- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
У сучасній політичній науці важлива увага приділяється пошуку форм і способів контролю за протіканням конфліктів, виробленню ефективних технологій їхнього вирішення. Примирення учасників різних сторін конфлікту може носити характер часткового або повного врегулювання, що супроводжується зміною поведінки одного або кількох учасників конфлікту зі збереженням предмета спірних відносин, або повного вирішення конфлікту. При цьому в окремих випадках він може вирішитися сам по собі, без спроб його свідомого регулювання, наприклад, через втрату актуальності предмета суперечки, втоми політичних суб'єктів. Це залежить від стадії розвитку політичного конфлікту.
Які основні шляхи, методи і способи вирішення політичних конфліктів? Методами розв'язання конфліктів є: метод уникнення конфлікту, метод підміни конфлікту, метод конфронтації, метод відкладення (тимчасова поступка), метод консенсусу сторін на основі зближення позицій через посередника, метод третейського арбітражу, метод переговорів. У світовій політичній практиці склалося два основних шляхи вирішення політичних конфліктів -мирний і військовий. У ході мирного врегулювання конфліктів використовуються переговори, суд, шантаж та інші способи. Найбільш цивілізованим способом вирішення конфліктів є переговори, діалог. Однак переговори можуть бути як способом врегулювання, так і способом загострення політичних конфліктів. Важливою умовою успішного ведення переговорів є готовність усіх суб'єктів конфлікту зрозуміти один одного і досягти компромісу. Якщо ж вони свідомо не мають наміру йти на поступки, то ведення переговорів у таких умовах частіше всього втрачає зміст, а іноді приводить до зміцнення позицій однієї сторони, що ніяким чином не сприяє вирішенню конфлікту. Переговори - це один зі шляхів вирішення конфліктів.
Для ведення переговорів часто використовується посередник, у ролі якого може виступити як одна людина, так і група осіб. Посередник переговорів повинний володіти рядом специфічних соціально-психологічних якостей, і найважливіше - високими інтелектуальними здібностями, толерантністю, щирістю, винахідливістю, силою волі і неупередженістю.
У ході переговорів посередник виконує, принаймні три функції: 1) комунікативну, 2) дослідницьку, 3) організаційну. За допомогою комунікативної функції посередник підтримує зв'язок між учасниками конфлікту, спонукає їх до спілкування
і діалогу.
Дослідницька функція висувається на перший план на попередній стадії вирішення конфлікту. Посередник аналізує стан конфліктної ситуації, визначає її причини і ступінь гостроти. Він проектує варіанти вирішення конфлікту, прогнозує хід і результати переговорів.
Реалізація організаційної функції припускає здійснення посередником наступних видів робіт: організацію зборів, нарад, обговорення спірних питань за участю зацікавлених сторін і експертів; використання накопиченого досвіду вирішення подібних конфліктів як способу досягнення угоди; розподіл функцій серед помічників; організацію інтелектуальних видів діяльності для вирішенням проблем.
Другий шлях вирішення політичних конфліктів - військовий. Це збройний конфлікт між двома або великою кількістю ворожих груп, що беруть участь у політичному процесі. У ході свого історичного розвитку політичні системи, як правило, супроводжуються війнами, як зовнішніми, так і громадянськими. Політичний стан нашої планети в останнє сторіччя визначався в значній мірі військовими подіями, такими як: дві світові війни, антиколоніальні війни, громадянські війни. В даний час продовжує існувати загроза ядерної війни.
Всі політичні системи для ведення війни створюють спеціальні органи, орієнтовані як проти зовнішніх ворогів, так і проти внутрішніх груп, що намагаються скинути правлячі політичні еліти. Ці органи, утворюють найважливіший інститут державної влади. Вони час від часу використовуються, особливо при авторитарних і тоталітарних політичних режимах, для зміцнення власного становища і придушення своїх опонентів.
Війна - це крайня форма прояву як внутрішніх, так і зовнішніх політичних конфліктів. її початок свідчить про те, що конфліктуючі групи не бачать іншого способу усунення своїх розбіжностей, крім збройного насильства. Коли діалог і переговори не дають потрібного результату, а на карту ставляться Життєво важливі національні інтереси, тоді учасники політичного конфлікту прибігають до грубого і масового насильства по відношенню один до одного. У ході війни вони намагаються домогтися того, чого не змогли досягти під час переговорів. Кожна з конфліктуючих груп прагне нав'язати супротивнику свою волю, підпорядкувавши певним політичним цілям, для чого наносить воєнні удари по його людському і матеріальному потенціалу.
Війна, незалежно від тих причин, якими войовничі конфліктуючі сили її виправдують, об'єктивно являє собою втрату величезних фінансових ресурсів і людських життів. Зрозуміло, що, будучи використаними у військовій сфері, витрачені ресурси знижують задоволення матеріальних потреб різних груп суспільства. Це може привести до конфлікту внутрішньополітичної системи даної держави. В остаточному підсумку ведення війни негативно позначається на житті всього народу, економічному, соціальному і духовному потенціалі суспільства в цілому.
Війна - це небезпечний і безперспективний спосіб вирішення політичних конфліктів, навіть якщо вона приводить до перемоги. Зовнішнє воєнне насильство може перерости у внутрішньополітичне насильство у формі політичних репресій, терору, що ведуть до геноциду власного народу. Політична система, заснована на фізичному насильстві і примусі, як свідчить суспільно історична практика, рано або пізно руйнується. А наслідки насильницьких систем виявляються трагічними не тільки для безпосередніх учасників політичного конфлікту, що переріс у війну, але і для народу.
В даний час ще немає достатніх підстав вірити в остаточне запобігання війни як способу вирішення внутрішніх і зовнішніх конфліктів політичних систем. Водночас, у деякому відношенні політична ситуація в окремих країнах і в цілому на світовій арені змінюється усе ж на користь переговорних миротворчих процесів. Ядерна зброя, що загрожує знищенню всього людства, привела до певної "рівноваги" політичного протистояння великих ядерних держав. Вперше за свій багатовіковий історичний шлях, відзначений бурхливим розвитком науки і технології, людство зіштовхнулося з реальною небезпекою самознищення. І не розуміти цього може тільки авантюрист або просто політичний безумець.