Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали

з курсу за вибором студентів “ Етика”

для студентів ІІ курсу

напрям підготовки: 6.020303 “Мова та література”

6.020303 ”Переклад”

6.030500 «Прикладна лінгвістика»

6.030102 «Психологія»

факультети: германської філології, романської філології, перекладачів, сходознавства

Київ – 2011

І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Дисципліна «Етика» вивчається протягом семестру (усього – 72 год., лекційних – 24; самостійна робота – 48). Курс завершується заліком.

Навчальний курс «Етика» має на меті познайомити студентів із найважливішими моральними і етичними концепціями та основними моральними поняттями, зосередити їх увагу на проблемах прикладної етики ХХ-ХХІ ст. та її значущості в галузі гуманітарних наук, ознайомити з сучасною етикою спілкування як філософією діалогу і передумовою міжособистісної і міжкультурної комунікації, акцентувавши увагу на загальнолюдській життєвій вагомості самого феномена спілкування і його значущості у сучасному світі, що стає ареною зустрічі й діалогу різних конфесій, культур, ціннісних світів. Особливе місце у курсі «Етика» посідають основи професійної етики, а саме педагогічна етика і етика ведення бізнесу, що сприятиме осмисленню студентами специфіки власних навчальних дисциплін і подальшої професійної діяльності. Останнє дозволить сформувати у студентів належні ціннісно-етичні орієнтири для майбутньої професійної роботи та практичної реалізації власних морально-етичних настанов.

Завдання дисципліни, що зумовлені метою її викладання:

- обґрунтувати значущість предмета етики в сучасних гуманітарних дисциплінах, наголосивши на співвідношенні етики і моралі у провідних етичних концепціях;

- акцентувати увагу на типах етичних теорій у відповідності з розумінням джерела моралі і потрактовуванням морального ідеалу;

- окреслити особливості спрямування етичного аналізу, а саме: моральної філософії, нормативної етики (етики цінностей, етики норм, етики прав людини), прикладної етики;

- наголосити специфіку пробеми всезагальності моральних вимог, розкривши поняття і структуру моральної свідомості та її основні категорії;

- розкрити моральні проблеми людської діяльності у їх співвіднесеності з моральною самосвідомістю особистості та моральними цінностями;

- зосередити увагу студентів на проблемах етики спілкування, окресливши значущість «філософії діалогу» та «етики дискурсу» в єдиному комунікативному просторі сучасного суспільства та поєднати означені проблеми з моральною феноменологією людських стосунків;

- поєднати засвоєння лекційного матеріалу зі шляхами формування моральної культури особистості, забезпечивши тісний зв'язок вивчення етики з майбутньою професійною діяльністю спеціаліста для підвищення професійної культури.

Освоєння навчальної дисципліни передбачає такі вимоги до знань:

- знання історії становлення та розвитку предмета етики, її основних теорій у співвіднесеності з поняттям моралі та формуванням етичного ідеалу;

- знання провідних морально-етичних цінностей, що склались в історії людства, основних моральних принципів і норм;

- знання та розуміння провідних етичних ідей, що вписані в коло проблем сучасної інтегральної парадигми гуманітарних наук;

- знання провідних сучасних етичних проблем в галузі як гуманітарних наук, так і у суспільстві в цілому, що аналізуються вітчизняною і зарубіжними етико-філософськими традиціями;

- знання структури курсу «Етика» як дисципліни загальногуманітарного циклу та етичної значущості суто професійних чинників у формуванні моральної культури майбутнього спеціаліста;

- знання провідних засад сучасної етики спілкування як передумови до конструктивного діалогу як між членами однієї культурної спільноти, так і між представниками різних культурних традицій сучасного інформаційного суспільства;

- знання обов’язкових теоретичних джерел, що супроводжують навчальний курс.

Навчальний курс орієнтується на формування таких умінь:

- уміння пояснювати провідні етичні концепції, аналізувати їх, співставляти різні підходи та погляди на предмет етики і поняття моралі;

- уміння критично осмислювати загальні етичні поняття та висловлювати власні погляди на провідні проблеми, які постають перед кожною свідомою особистістю, а саме: формування морального ідеалу, ціннісних орієнтирів, співвідношення добра і зла, імперативності моралі, обов'язку і совісті, свободи вибору і відповідальності тощо;

- уміння здійснювати етичний аналіз проблем сучасної прикладної етики (раціональності і егоїзму, біоетичної пробематики, етики ненасилля і т.д.);

- уміння застосовувати лекційний матеріал до розв’язання широкого спектру етичних проблем, пов’язаних зі специфікою майбутньої професійної діяльності.

У процесі освоєння курсу формуються такі навички:

- навички свідомої переорієнтації власної ціннісно-етичної позиції на засадах саморефлексії при вирішенні провідних морально-етичних проблем;

- навички запитальності та рефлективності у ставленні до етичних проблем, що сприяє розширенню пізнавальних можливостей студентів;

- навички самостійного віднаходження вирішення морально-етичних проблем, що стосуються майбутньої професійної діяльності;

- навички проектування отриманого теоретичного матеріалу на власний моральний досвід у контексті етики справедливості, милосердя, добра і ненасилля, власного морального самовдосконалення;

- навички моральної і комунікативної культури, ведення конструктивного діалогу, що забезпечить майбутньому фахівцеві можливість долучатись до професійних дискурсивних ситуацій.

Позааудиторна самостійна робота студентів з курсу «Етика» зорієнтована на залучення певних форм продуктивної роботи студента, які б у своїй взаємопов'язаності виступали підгрунтям для формування і практичного застосування вміння критично та суверенно мислити, робити узагальнення і аналіз, рефлексувати над етичними поняттями тощо. З урахуванням такої цілі позааудиторна самостійна робота є цілісною системою пізнавальних обов'язків студента, в котрій важливим є індивідуалізуючий метод гуманітарних дисциплін.

Самостійна робота включає такі форми:

• круглі столи;

• реферування наукової літератури з визначеної теми;

• завдання до філософських першоджерел, основні з яких подані в електронному вигляді і знаходяться на сайті університету;

• творчі проекти;

• завдання для самоконтролю.

ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни