Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

КИЙВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЗОВІ

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

З курсу “Історія філософії”

напрям підготовки:

германська філологія -

переклад -

Фавкультет романської філології

Кафедра Історії України і філософії.

Курс II семестр III

Усього годин / кредитів за навчальним планом: 48

У тому числі: аудиторна робота - 24 години

позааудиторна робота – годин

Залік: IV семестр.

Київ – 2011

1. ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОРЇ ДИСЦИПЛІНИ

Формування і розвиток сучасної світоглядно-методологічної культури фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” значною мірою розширюється курсом “Історія філософії”. В філософії як історії філософії розглядаються багатовікові традиції розвитку наукового мислення. Ознайомлення студентів з філософією навчає студентів осмислювати світ, суспільство і людину із найзагальніших позицій і в такий спосіб формує у них духовну цілісність. “Філософія – це історія філософії”, повторював багаторічний директор Інституту філософії НАН України В.І.Шинкарук. Він наголошував на тому, що необхідно долати погляд на філософію як на замкнену в собі систему. А це значить, що вивчати філософію не можна поза контекстом багатовікової традиції, знання якої вже означає знання філософії (Гегель). Тому вивчення історії філософії є вивченням самої філософії. З іншого боку, філософувати можна тільки індивідуально, а тому історико-філософський корнтекст спрямований на те, щоб пробудити у студента глибину його особистості, в основі якої відкриваються можливості до теоретичного осягнення дійсності, практичної реалізації моральної і естетичної мети.

Розроблюючи програму навчального курсу “Історія філософії”, автор виходив з ідеї проте, що вивчення означеного курсу має забезпечувати орієнтацію студентів на базові гуманістичні цінності філософського наукового знання; на поєднання принципів демократії і свободи мислення й співіснування різних типів філософування, сформованих у історичному мисленні; на прийняття плюралізму світоглядних позицій, з усвідомленням та здатністю до аргументування власного світоглядно-філософського вибору; на формування громадянської позиції та патріотизму. У зв'язку з цим, курс побудовано відповідно до вимог, що стоять перед філософською освітою, пов'язаних із необхідністю врахування стану розвитку філософської думки в Україні. Ці вимоги полягають не лише у переосмисленні теоретичного потенціалу західноєвропейського філософського спадку, але й у зміні орієнтирів та способу організації сучасного філософського мислення. Необхідність означеної зміни пов'язана, у першу чергу, з тим, що ціла низка зрушень, властивих для сучасного філософського мислення, які узагальнюються у понятті “міжкультурна комунікація”, дає змогу студентам глибше проникнути і розуміти процеси, які відбуваються сьогодні як на європейському так і на світовому полі філософського мислення.Якщо будь-яка наука має своїм змістом сукупність останніх досягнень, і кожне нове здатне знецінити попередні, то засобами історії філософії відкривається сукупність позачасового змісту історично конкретних філософських систем – змісту, об’єднаного унікальністю особистості конкретного філософа. Тому філософія розкривається лише в історії філософії, як її внутрішній творчий стрижень і формуюча сила. Саме історія філософії здатна наповнити філософію розмірковуванням про вічне, надає їй здатності бути вічною.

Особлива увага в програмі надається сучасній філософії як всій сукупності живих, сучасних ідей, незалежно від часу їх виникнення та авторства, або артикульованих нинішніми філософами, або висловлених мислителями минулого.

Програма доцільно зосереджує увагу студента на тому, що в історії філософії домінантою розвитку є сам е раціоналістична складова, а тому основна увага зосереджується саме на ній. Саме раціоналістична складова історико-філософського процесу виявляе себе як орієнтовану на максимальне розкриття свого творчого і гуманістичного потенціалу. Саме тому в програмі з курсу “Історія філософії” студентам пропонується осмислити логіку раціоналістичного мислення і особливості його формування в грецькій провіті, середньовіччі, в Новочасній філософії Р.Декарта, Г.Ляйбніца і Б.Спінози. феноменологічній філософії Г.Гегеля і Е.Гуссерля, а також герменевтиці Г.Гадамера; проблемі людини в філософії М.Фуко і Ж. Дельоза і комуніккативній раціональності Ю.Габермаса, аналіз проблеми кризи метафізичних основ в філософії М.Гайдеггера і Ж. Деріда.

Опановуючи потенціал гуманістичного змісту історії філософії, навчальний курс “Історія філософії” має на меті формування у студентів такого рівня методологічної культури, який дозволить фахівцям у галузі лінгвістичної науки глибше розуміти процеси, які відбуваються у сучасній лінгвістиці, здатності впевнено орієнтуватися у вирії світоглядних позицій, краще розуміти соціокультурні процеси сучасності.

Реалізація зазначеної мети передбачає, що в результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

- специфіку провідних історико-філософських течій сучасності;

- головні історичні етапи, школи та напрямки розвитку філософського знання; -

- основні форми і методи філософсько-наукового мислення;

- основні категорії сучасної історрико-філософської науки.

Вміти:

- застосовувати основні філософські методи для теоретичного аналізу основних течій філософської думки сучасності;

- свідомо формувати засади свого власного світогляду на підставі критичного осмислення професійних та історико-філософських знань;

- спиратися на набуті знання в галузі історії філософії у вдосконаленні своєї

фахової культури;

- тлумачити наукові та інші інформаційні джерела з історії філософії, аналізувати,

співставляти та узагальнювати різні методологічні підходи, наявні в сучасних

різноманітних філософських школах;

- застосовувати свої знання до розв'язання (на основі орієнтації у понятійно-

категоріальному апараті філософії) стандартних (алгоритмічних) питань та

практичних завдань;

- висвітлювати основні проблеми сучасної філософської думки, основні

філософські напрямки, здійснювати їх коментування та проводити їх аналіз;

- здійснювати філософську рефлексію щодо стану розвитку філософської думки в

Україні;

- самостійно мислити у процесі аналізу нестандартних (творчих) проблемних

питань та практичних завдань.

У процесі освоєння курсу “Історія філософії” у студентів виховуються такі

навички:

- гуманітарного мислення, діалогічної та комунікативної культури;

- запитальності та рефлексивності у ставленні до палітри філософської дійсності;

- гуманістичного ставлення до іншого образу мислення, культури та громадянської

позиції;

- розуміння особливостей розвитку української філософської думки;

- здійснення аргументованого, громадянськи свідомого власного філософського

вибору (позиції), усвідомлення значення власної філософської компетентності у

виборі того чи іншого типу гуманістичних цінностей.

Місце дисципліни у навчальному процесі.

Назва циклу навчального плану: цикл гуманітарної підготовки

Дисципліна обов’язкова

Курс підготовки: II

Семестр: IV

Кількість навчальних годин: 24

з них:

лекційних: 24

семінарських (практичних, лабораторних): 0

позааудиторна самостійна робота студента: 0

Вид контролю: залік

Курс “Історія філософія” у навчальному процесі виконує функції залучення студентів до реалізації актуальних завдань сучасного гуманітарного знання, сприяє формуванню свідомої, творчої особистості, її мисленнєвої культури, розумінню органічного взаємозв'язку між ідеями свободи, демократії, правами людини та її громадянською відповідальністю, а також сприяє осмисленню явищ та проблем суспільного розвитку, вихованню патріотизму. Важливою функцією курсу є забезпечення студентів найважливішими методами аналізу основних спрямувань сучасної філософської думки та формуванню навичок їх використання для самостійного аналізу досить широкої палітри сучасних світоглядних уявлень. Крім того, завдяки своїй спрямованості на концепцію перманентної системи освіти, яка відповідає вимогам професійної гнучкості, що пред'являються до спеціаліста сучасним постіндустріальним суспільством, здатності постійно оновлювати професійні позиції, зазначений курс сприяє розвитку потягу до науково-дослідницької діяльності, формуванню аналітичних здібностей студентів, тобто виступає важливим чинником “технік себе” (М.Фуко), за допомогою яких людина сама формує себе як суб'єкта того чи іншого досвіду.

Відповідно до зазначеної вище теоретичної та практичної значущості осягнення студентами курсу “Історія філософія”, він входить до навчальної програми освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”.

Реалізація означених вище мети і завдань навчального курсу відбувається шляхом засвоєння студентами всього комплексу соціально-гуманітарних типів рефлексії, що передбачає багаторівневу систему мобілізації когнітивних можливостей студента, отже – цілеорієнтоване здійснення міжпредметних зв'язків, насамперед, у галузі дисциплін філософського та соціально-гуманітарного циклу. Таким чином, матеріали навчального курсу розроблено на підставі синтезу знань, умінь та навичок студентів, отриманих у процесі попереднього вивчення філософії, культурології, історії України, лінгвістики, літературознавства, лінгвокраїнознавства. Такий підхід до міжпредметних зв'язків, у свою чергу, передбачає цілеспрямований перехід від предметної до проблемної орієнтації навчального матеріалу. Здійснення такого підходу також забезпечується наявністю завдань, які передбачають прямі міжпредметні зв'язки, як-от, лексико-семантичний аналіз певних понять, порівняння їх тлумачення в українській мові та мові, що вивчається, їх формування та сучасних проявів з урахуванням соціокультурного контексту.

І. розподіл часу за видами навчальних занять по семестрах

Семестр	Всього годин за навчальним планом	Кредитів ECTS	в т. ч.			Семестровий контроль
			Лекцій (год.)	Практичні, семінарські заняття (год.)	Позааудиторна самостійна робота студента (год.)
III	72	1	24	-	48	залік
Всього	72	1	24	-	48	залік