![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Література..........................................................................................94 вступ
- •Моделі і моделювання
- •1.1 Загальні відомості про моделі і моделювання
- •1.2 Співвідношення між моделлю і оригіналом
- •1.3 Класифікація моделей і моделювання
- •1.4 Комп’ютерна модель і її переваги
- •1.5 Етапи створення комп'ютерної моделі
- •2.1 Поняття подібності
- •2.2 Види подібності
- •2.3 Критерії подібності
- •2.4 Теореми подібності
- •2.5 Аналіз розмірностей
- •3 Математичні моделі
- •3.1 Загальна характеристика математичної моделі
- •3.2 Класифікація математичних моделей
- •3.3 Побудова і аналіз математичних моделей
- •Побудова математичної моделі Перевірка адекватності моделі
- •4 Математичні схеми моделювання систем
- •5 Математична модель електричного ланцюга
- •5.1 Компонентні і топологічні рівняння електричного ланцюга
- •5.2 Матриця головних перетинів і її властивості
- •5.3 Матриця головних перетинів довільної схеми
- •5.4 Формування матриці головних перетинів
- •5.4.1 Формування структурної матриці
- •5.4.2. Отримання матриці головних перетинів
- •5.5 Вектор стану електричного ланцюга
- •5.6 Математична модель лінійного електричного ланцюга
- •5.9 Підготовка даних по електричній моделі для введення в еом
- •6 Імовірнісне моделювання
- •6.1 Метод статистичних випробувань
- •6.2 Генератори випадкових чисел
- •6.3 Моделювання випадкових подій та дискретних величин
- •6.5 Моделювання випадкових процесів
- •7 Прийняття рішень за результатами моделювання.
- •7.1 Відображення результатів моделювання
- •7.2 Методи прийняття рішень
- •7.3 Прийняття рішень щодо удосконалення систем
7 Прийняття рішень за результатами моделювання.
Заключний етап експериментів з імітаційними моделями — це прийняття рішень щодо визначення оптимальних параметрів системи або удосконалення її структури, тому результати моделювання важливо подавати у зручному для аналізу і зрозумілому для замовника чи аналітика вигляді. Вибір методів прийняття рішень за результатами імітаційного моделювання суттєво залежить від мети досліджень. Це можуть бути як складні методи оптимізації, так і методи простого перебору чи вибору одного із кількох варіантів.
7.1 Відображення результатів моделювання
Імітаційне моделювання завжди використовується для прийняття рішень щодо модельованої системи, але перш ніж представляти результати моделювання аналітику, їх потрібно перетворити таким чином, щоб вони мали наочний та інформативний вигляд. Більшість програмних засобів імітаційного моделювання відображають результати моделювання у формі стандартного звіту, в якому зібрані статистичні дані, що стосуються характеристик системи, наприклад завантаженості ресурсів, довжини черг, часу перебування вимог у чергах і пристроях, а також гістограми розподілів вихідних величин та ін. Крім стандартних статистичних даних користувач може включити у звіт необхідні йому дані й надрукувати їх у потрібному для нього вигляді.
Враховуючи те, що кількість прогонів імітаційної моделі зазвичай дуже велика, досягти високої наочності даних можна, якщо спочатку накопичити їх в окремій базі даних, а потім надати користувачу засоби для доступу до даних та перетворення їх у зручний для виконання аналізу вигляд. Такий спосіб дає можливість використовувати всі існуючі програмні засоби статистичної обробки інформації.
Результати моделювання подаються звичайно у вигляді таблиць або графіків. Дослідження функцій розподілу випадкових величин, одержаних під час імітаційного моделювання (часових рядів), здійснюється за допомогою таблиць частот і гістограм. Для цього, наприклад у мові GPSS, використовується блок TABULATE, який дає змогу побудувати таблицю розподілу, що містить інформацію про середнє значення, середньоквадратичне відхилення досліджуваної величини, ліву та праву межі довірчих інтервалів оцінок параметрів, відсоткову частість потрапляння транзактів у інтервал групування.
Крім статистичних графіків, наведених вище, для подання результатів моделювання в графічному вигляді широко використовуються діаграми Ганта та графіки Ківіата.
Діаграми Ганта призначені для зображення спільних характеристик (профілів роботи), рівнів завантаження компонентів системи або для відображення графіків (розкладу) їх роботи. На рис. 7.1 наведено приклад діаграми, що відображає результати моделювання виробничої дільниці, на якій розміщені фрезерний, токарний та стругальний верстати.
Рис. 7.1. Приклад діаграми Ганта з результатами моделювання виробничої дільниці
На діаграмі видно, що завантаженість всіх верстатів досить висока, але проміжок часу одночасної роботи всіх верстатів на дільниці незначний і становить дуже малий відсоток від загального часу роботи всіх верстатів. Це вказує на існування проблеми нерівномірності завантаження ресурсів, яку важко було б виявити, розглядаючи, наприклад, табличні дані про завантаженість верстатів. Профіль використання обладнання дозволяє аналітику зробити висновки щодо станів активних елементів (верстатів) і часу їх спільної роботи.
Дані моделювання можна подати і у вигляді кругового графіка (рис. 7.2), радіуси якого використовуються як осі для зображення характеристик роботи системи. Така стисла форма зображення даних називається графіком Ківіата, який теж дає змогу аналітику виявити наявність деяких проблем. Звичайно на радіусах даного графіка відкладають по черзі так звані хороші та погані значення параметрів. Чим більша різниця між цими значеннями, тим більше графік Ківіата буде схожий на зірку. Приклад такого графіка для зображеної на рис. 7.1 діаграми наведено на рис. 7.2. Величини Y1, Y3, Y5 відповідають коефіцієнтам завантаження верстатів, а величини Y2, Y4, Y6 - коефіцієнтам простою токарного, фрезерного та стругального верстатів.
Рис. 7.2. Приклад графіка Ківіата