- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
У сучасному світі фактично не існує моноетнічних держав усі вони поліетнічні чи багатонаціональні. Тому, етнічний фактор залишається одним з найважливіших у політичному житті суспільства. Деякі сучасні політологи виділяють етнічну легі-тимність як окремий тип легітимності політичної влади. Але державна влада майже завжди має на меті забезпечення собі якнайширшої підтримки населення, тому для цього вона всіляко підтримує ідею націоанльної єдності та апелює до неї, особливо в кризові моменти. Треба зауважити, що надмірна експлуатація національних почуттів може призвести до зростання напруженості в міжнаціональних відносинах, до виникнення етнонаціональних конфліктів. Отже, від динаміки етнонаціо-нальних відносин залежить не лише стабільність в країні, але й часто саме її існування. Тому, виходячи з сказаного, зрозуміло що держава зацікавлена в регулюванні етнонаціональних відносин, в спрямуванні їх у необхідному для неї напрямі. Виконання цього завдання повинна забезпечити етнонаціональна політика, або етнополітика.
Етнополітика - це система тактико-стратегічних дій, заходів та програм певного політичного об'єкта (насамперед держави, політичних партій, громадсько-політичних рухів тощо) в галузі взаємовідносин етнонаціональних спільностей між собою та їхніх стосунків з державою. Отже, головним суб'єктом етнополі-тики є держава. Але і етносоціальні спільності з точки зору ет-нополітики також є об'єктом останньої. В більш широкому розумінні об'єкт етнонаціональної політики складає уся сукупність етнополітичних явищ:
а) політичне життя етнічних груп до яких належать громадяни даної держави (виборчі компанії, референдуми, місцеве самоврядування тощо);
б) розселення етносів на території, на яку поширюється суверенітет держави;
в) соціально-економічні та політико-культурні взаємини етносів між собою та з державою;
г) стосунки етнічних груп, що проживають на території даної держави, з їхніми етнородичами в інших державах.
Однією з головних категорій етнонаціональної політики є етнічний інтерес. Етнічний інтерес - це інтерес етнічної спільноти чи групи, яка об'єднується специфічними зв'язками, це об'єктивно зумовлені мотиви діяльності етнічної спільноти, які складаються з усвідомлення ними власних потреб та з'ясування і пошуку засобів та умов їх задоволення. Цей інтерес пов'язують з пошуком і усвідомленням найбільшої вигоди для себе у співпраці з державою, іншими етнічними спільностями, націями, класами тощо. Етнічний інтерес виникає навколо різноманітних проблем суспільно-політичного життя: матеріальних (економічна діяльність, соціальна мобільність, проблеми демографічного розвитку тощо), політичних (участь у здійсненні владних рішень, правові гарантії від утисків), духовних (збереження ідентичності, розвиток мови та культури). Тому етнонаціональна політика тісно пов'язана з соціальною, демографічною, економічною, екологічною політикою. Такі інтереси можуть полягати як у врівноваженні прав усіх етносів, так і в прагненні забезпечити панівне становище певній етнічній групі.
Узгодження етнічних інтересів та досягнення міжетнічного й міжнаціонального порозуміння є однією з головних умов реалізації національних інтересів. Національний інтерес - це уявлення нації, національної держави про найоптимальніші умови свого самозабезпечення та розвитку. Політичними умовами забезпечення цього інтересу є суверенітет, територіальна цілісність, політична стабільність і таке інше. Зміст етнополітики -застосування системи державних засобів для створення оптимальної, з точки зору національних інтересів, системи етнонаціональних відносин. В цьому і полягає її основна мета.
Але неузгодженість, взаємосуперечливість інтересів різних етнонаціональних спільнот може спричинити етнонаціональний конфлікт - зіткнення між етнічними спільностями з протилежними інтересами та цінностями. Він пов'язаний з боротьбою за отримання і використання державної влади з метою реалізації етнічних інтересів, особливо коли останнє неможливе в умовах існуючої політичної системи. Врегулювання конфліктів теж є одним з провідних завдань етнополітики.
Для регулювання і локалізації міжнаціональних конфліктів можливе застосування таких механізмів:
1) Створення спільної децентралізованої економічної інфраструктури співробітництва;
2) Створення культурної інфраструктури консенсусу (культурні товариства, фестивалі);
3) Збільшення відкритості регіону, заохочення всебічних контактів;
4) Залучення третьої сторони до розв'язання суперечностей (посередництво, арбітраж);
5) Переведення конфлікту в мирне русло (створення механізму представництва інтересів різних етнонаціональних спільностей через виборчу систему);
6) Політико-адміністративна реформа - утворення автономій в унітарній державі або введення федералізму. Це важливо тому, що унітарна держава має єдину територію, а управління її адміністративними одиницями здійснюється з центру, а федеративна - складається з державних утворень, які делегують спільним органам влади деякі повноваження. Тому федеральна конституція має пріоритет перед конституціями суб'єктів федерації. Але федерації, утворені за національним принципом мають тенденцію до розпаду (СРСР, Югославія);
7) Надзвичайне регулювання (запровадження надзвичайного стану на території, де конфлікт набуває загрозливих форм).
Звичайно, етнополітика кожної держави має свої особливості - цілі, принципи, засоби тощо. Але, не дивлячись на це, можна виділити деякі загальновизнані принципи етнополітики, яких дотримуються більшість країн сучасного світу. До цих принципів можна віднести:
1) науковий аналіз і творче осмислення вітчизняного та світового досвіду в цій галузі;
2) рівноправність усіх національностей, взаємоповага до цінностей усіх народів, заперечення дискримінації;
3) непорушність державних кордонів, оскільки територіальні претензії є джерелом міжнаціональних і міжнародних конфліктів;
4) органічна єдність усіх сфер суспільного життя;
5) цілісність національної політики, врахування взаємозв'язку усіх її компонентів та факторів;
6) здійснення спеціальних програм стосовно розвитку соціальних меншин;
7) формування етики міжнаціональних відносин на основі взаємної довіри.
Етнополітика регулюється не лише нормативними актами окремих країн, але й нормами міжнародного права. Відповідні положення закріплені в Статуті ООН (1945 р.) та Гельсінських угодах (1975 p.). Основоположним принципом цих актів є право націй на самовизначення, першість у теоретичному обґрунтуванні якого належить В. І.Леніну та В.Вільсону. Але на практиці самовизначення націй пов'язане з територіальним питанням і реалізується у двох формах:
а) відокремлення, яке передбачає вихід нації із складу багатонаціонального утворення, під впливом волевиявлення більшості народу; б) возз'єднання, яке передбачає можливість об'єднання одного народу (нації) з іншим народом (нацією).
Отже право нації на самовизначення має подвійну дію. Але постає питання, чи не суперечить це право принципу непорушності державних кордонів? Справді, ця суперечність надає можливість для правових маніпуляцій. Тому в Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (1966 р.) визначені умови за яких може бути задоволене прагнення нації до створення національної держави і може бути підтримане світовим співтовариством. Це наступні умови:
1) Наявність території компактного проживання;
2) Здатність до економічного самозабезпечення;
3) Відсутність територіальних та інших претензій до сусід-іи ніх народів;
4) Гарантія прав національних меншин, що опинилася на те-риторії новоутвореної держави.
Таке право надається націям, що не мають власної національної державності. Таким чином, держава за допомогою етнополітики спрямовує розвиток етнонаціональних відносин у потрібне їй русло. Але, безумовно, треба пам'ятати, що на зміст її також впливає позиція міжнародного співтовариства.