічіть заходи, спрямовані проти осідання грунтів.

3. Вимоги до конструктивних вирішень будівель на грунтах, що осідають.