- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
Правова держава як певна теоретична концепція має довгу історію. Термін “правова держава” затвердився в німецькій літературі на початку ХІХ сторіччя в працях К.Т.Вельнера, Р. фон Моля та інших, але різноманітні концепції, що висловлювали ідею правової держави вже сформувались в стародавні часи. Античні автори розробили цілий ряд положень, що були значущими для наступних уявлень про правову державу: це положення про владу закону як поєднання сили і права (Аристотель); про змішане правління та про роль права в типології державних форм (Сократ, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон); про співвідношення природного та волевстановленного права (Демокріт, софісти та ін.); про рівність людей по природному праву (деякі софісти, римські правники); про право як міру справедливості та регулюючої норми політичного спілкування (Аристотель); про державу як “справу народу”, як правове спілкування і “загальний правопорядок” (Цицерон); про сфери приватного і суспільного права; про вільного індивіда як юридичну особу, суб’єкта права (римські правники).
У період пізнього середньовіччя ідеї правової держави виклали Н.Макіавеллі і Ж.Боден. В своїй теорії Макіавеллі спробував зобразити контури ідеальної держави. Мету держави він бачив у можливості вільного користування майном і забезпечення безпеки для кожного. З державних форм, перевага віддавалась республіці, що як найкраще відповідає вимогам рівності і свободи.
Боден визначає державу як правове управління багатьма сім’ями і тим, що їм належить, завдання держави полягає в тому, щоб забезпечити права і свободи.
Значний вклад в розробку концепцій правової держави в Новий час внесли, Г.Гроцій, Б.Спіноза, Т.Гоббс, Ш.Монтеск’є, Д.Дідро, П.Гольбах, Т.Джефферсон та інші.
Теоретиком школи природного права був Гроцій, який вважав, що правові інститути феодалізму суперечать природі людини і висунув вимоги нового права які, б відповідали законам розуму. За його вченням джерелом будь-якої форми держави є суспільна угода, тому то при створенні держави народ може обрати будь-яку форму правління, а метою держави є охорона приватної власності, таке правовстановлення забезпечувало б кожній людині вільне користування своїми надбаннями за згодою всіх.
Так само і у Дідро державна влада виникає як продукт суспільної угоди, де люди частково передають державі свою природну незалежність, з метою забезпечення інтересів та об’єднання волі і сил всіх. Головною метою держави на його думку є забезпечення невід’ємних прав громадян і їхнього щастя.
Теоретичне обґрунтування демократичної держави зробив Спіноза, який стверджував, що держава могутня лише тоді, коли вона гарантує кожному громадянину не тільки збереження життя, але й задоволення його інтересів.
Т.Гоббс розробив декілька положень про панування права в суспільному житті, це такі, як формальна рівність перед законом, розробив теоретичні основи принципу правового регулювання суспільних відносин.
Ідея панування права у державі за розумінням Д.Локка втілюється там, де панує закон, відповідний до природного права і тоді коли вона визнає природні права та свободи індивіда. Нові уявлення про розподіл влади отримали систематичну розробку в творчості Монтеск’є. Розрізняючи в кожній державі три види влади, він відзначає, що для запобігання зловживань владою необхідний такий порядок речей, при якому різні гілки влади мали б можливість взаємно стримувати одна одну. Розподіл і взаємне стримування влад є головною умовою для забезпечення політичної свободи. Ідеї Локка і Монтеск’є здійснили помітний вплив не тільки на теоретичні уявлення щодо правової держави, але і на конституційне законодавство і державну практику того часу.
В теорії правової держави І.Канта центральне місце займає людина, особистість. Найважливішим принципом суспільного права філософ вважав прерогативу народу вимагати своєї участі в встановленні правопорядку шляхом прийняття конституції, що висловлює його волю. Панування народу зумовлює свободу, рівність і незалежність всіх громадян в державі. Там, де держава діє на основі конституційного права, відповідає загальній волі народу, там держава правова, там не може бути обмеження прав громадян в особистій свободі, совісті, думки, господарської діяльності.
Держава, згідно Гегелю це теж право, а саме конкретне право, бо воно включає в себе визнання всіх інших прав особистості, родини і суспільства, саме така держава, яка за Гегелем є абсолютом, сприяє розвитку громадянського суспільства. Вся гегелівська концепція правової держави спрямована проти свавілля і взагалі всіх не правових форм застосування сили з боку приватних осіб, політичних об’єднань і державної влади.
Взаємовідносини держави і громадянина в умовах ринкових відносин було головним питанням теорії і практики, які сформували два підходи їх розуміння. По-перше, це теорія індивідуальної свободи людини, яка передбачає обов’язок держави гарантувати цю свободу і забезпечує не втручання в цю сферу, де є головним економічна свобода, а політичні права-засіб охорони індивідуальної свободи особи. З другого боку руссоїська теорія, яка не заперечує попередньої теорії, але прагне об’єднати індивідуальну свободу з рівністю, за участю держави в забезпеченні рівності особистостей.
Ці ранні концепції рівності і свободи і відповідно ролі держави стосовно індивіда знайшли вираження в сучасних теоріях лібертаризму і ліберального егалітаризму. І сьогодні існують протилежні думки щодо ролі держави у вирішенні несправедливості які виникають у ринкових відносинах. Прихильники лібертаризму не допускають втручання держави в ринкові відносини в ім’я справедливості і рівності, бо це суперечить принципам вільного ринку, а прихильники егалітаризму стоять на позиції вирівнювання соціального стану людей. Ці дві моделі взаємовідносин держави і індивіда в умовах ринку міцно затвердились в політичній думці, але з розвитком суспільства на сучасному етапі переважає підхід, зв’язаний із зростанням соціальної функції держави.
Правова держава – це форма організації і діяльності державної влади, яка будується на взаємовідносинах з індивідами і їх різними об’єднаннями на основі норм права, таким чином, це є держава, яка обмежує свої дії правом, захищає свободу особистості і підкоряє владу волі суверенного народу.
У правовій державі створюються умови правової рівності усіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави, невтручання держави у справи громадянського суспільства.
Теорія і практика правової держави дозволяє виділити основні її ознаки: конституціоналізм; суверенітет народу; верховенство права і закону у всіх сферах суспільного життя; рівність усіх перед законом і судом; розподіл і баланс влад; непорушність свободи особистості, її прав, честі і гідності; наявність ефективних форм контролю і нагляду за дотриманням прав і свобод громадян; судовий захист особи; політичний плюралізм; під законність влади й органів управління; широке місце самоврядування; взаємна відповідальність держави і особистості; розвинене громадянське суспільство.