Та їхня структура

Структурні компоненти	Замовляння	Молитва	Закляття	Прокльон	Формула магічного побажання
Словесне відтворення дії Молитовне звернення Зображення сакрального помічника або реального члена порівняння Прохання (наказ) Закріпна кінцівка	(+) (+) + + (+)	+ +	(+) (+) +	(+) +	+

+ – обов'язковість елементу, (+) – факультативність елементу, або використання його послабленої форми.

Якщо магічна формула сполучає в собі "молитовне звернення" і "прохання", це – молитва. Приклад: "Господи святий, небесний! Спаси, сохрани і помилуй оцю святу, благословенну бджолу од скорбі, болізні, напасти, побіждєнія і усякого напаждєнія". Від християнської молитви цю відрізняє лише розуміння бджоли як "святої": за реконструкціями "основного міфу" індоєвропейців³⁹ бджола брала участь у боротьбі бога-громовержця з його противником, узагалі сакральне сприймання бджіл і бджільництва має давню та глибоку традицію.

Закляття – особливий жанр магічної формули, його основу утворює "наказ", обов'язковість якого вимагає магічного підсилення за допомогою слів "заклинаю" або "щоб тебе!", або застосуванням "примітивного" прийому підсилення дії (див.: 5.3), як у цьому заклятті "на любовне зілля":

Терлич, терлич,

десятьох приклич!

А з десятьох дев'ятьох,

<...>

а з двох одного -

та доброго.

У заклятті іноді зустрічаємо і своєрідну послаблену форму опису "акціонального моменту": "Щоб тебе за мною так пекло, як пече огонь той віск!" Водночас тут виникає і "зображення реального члена порівняння".

Прокльон, як і лайку, В. П. Милорадович відносив до "дрібних словесних творів, які теж записуються етнографами", і наводив такі: "Щоб ти туди пішов, куди людський глас не доходить!"; "Щоб тобі не було ні життя, ні пуття, куди не повернешся!"; "Щоб ви собачою слиною пішли!"; "Купа чортів твоїй матері!"; "Як ти казала? Бодай же ти оніміла!"; "Хай тебе поб'є те, що в хмарі гуде!" (Милорадович, с. 308). Ці короткі негативні побажання виголошувалися жінками, про одну з яких полтавський етнограф записав: "У єї губа торохтить лаятись!" Із часом магічна сутність прокльонів уже призабулась, але й дотепер подекуди залишилося вірування, що, пославши спересердя когось, скажімо, дитину "до біса", можна опинитися перед фактом реалізації свого побажання.

Принагідно зауважимо, що дія магії, з наукового погляду, звичайно, ілюзорна, але перестає бути такою, якщо її практикують у традиційному суспільстві, де всі в неї вірять. І в Африці, і в аборигенів Австралії зафіксовано випадки, коли людина, довідавшись, що чаклун наслав на неї смерть, лягала і вмирала. Тож не дивно, що під "шептання" знахарки справді може зупинитися кровотеча. Проте на людей, що в неї не вірять, магія не діє. М. А. Маркевич повідомляє про спроби дворових жінок причарувати свого пана: наслідки були трагікомічні (Маркевич. С. 95–97), бо стикалися різні ментальності.

Варто також підкреслити, що замовляння, іноді дуже яскраві за своєю образністю, ніколи не сприймаються в народі як твори гарні, такі, що викликають замилування або можуть потішити слухача, – вони не несуть естетичної функції, а тільки ділову, практичну. Так само й ритмізація замовлянь та інших індивідуальних магічних формул, поява виразно віршової структури, а часом і рим пояснюється не естетичною настановою, а тільки намаганням посилити дійовість і полегшити запам'ятовування тексту, в якому проминання або викривлення якогось слова могло, як вважалося, послабити магічну силу, а то й взагалі зруйнувати всю справу.

ЗАПИТАННЯ

Для самоперевірки. Визначте жанр тексту, знайдіть у ньому компоненти традиційної структури магічної формули.

"Ви, святі зорі, зоряниці! Ви на небі живете, як рідні сестриці. Прийдіть і поможіть моїй пчолі і матці і моїй пасиці! Як я губи і зуби ісціпляю, так би моя пчола губи і зуби на чужу пчолу ісціпляла і кріпко мед свій держала!".

Відмінникові. У наведеній магічній формулі є певна "надмірність" образності. Чи має вона, на вашу думку, внутрішнє виправдання?