Деякі спільні характеристики

Жанрові групи	Жанри	Ознаки й порядкові місця, які займають жанри в кожній групі за ступенем втілення ознаки
		Стереотипність	Метафоричність сюжету	Повчальність
Власне казки	Чарівні Новелістичні Кумулятивні Про тварин	I IV II III	I IV II III	IV II III I
Мала казкова проза	Небилиця Докучлива казка Анекдот Баєчка	II I III–IV I II III–IV IV IV II III III I
Паремії	Загадка Нісенітниця Прислів'я Приказка	I I III II II IV III III I IV IV II

Пояснення до таблиці почнемо зі складу представлених у ній жанрів. У першій групі, "власне казок", це жанри загальновідомі та непогано вивчені. Натомість жанрам другої групи, "малої казкової прози", фольклористи приділяли мало уваги. Одним із піонерів у їхньому вивченні був О. І. Никифоров. Дослідивши реальне побутування казкової прози на російській Півночі, він нарахував у своїй класифікації п'ять жанрів "натуральних" (власне казки) та аж чотири пародійних⁵². Серед пародійних О. І. Никифоров називає два жанри, що існують і в українському фольклорі – небилиці та "докучливі" казки. Останні розповідаються, коли казкар втомився і хоче позбутися слухачів. Анекдот не потребує, мабуть, пояснень – на відміну від баєчки – жанру, описаного Г. Л. Перм'яковим (російською мовою – "побасенка"): це коротка сценка, що складається з кількох речень (вони можуть бути стягнені в одне) і є надфразовою єдністю з образним мотивуванням (тобто переносним змістом)⁵³. Отже, баєчкою буде такий діалог: "Жорна кажуть: «У Києві лючче». А ступа каже: «Що тут, що там»" ("Прислів'я... Взаємини...", № 54, с. 371).

У третій групі жанрів, паремій, поряд із загадками, прислів'ями та приказками названо й нісенітницю. Це один із тих невивчених "різновидів паремій", що друкуються в додатках до збірок "прислів'їв та приказок". Нісенітниця, як і небилиця, абсолютно абсурдна за змістом, наприклад: "Кваша під боки взялася, а кисіль вуса закрутив" ("Прислів'я... Взаємини...", № 94, с. 365). Не маючи якоїсь іншої, нісенітниці виконують у розмові розважальну, отже – естетичну функцію.

Ось між цими трьома жанровими групами й виявляються (табл. 4) певні відповідності у співвідношеннях певних ідейно-естетичних характеристик у кожній групі жанрів. Наявна тенденція прямої кореляції між відносним обсягом і складністю структури текстів жанру, ступенями стереотипності його сюжетики та метафоричності тексту (Г. Л. Перм'яков, напевне, назвав би це останнє явище "ступенем інтенсивності образного мотивування"); водночас існує явна зворотна кореляція між усіма переліченими параметрами та ступенем повчальності. Або: чим складніша побудова й чим вона стереотипніша, чим легше можна її передбачити в кожному новому тексті, тим більший відліт фантазії від реальної дійсності, тим сміливіша образність і тим менше моралізування у творах кожного з названих жанрів казкової прози та паремій.

Принципово важливо, що зазначені закономірності чітко проявляються й у групі паремій, що чергового разу підтверджує структурну спорідненість їх з обома жанровими групами казкової прози. Але генетичні зв'язки та структурні подібності, як відомо, існують і між окремими жанрами різних груп, долаючи "межі" між казковою прозою і пареміями та пронизуючи весь побудований Г. Л. Перм'яковим "довгий і неперервний ряд" кліше. Так, деякі записи анекдотів навіть фахівці іноді приймають за казки, а баєчка, у свою чергу, виступає інколи як "стягнений анекдот". Небилиця, на думку О. І. Никифорова, пародіює фантастичність чарівної казки, але ж і нісенітницю побудовано за каноном небилиці, різниця між ними більш формальна, ніж змістовна: перша укладається в одне речення, а друга є надфразовою єдністю. Один із структурних типів докучливої казки має сюжет, що пародіює казку чарівну, а другий – кумулятивну. Загадка й сама буває вмонтованою до казки – чарівної або новелістичної, але ж і в її власній структурі знаходять аналогії з чарівною казкою. Нарешті, прислів'я іноді завершують казки (рідше звучать у їхньому основному тексті), а П. В. Владимиров вважав, що вони з казки й походять, бо колись виділилися з її текстів⁵⁴.

ЗАПИТАННЯ

Для самоперевірки. Генетичні та типологічні зв'язки казкової прози й паремій зумовлено...

1. ... такою спільною їхньою рисою, як стереотипність.

2. ... відбиттям тієї ж реальної дійсності.

3. ... настановою на розважальність.

4. ... спільністю повчальної функції.

Відмінникові. Польський фольклорист Ю. Крижановський пропонує визначення казки, як "оповіді традиційної, цебто такої, що живе в усному переказуванні та повторюється казкарями, які почули її від своїх попередників". Знайдіть недолік цієї дефініції.