Iі. Короткий зміст навчальної дисципліни

Види занять, кількість годин

Номер і назва модуля, тематика занять

Всього навчальних годин

З них:

Лекції (год.)

Практичні, семінарські заняття (год.)

Позааудиторна самостійна робота студентів

Номер і назва модуля, тематика занять

Тема 1. Філософія як історія філософії: методологія історико-філософського процесу.

2

2

-

-

Тема 2. Поворот до людини в античній філософії.

2

2

-

-

Тема 3.Середньовічна філософія про роль віри і розуму в пізнанні..

2

2

-

-

Тема 4. Формування вихідних засад феноменологічної філософії у Р.Декарта та Г.Ляйбніца. Проблема методу.

2

2

-

-

Тема 5. Феноменологія: від Г.Гегеля до Е.Гуссерля.

2

2

-

-

Тема 6. Світоглядно-гуманістична парадигма в сучасній філософії (постмодерний вимір).

2

2

-

-

Тема 7. “Суміш реальностей” в філософському доробку Е.Дюркгейма.

2

2

-

-

Тема 8.”Негативна діалектика” Т.Адорно.

2

2

-

-

Тема 9. Структуралізм і постструктуралізм: К.Леві-Строс і М.Фуко.

2

2

-

-

Тема 10. Реконструкція і деконструктивізм Ж.Дерріда.

2

2

-

-

Тема11. Комунікативна раціональність Ю.Габермаса.

2

2

-

-

Тема12. Герменевтика Г.Гадамера і П.Рікера.

2

2

-

-

Тема 13. Специфіка аргументації філософських вчень піфагорійців та елеатів.

8

-

-

8

Тема 14. Філософія Р. Декарта.

10

-

-

10

Тема 15. Філософська герменевтика.

15

-

-

15

Тема 16. Еволюція творчості Мішеля Фуко (М.Фуко – шлях від дослідження галузей історії, психіатрії, соціології до філософії постструктуралізму.

15

-

-

15

Всього за семестр

72

24

-

48

МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Вид роботи

Кількість балів

1.

Виконання самостійної роботи

-

2.

Модульна контрольна робота

“5”-50;”4”-40;”3”-30;”2”-20 балів

ВСЬОГО за навчальний рік

72

24

-

48

Номери і назви модулів, тем, лекцій, їх зміст (мета вивчення, провідна ідея, основні проблеми, ключові поняття), тема, мета, короткий зміст практичних семінарських занять

Загальна кількість навчальних годин

Назва, короткий зміст питань, винесених на позааудиторне самостійне опрацювання

Кількість навчальних голин на самостійну роботу студента

Методи, форми і засоби поточного, модульного і підсумкового контролю

2

3

4

5

6

Лекція 1.

2

Тема 1.Філософія як історія філософії: методологія історико-філософського процесу. Мета заняття: Показати необхідність курсу “Історія філософії”. Виявитти місце курсу “Історія філософії в структурі філософських дисциплін. Розкритисутність методологічного повороту, який здійснюється сучасною філософією. Провідна ідея: Показати, що предметом Історії філософії виступає не будь-яке мислення, а лише наукове мислення, яке формується і розвивається на протязі багатьох сторіч Специфіка історико-філософського знання зумовлює його функції і певним чином світоглядну його складову и, таким чином, має безпосередній вихід на вирішення конкретних практичних завдань. Ключові поняття: історія філософії, філософія, методологія, мислення, функції, категорії, світогляд, міф, сучасна філософія Тема 2: Поворот до людини в античній філософії Мета заняття: Мета заняття: Розкрити суьтність повороту до людини, здійсненого в класичний період урозвитку античної філософії. Охаракттеризувати сутність грецької просвіти, сконцентрувавши увагу на тому фундаментальному повороті, який здійснив в філософії Сократ. Зробити порівняльний аналіз релятивізму софістів і Сократа. Розкрити сутність пізнавальної концепції в мсофістиячній філософії. Проаналізувати філософське вчення Платона, зосередивши увагу на таких ключових поняттях його філософії як άναµνήσίς, μίμήσίς, ξpως, душа, типи дуржав і форми правління. Розкрити сутність філософії Аристотеля. Здійснити загальний огляд елліністичної філософії. Провідна ідея:. У класичний період розвитку античної філософії відбувається радиккальн ий поворот від природний явищ, з якими безпосередньо має справу людина в колі міфологічниї уяв, до самої себе (Сократ). Людина і її мислення все більшою мірою виносяться за сферу “міфологічного кола”. Ключові поняття: людина, мислення, чуттєвість, релятивізм, ідея, лдуша, держава, матерія, категорії. Тема 3: Середньовічна філософія про роль віри і розуму в пізнанні. Мета заняття: Показати особливості становлення середньовічної філософії, її соціальне і духовне підґрунтя.Зясувати особливості включення до вирішення проблеми співвідношення віри і розуму доробку античних мислителів (Платон, Аристотель). Розкрити сутність трьох етапів у розвитку середньовічної схоластики, поняття схоластики та її загальні ознаки. Номіналізм и реалізм. Провідна ідея:Віра, як вихідний принцип формування середньовічної філософії (Августи Аврелій) і пізнання, з необхідністю приводить філософів цієї доби до необхідності узгодження її з розумом. Ця обставина викликана тим, що у середньовічних духовних школах був зв'язок богослов’я і філософії. А це хіріктеризувало, з одного боку, відсутність свобідного вибору тлумачення – догматизм. А а з іншого, свобода у способах тлумачення. Середньовічні монастирі як осередки освіти. Мисль древності Аристотель) протистоїть релігійним догматам. Необхідність вибору: догмати чи свобода . Ключові поняття:віра, розум, душа, людина. Бог, номіналізм, реалізм, догмат, свобода, воля, любов. Тема4: Формування вимхідних засад феноменологічної філософії у Р.Декарта та Г.Ляйбніца. Проблема методу. Мета заняття:. Розкрити сутність раціоналізму Р.Декарта і Г.Ляйбніца, а також природничо-наукові витоки їх методології. Проаналізувати основні вимоги Декарта до першлоначал, розкрити зміст правил методу. Розкрити методологічне значення принципу сумніву та Cogito. Зясувати сутність вчення Ляйбніца про монади (“Монадологія”)Та особливості впливу цієї праці на формування феноменологічної філософії. Провідна ідея: Бурхливий розвиток досвідного природознавства показав неспроможність середньовічної філософії з її однобічним орієнтиром на формальну логіку, яка всю роботу мислення замикала на силогізмі. Тому, на думку Р.Декарта, вся попередня філософія схожа на купу розрізненого знання. На порядок дня постає проблема методу. Саме на формуванні нового методу наукового пізнання і концентрують свою увагу як представники філософії емпіризму, так і раціоналізму. Виявлення їзх однобічності спонукає Г.Ляйбніца щукати точки їх дотику, оскільки є і істини розуму, і істини факту, ї, хоча їх узгодження тут здійснюється в цілому на грунті раціоналізму. Ключові поняття: Cogito, емпіризм, раціоналізм, метод, індукція, дедукція, монада, свобода, Бог, природа, феномен. Тема5: Феноменологія: від Гегеля до Гуссерля Мета заняття: Дати загальну характеристику німецької класичної філософії та вказати на її місце в європейській філософській думці. Проаналізувати працю Гегеля“Феноменологія l духа” Розглянеути вчення Г.Гегеля про феномени: свідомість, самосвідомість, розум і дух дух. Суб’єкт і об’єкт . Проаналізувати загальні принципи феноменологічної філософії Е.Гуссерля, та ознайомити студентів з основними його працями. Розкрити сутність феноменологічної методологї та її основні поняття. Провідна ідея: Філософія І.Канта є своєрідним коперніканським переворотом в філософії. Діалектичний характер філософії Г.Гегеля чудово демонструє його “Феноменологія духу”, та “Наука логіки”, в яких від демонструє взаємозв’язок історичного і логічного. В феноменологічній філософії Е.Гуссерля закладаються нові підвалини пізнання, а тому намагається очисти розум від небезпек, які стоять наперешкоді наукового мислення і заважають створенню строгої філософії. Справжнє знання далеке від суб’єктивності і спираєтьсяна незалежні еклементи, до яких Гуссерль відносить ейдетику - тобто науку про сутності. Інтенцілональність свідомості – фундаментальне поняття в феноменологічному погляді на світ. Ключові поняття.

Чуттєвість, розум, діалектика, історичне, логічне, утворення людини (освіта), свідомість, самосвідомість, дух, абсолютний дух. Ейдос, феномен, редукція, трансцендентальне “Я”,інтенціональність свідомості, монада.

Тема 6. Світоглядно-гуманістична парадигма в сучасній філософії (постмодерний вимір).

Мета заняття:Зясувати, що сучасна світова філософія характеризується створенням нового філософського етосу. Показати, що прагнення філософів осмислити межі цивілізації, виявити закономірності її еволюції привели до розуміння тієї обставини, що доба модерну завершується; вона поступається місцем новій парадигмі – постмодерну, суттєвою особливістю якої є поліваріантність. А це значить, що усі системи цінностей повинні визнаватися методологами рівноправними.

Провідна ідея. Сучасна світова філософія в лиці філософії постмодернізму вбачає кінцеву мету своєї стратегії не стільки в просвітництві індивіда, скільки у вільному культивуванні людської суб’єктивності, у ствердженні багатомірної особистості. Критика класичного раціоналізму та його головного поняття – суб’єкта знайшла відображення в ідеї “ смерті суб’єкта”. Фундаментальною ідеєю сучасної філософії є ідея текстуальності і інтертекстуальності, які характе5ризують особливості загального включення суб’єкта в людську культуру

Ключові поняття: Модерн, постмодернізм, суб’єкт, знання, свідомість, текстуальність, інтертекстуальність, хаос, метафізика і ін..

Тема 7. “Суміш реальностей” в філософському доробку Е.Дюркгейма.

Мета заняття: Показати, що Е.Дюркгейм пояснення феноменів соціального життя шукав в природі самого суспільства. Розкрити сутність “теорії одного факту” та розуміння дюркгеймом структури факту. Розкрити витоки його структуралізму та класифікацію соціальних структур.

Провідна ідея: Шлях пошуку особливого роду реальності приводить Дюркгейма до формулювання “теорії одного факту”.А тому і предмет філософії – це трансцендентна, позасвідома природа фактів реального життя.

Ключові поняття: соціологічний закон, соціальний факт, соціальна психіка, соціальні структури, соціальна морфологія, соціальна фізіологія, анемічне самогубство.

Тема 8.Негативна діалектика Т. Адорно.

Мета заняття: показати, що “негативна діалектика” Адорно, як провыдна течыя постмодерныстського напрямку, гостро поставила питання стосовно того, що філософія трагічного ХХ ст. не можу бути відмежованою від людських страждань.

Провідна ідея:застосування Т. Адорно категорії мімезису знадобилось йому для того, щоб, на відміну від Платона, виявити наслідування того, чого взагалі немає в дійсності, образу не пригнобленої природи; намагається створити новий тип раціональності.

Ключові поняття: “негативна діалектика”, мімезис, констеляція, раціональність, мова,

Тема 9. Структуралізм и постструктуралізм: К.Леві-Строс і М.Фуко.

Мета заняття: Показати, що найбільший вплив на розвиток методології структуралізму справило мовознавство і особливо схема, запропонована Ф.де Соссюром. Розкрити зміст постструктуралізму та показати, що в ньому будь-яка наука представ як “наука про текст”. Показати, що структурна антропологія К.Леві-Строса презентує процес культури як сукупність різних систем комунікації.. Розкрити сутність антропологізму та епістемології М.Фуко.

Провідна ідея: структуралізм, який виникає на початку ХХ ст., усвідомлює, що більшість окремо взятих об’єктів спостережуються не повністю, а тому є необхідною інтенція на пошук структури даного об’єкта . А ця обставина спричиняє необхідність розробки спеціального поняттєвого апарату.

Ключові поняття: структуралізм, пост структура- лізм, схема, текст, ідеальна структура, “дике” мислення, інцест, мовіа, епістема, дискурс, архів, влада, “смерть суб’єкта ” , сексуальність.

Тема 10. Реконструкція і реконструктивізм Ж.Дерріда.

Мета заняття:Показати, що у кр итичній частині своїх побудов, спрямованих проти концептуальних конструкцій класичної метафізики, Дерріда виділяє як опору певну сструктуру “тексту”, “розрізнення”, “письма”, що лежать глибше традиційних понятійних розмежувань.

Провідна ідея: розробка ідеї “граматології”, оскільки Дерріда зробив спробу спростувати епістемологічне обґрунтування знаку, на якому базувався класичний структуралізм, а тому деррідіанська “реконструкція” являє собою критичний аналіз традиційних бінарних опозицій, в яких лівосторонній термін претендує на привілейоване положення.

Ключові поняття: “логос – міф”, “інтелігібельність – сенсибільність”, “логіка – риторика”, “мова – письмо”, “інтуїція - сигніфікація”.

Тема 11. Комунікативна раціональність Ю.Габермаса.

Мета заняття:Показати і розкрити концептуальні засади комунікативної раціональності Ю.Габермаса та визначити суть основних поняттєвих конструкцій.

Провіідна ідея: Мислення має апорійний характер.Якщо форми суб’єкта і свідомості мають сьогодні тенденцію вичерпуватися, то необхідна децентралізація у відношенні до cogito, закритого у сомому собі, а тому перевагу слід надати комунікативному раціональному розумові, принципу взаєморозуміння та прозорій системі суспільних відношень.

Ключові поняття:комунікативна раціональність, мовна комунікація, “універсальна прагматика”, інтерсуб’єктивність, мовний акт.

Тема 12. Герменевтика Г.Гадамера і П.Рікера.

Мета заняття: Розкрити витоки сучасної герменевтичної теорії. Виявити особливості філософської герменевтики як теорії, що розв’язує проблеми розуміння смислу. Зясувати особливості філософської герменевтики Г.Гадамера і П.Рікера.

Провідна ідея: з праці Г.Гадамера “Істина й метод” тягнуться основні лінії сучасної філософської герменевтики. Між юридичною догматикою і юридичною герменевтикою завжди існує певне відношення, в яґкому першість належить герменевтиці. Герменевтика П.Рікера виходить з того, що необхідно добуватися до людини та до смислу людини крізь товщу знаків.

Ключові поняття: герменевтика, знак, мовний вимір, юридична догматика, юридична герменевтика, символ, текст.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

2 год.

.

усне опитування, дискусія, експрес-контроль

усне обговорення, письмове експрес-опитування

усне опитування, дискусія, експрес-контроль

Усне опитування, дискусія, експрес- контроль.

Усне опитування, дискусія, експрес-контроль.

Усне опитування, дискусія, експрес-контроль.

Усне опитування, дискусія, експрес-контроль.

Усне опитуванняф, дискусія, експрес-контроль.