- •Зародження літ-ва як поетики та риторики в Античності.
- •Основні ідеї поетики Арістотеля.
- •4. Н. Буало як критик класицизму.
- •5. Розвиток нормативних поетик в Європі та в Україні.
- •6. Початок філософсько-естетичних рефлексій щодо літератури.
- •7. Зародження та розвиток академічного літературознавства.
- •11, 12 Літературознавство і літ.Критика доби модернізму і хХст.
- •8. Основні течії академічного літературознавства у першій половині 19 ст.
- •9. Академічне літературознавство в 2-й половині 19 ст.
- •10. Якісні перетворення у літературознавстві кінця 19 – початку 20 ст.
- •13. Сучасні розгалудження науки про літературу.
- •14. Філософські основи європейського модернізму та їхнє відображення в літературознавстві.
- •15. Творчість ф.Ніцше: конц. Аполонів (а). Та діонісій (д). Початків у мистецтві.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •17 (2). Основні ідеї а. Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •18. Розвиток герменевтики як методології пізнання художнього тексту.
- •19. Концепти р. Інгардена щодо форми пізнання літературного твору.
- •20. Поступ герменевтики у працях Гадемара.
- •21. Психоаналіз з. Фройда та його вплив на літ-во
- •22. Вчення про Едіпів комплекс та науку про літ-ру
- •23. Потяг до смерті (танатос) та втілення його у практиці майстрів красного письменства
- •24. Теорія архетипів к.Г. Юнга: вплив на розвиток архетипної критики
- •25. Варіативність аналітичної рецепції художніх творів за міфокритичною методологією.
- •26.Этапы деятельности русских формалистов.
- •31. Подальший розвиток ідей Бахтіна (концепція інтертекстуальності Крістевої)
- •32. Структуралізм як дослідницький метод у літ-стві.
- •33. Структуралістський етап творчості Барта.
- •34. Наратологія як наука про оповідні структури.
- •35. Методологія семіотичних студій у літературознавстві.
- •36. Особливості семіотики ю.Лотмана та представників Тартуської школи.
- •39. Деконструктивістські стратегії ж.Дерріди.
- •40. Роль і місце теорії літератури в контексті гуманітарних наук за Поль де Маном.
- •41. Специфіка аналізу худ.Текстів за постмодерністською (постструктуралістською) методологією.
- •42.Дослідження Крістевою образу Діви Марії як культурного конструкту.
- •43. Визначення жіночності, жіночого тексту, жіночого письма, жіночої мови за Шовалтер.
- •44. Специфіка аналітичної рецепції худ.Текстів за методологією феміністичної критики.
- •45. Історизм поняття літератури.
- •46 Поняття література та літературність
- •47 Образна природа мистецтва слова
- •48 Взаємовідносини худ літ ті її реципієнта в історичній площині
- •49 Основні функції художньої словесності
- •50 Основні види худ літ в історичній площині й сучасної худ літ.
- •51. Історизм поняття автор.
- •52. Автор у творі й автор як реальна особа.
- •53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.
- •54. Що таке «історія літ-ри»: різні концепти витлумачення цього поняття.
- •55. Особл – ті визначення літературної епохи й літературної доби.
- •56. Різні концепції поняття «літературний стиль»
- •57. Традиційний науковий апарат вивчення курсу «Історія літератури» та його можливі інтерпретації.
- •58. Парадигма літературного процесу д. Чижевського
- •59. Основні стадії розвитку літератури в Європі та Америці. Специфіка ін. Регіонів
- •60. Модернізм у художній літературі кінця 19-20 ст.
- •63. Жанр як основна категорія буття літ твору.
- •64. Жанрові системи різного рівня.
- •65.Основні жанри епіки в історичному контексті.
- •66. Основні драм жанри у літ процесі.
- •67. Данрові модифікації лірики
- •68. Специфіка сучасного стану літературних жанрів
- •69. Худ твір як складна система
- •70. Основи традиц аналізу віршованих творів
- •71. Методи й методики аналізу прозов творів
- •72. Значення традиц методів аналізу в практик роботі викладача і вчителя літ-ри.
- •73. Залежність аналізу худ твору від методолог позиції дослідника.
73. Залежність аналізу худ твору від методолог позиції дослідника.
Кожен художній твір може бути аналізований згідно тієї чи іншої методологічної позиції. Залежно від методологічної позиції дослідника детальніше досліджуються різні аспекти твору. У будь-якому випадку слід враховувати змістовно-формальні особливості твору.
Одним з методів є герменевтичний, який уможливлює поєднання комплексного дескриптивного аналізу тексту з розглядом позатекстових реалій, зокрема особистості автора та авторського задуму (Е.Д.Гірш), а також передбачає постійні виходи в неперервність культурної традиції (Г.Ґ.Ґадамер), що є особливо важливим для якомога повнішої та достовірнішої інтерпретації художньої системи.
Якщо автор інтенсивно розробляє різні способи виявлення автора в тексті, використовуються методики наратологічного аналізу; для детальнішого опису й інтерпретації онтологічно-естетичних параметрів уявлень автора про світ, експлікованих у тексті, застосовується й феноменологічний семантичний метод. З урахуванням великої ролі автобіографічних даних у текстах дослідник має постійно звертався також до біографічного методу.