Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИКУМ з політології К., 2003.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.08.2019
Размер:
1.92 Mб
Скачать

Питання до дискусії

1. Дайте визначення політичної культури.

2. Проаналізуйте типологію політичної культури Алмонда та Верби.

3. Які політичні засоби реалізацій' політичної культури?

4. Які особливості політичної культури в сучасній Україні?

5. Дайте характеристику культури майбутнього.

6. Які матеріальні та ідеологічні компоненти політичної культури?

7. Розкрийте взаємозв'язок політичної культури і національних культурних традицій.

8. Розкрийте сутність політичної культури як фактору модернізації суспільства.

9. Розкрийте шляхи подолання тоталітарних тенденцій в розвитку політичної культури.

Теми рефератів та контрольних робіт

1. Політична культура як складова політичної системи.

2. Особливості політичної культури в країнах СНД.

3. Влада і політична культура: взаємозв'язок і загальна характеристика.

4. Роль політичної культури суспільно-політичному розвитку.

5. Роль політичних знань в формуванні політичної культури.

6. Фактори формування політичної культури.

7. Сутність політичної культури в суспільстві Заходу, Сходу.

8. Функції політичної культури.

9. Особливості взаємозв'язку політичної культури і моралі.

Практичні завдання

1. Дайте визначення політичної культури.

2. Проаналізуйте типологію політичної культури Алмонда.

3. Політичні засоби реалізації політичної культури.

4. Особливості політичної культури в сучасній Україні.

5. Типологія політичної культури.

6. Визначте засоби формування політичної культури в Україні.

7. В чому сутність феномена політичної культури.

8. Розкрийте складові політичної культури соціального суб'єкта.

Рекомендована література

1. Попович М. Нариси історії культури України. К: Либідь. 2001.

2 Пороскуріна О. Політична культура і соціальна дійсність. Нова політика. 2. 2000.

3 Бебик В., Головатий Б., Ребкало В. Політична культура сучасної молоді.- К: 1996.

4. Лісовий В.Культура-ідеологія-політика. К:1997.

5. Рудакевич О.Б. Феномен політичної культури. Віче. 10. 1997.

6. Григор'єв В. Вітчизняна політична культура і культура підприємницької діяльності. Нова політика. 1. 2000.

Тема 16 Політичні еліти

16.1. Генезис ідей політичного злітизму

16.2. Типологія політичних еліт

16.3. Системи формування і зміни політичних еліт

16.4. Особливості політичної еліти в Україні

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

16.1. Аналізуючи проблему політичних еліт, важливо визначити, що вона є однією з центральних у політології, оскільки вона безпосередньо пов'язана з характером і якістю політичної влади, з конкретним способом її структурування Аналізувати політичні еліти - означає шукати відповіді на питання: хто у певному суспільстві є реальним суб'єктом державного управління і керівництва, у чиїх руках зосереджено всю повноту політичної влади, хто прямо та опосередковано визначає характер найважливіших політичних рішень. Якість політичної влади багато в чому визначена якістю політичних еліт.

Важливо акцентувати, що політичною елітою називають невеликі групи людей, чиє місце й становище надає їм можливості ухвалювати рішення, які впливають на життя і розвиток суспільства, або суттєво впливати на процес виникнення і прийняття таких рішень. Якщо такі рішення мають загальнонаціональне значення й від них залежить подальша доля народу, країни, то мова иДе про національні політичні еліти. Коли ж рішення мають за-гальнорегіональне значення, маємо справу з регіональними ЗДітами. Вважають, що люди, які складають еліти, володіють необхідними якостями, знаннями, досвідом, потрібними для кваліфікованого керівництва суспільством, прийняття правильних і необхідних рішень.

Політична еліта є невід'ємною частиною соціальної структури суспільства, котра здатна брати на себе провідну, відповідальну консолідуючу роль у забезпеченні розвитку і стабільно-Ті будь-якої системи.

16.2. Розкриваючи друге питання, потрібно визначити типологію політичних еліт. В науковій літературі існує багато типологій політичних еліт, в основі визначення яких лежать р>ізні ознаки і дослідницькі підходи. Серед них можна виділити три основні групи типологій. У першій розрізняють еліту крові або аристократію: еліту знань, компетенції або меритократію; правлячу що безпосередньо володіє державною владою, та опозиційну (контгь еліту); відкриту, що рекрутується з різних соціальних груп, і закриту, що відтворюється з власного середовища. Сюди ж варто віднести класифікацію, побудовану відповідно до основних сфер життєдіяльності суспільства. Це - політична, економічна, соціальна, культурна і релігійна еліти.

Важливо охарактеризувати еліту в різних політичних режимах за певними критеріями формування еліти

16.3. Політичний розвиток суспільства тісно зв'язаний із системою формування і зміни політичних еліт. Ці системи визначають хто, як і з кого здійснює добір претендентів на політичне управління, які його порядок і критерії, коло електорату, тобто осіб, що здійснюють добір, і спонукальні мотиви його дій. У світовій політичній практиці склалося дві основні системи формування політичних еліт: антрепренерська (підприємницька) і система гільдій (корпоративна). Антрепренерську систему характеризують: відкритість, широкі можливості для представників будь-яких суспільних груп претендувати на заняття лідируючих позицій у суспільстві; невелика кількість формальних вимог, інститу-ціональних перепон; широке коло експертів, що може включати електорат; висока конкурентність добору, гострота суперництва за заняття керівних посад; першорядна значимість особистих якостей, індивідуальної активності, уміння знайти підтримку широкої аудиторії, зацікавити її гарними ідеями і реалістичними програмами. Ця система орієнтується на талановитих людей, вона відкрита для молодих лідерів і нововведень.

16.4. Важливо визначити особливості політичної еліти в сучасній Україні. В політичному житті України результативність діяльнності політичних еліт у формуванні демократичності визначається рядом факторів. Передумовою є повна гласність діяльності політичних еліт. А це означає, що українському суспільству регулярно дається звіт про діяльність всіх органів державної влади, критичний і різнобічний аналіз результатів їхнього управлін-, ня економічною, соціальною і духовною сферами громадського і життя; недопущення перетворення правлячої еліти в тоталітар і ну еліту. Розв'язання цієї задачі в першу чергу пов'язано зі свободою засобів масової інформації. Вони повинні бути незалежні у фінансовому відношенні від усіх гілок влади, тільки тоді вони будуть об'єктивно, повно і різнобічно інформувати людей про політичне життя в українському суспільстві; встановлення справжнього плюралізму в українському суспільстві.