VI. Зразок модульной контрольної роботи

Зміст навчальних тем курсу «Історія філософії»,

що виносяться на модульну контрольну роботу

Тема 1. Філософія як історія філософії: методологія історико-філософського процесу.

1.1. Чому філософія є неможливою без історії філософії?

1.2. Відмінність між історією філософії і історією інших систем наукового

знання.

1.3. Відмінність історії філософії від інших систем філософського знання.

Тема 2. Поворот до людини в античній філософії.

2.1. Сутність антропологічного повороту у класичному періоді розвитку

філософії

2.2. Чуттєвість і мислення як дві складові пізнавальної діяльності людини та

особливості їх розуміння у Протагора і Сократа

3. Філософія Аристотеля як спроба перетворення сократо-платонівської

філософії в теорію пояснення світу.

2.4. Вчення Аристотеля про матерію і форму.

Тема 3. Середньовічна філософія про роль віри і розуму в пізнанні.

3.1. Особливості вирішення питання стосовно співвідношення віри і розуму

в пізнанні. Загальні ознаки схоластичної філософії.

3.2. Особливості першого періоду у розвитку схоластики та її основні

представники.

3.3. Особливості другого періоду у розвитку схоластики та її основні

представники.

4. Третій період у розвитку схоластики та її основні представники.

5. Номіналізм і реалізм.

Тема 4. Формування вихідних засад феноменологічної філософії у р.Декарта та

Г.Ляйбніца. Проблема методу.

4.1. Основний принцип філософії Р.Декарта. Раціоналістичне підгрунтя

співвідношення філософії і науки.

4.2. Розробка раціоналістичної методології. Вчення про метод. Роль дедукції.

4.3. Структура духовної субстанції. Воля та розум.

4.4. Поняття «субстанційна форма» у філософії Г.Ляйбніца.

4.5. «Монадологія» Г.Ляйбніца. Принципи і закони манодологічного вчення

Г.Ляйбніца.

Тема 5. Феноменологія: від г.Гегеля до е.Гуссерля.

5.1. «Феноменологія духу» Гегеля та принципи її побудови.

5.2. Структура «Феноменології духу».

5.3. Вчення про свідомість, самосвідомість, розум і дух.

5.4. «Сумнів» Декарта і феноменологічний метод Е.Гуссерля.

5.5. Поняття тренсцендентально-феноменологічної редукції.

5.6. Праця Е.Гуссерля «Криза європейського людства».

5.7. Ідея інтерсуб’єктивності в феноменології Е.Гуссерля/

Тема 6. Світоглядно-гуманістична парадигма в сучасній філософії

( постмодерний вимір).

6.1. Специфіка нового типу філософування у сучасній західноєвропейській

філософії.

6.2. Постмодерна філософія та її головні особливості.

6.3. Визначення основних онтологічних засад постмодернізму.

Тема 7. “Суміш реальностей” в філософському доробку Е.Дюркгейма.

7.1. Основні філософські настанови позитивізму4 і поняттєвий апарат

соціології Е.Дюркгейма.

7.2. Типології суспільств і фактори їх еволюції. Механічна і органічна

солідарність.

Тема 8. “Негативна діалектика” Т.Адорно.

8.0. Ідея звільнення людини від природи.

1. «Негативна діалектика» як провідна течія постмодерністської філософії.

2. «Мімесис» і «раціональність» в філософії Т.Адорно.

3. Ідея реконструкції діалектик4и

Тема 9. Структуралізм і пост структуралізм: К.Леві-Строс і М.Фуко.

9.1. Сутність і метод структуральних досліджень К.Леві-строса.

9.2. Проблема антропосоціогенезу і сучасні примітивні суспільства.

9.3. Місце «епістем» в дослідженні М.Фуко культурно-історичних епох.

9.4. Поняття дискурсу та дискурсивної практики.

9.5. Критика поняття «суб’єкт» і смисл тези про «зникнення людини».

Тема 10. Реконструкція і реконструкція Ж.Дерріда.

10.1. Джерела формування філософської концепції Ж.Дерріда.

10.2. Основні положення критики метафізики та сучасної філософії.

10.3. Філософія структуральностей. Структуральна реконструкція метафізики

Тема 11. Комунікативна раціональність Ю.Габермаса.

11.1. Поняття комунікативного раціонального розуму.

11.2. Поняття комунікативної раціональності.

11.3. Стратегічні і комунікативні мовні акти.

Тема 12. Герменевтика Г.Гадамера і П.Рікера.

12.1. Поняття герменевтики: витоки та основні етапи її розвитку.

12.2. Розробка філософської герменевтики в праці Г.Гадамера «Істина і

метод».

12.3. П.Рікер про універсальне значення герменевтики в гуманітарних науках:

від герменевтики тексту до герменевтики соціальної дії.

12.4. Основні співвідношення людської дії: проект, агент, мотив, ініціатива.

Модульна контрольна робота

з навчальної дисципліни «Історія філософії»

для студентів ІIкурсу КНЛУ

Варіант №1

Перше завдання: В чому полягає поворот до людини в класичний період розвитку

античної філософії?

Друге завдання: Які феномени аналізує Г.Гегель в праці «Феноменологія духа»?

Завдання третє: Поясніть думку Ю.Габермаса, у відповідності до якої

інтерсуб’єктивний раціональний розум і є комунікативним розумом.

VII. Підсумковий контроль

Форма підсумкового контролю: підсумковий контроль з навчальної дисципліни «Історія філософії» проводиться у формі семестрового заліку за всім обсягом навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою.

Мета заліку: контроль за ступенем розвиненості способу мислення студентів, їх базової історико-філософської компетентності, здатності до інноваційного використання отриманих знань (що передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії у процесі самостійного пошуку відповідей на проблемні питання), набутих студентом у результаті вивчення усього курсу “Історія філософії”.

Призначення: залік виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчальної дисципліни «Історія філософії».

Структура та організаційні засади заліку:

Питання, що виносяться на залік, складають систему завдань, що диференційовані за рівнем складності:

Рівень А – репродуктивний – вимагає відтворення основної навчальної інформації з дисципліни;

Рівень В – алгоритмічний – передбачає здатність застосовувати знання у стандартній ситуації;

Рівень С – творчий (інноваційний) – передбачає здатність приймати рішення у нестандартній ситуації.

Загальна кількість питань заліку – 98.

Залік відбувається у формі індивідуальної бесіди студента з викладачем, протягом котрої студент має дати відповіді на питання, що поставлені викладачем у відповідності до питань, що виносяться на залік .

В кінці вивчення навчального матеріалу модуля напередодні сесії викладач виставляє одну середню сумарну оцінку за аудиторну та самостійну роботу студента в 4-бальній системі: “5”, “4”, “3”, “2”. Цю оцінку викладач трансформує в семестровий рейтинговий бал таким чином:

„5” – 50 балів;

„4” – 40 балів;

„3” – 30 балів;

„2” – 20 балів.

Модульна контрольна робота є складовою екзамена. В кінці семестру студенти пишуть модульну контрольну роботу, яка оцінюється в 4-бальній системі, а оцінка трансформується в рейтинговий бал таким чином:

„5” – 20 балів;

„4” – 16балів;

„3” – 12балів;

„2” – 8балів.

Критерії оцінювання завдань модульної контрольної роботи.

Критерії оцінювання завдань:

«5» - 20 балів: повна правильна відповідь (надані всі необхідні уточнення щодо тлумачення понять, перераховані всі відношення між поняттями);

«4» - 16 балів: повна правильна відповідь із незначними неточностями (перераховані всі відношення між поняттями);

«3» - 12 балів : неповна правильна відповідь (надані не всі необхідні уточнення щодо тлумачення понять, перераховані не всі відношення між поняттями); фрагментарна відповідь без жодних коментарів; відповідь містить помилки;

«2» - 8 балів: фрагментарна відповідь з помилками та без обґрунтування; частково перераховані відношення між поняттями, наявні безуспішні спроби виконати завдання;

0 балів: відсутність відповіді.

Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60-70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою “відмінно”, за шкалою ЕКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.

Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені у 4-х бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у наступний спосіб:

“5” – 30 балів;

“4”– 23 бали;

“3”– 18 балів;

“2”–0 балів.

Підсумкова відмітка про екзамену національній шкалі та оцінка в шкаліECTSє сумою семестрового рейтингового балу та рейтингового балу за модульну контрольну роботу і виставляється так:

100 балів – А

95 балів – А

90 балів – А

85 балів – В

80 балів – С

75 балів – С

70 балів – D

65 балів – E

60 балів – E

59 балів і нижче – FX– не зараховано

Студенти, які отримали відмітку про залік „незадовільно”,перескладають екзамені в разі успішного складання їм виставляється відмітка проекзамен„задовільно” в національній шкалі, а в шкаліEКТС– Е та 60 балів.