- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
17.3. Класифікація політичного лідерства
В політичній літературі зустрічаються різні класифікації політичного лідерства. Вони відображають найбільш типові риси та якості, що властиві багатьом політичним лідерам. Це мистецтво створювати нову модель поведінки і мислення, вміння формулювати нові цілі та ін. Ці типові риси та якості складають певну основу, що дозволяє об'єднати багатьох політичних лідерів у відповідні групи.
У залежності від того, яким способом зміни політичної і соціальної дійсності віддають перевагу лідери, їх розділяють на реформаторів, революціонерів і консерваторів. Лідер-реформЛ-тор відстоює базові цінності даного політичного суспільства або його ідеальної моделі культури. Він прагне до еволюційної зміни дійсності. Реформатор опирається на традиції, намагається зберегти все цінне, що було створено в попередній період розвитку суспільства. При цьому він закликає маси змінювати в першу чергу свою свідомість, поведінку і своє ставлення до зовнішнього світу.
Jliдep-революцюнер, навпроти, відхиляє існуючі в суспільстві базові цінності - форми власності, політичний устрій, ідеали, закликає до руйнації їх "до основи" і орієнтується на створення принципово нової суспільної системи. Найбільш типовими представниками даної групи лідерів були, як відомо, К.Маркс, Ф.Енгельс, В.І.Ленін.
JIiдep-консерватор вважає самим раціональним існуючий суспільний порядок, що він прагне зберегти й усталити. Консерватор не заперечує наявність несправедливості в суспільстві, але віру в можливість її подолання відносить до наївності людини. Більш того, консерватор стверджує, що в спробі ліквідувати одні несправедливості - будуть зроблені інші, більш глибокі. Тому зусилля по зміні політичної системи визначаються ним не тільки утопічними, але і небезпечними.
Своєрідні типи, а точніше зразки-моделі, політичного лідерства запропонував американський політолог М.Херман. Перший тип - це лідер-прапороносець або велика людина. Він "бачить далі за інших і хоче сильніше за інших". Прапороносець має власне бачення політичної дійсності, шляхів і способів її зміни. Він визначає цілі, завдання суспільного руху і тягне за собою своїх прихильників і маси. Великий лідер здатний зробити помітний вплив на розвиток суспільства.
Другий тип політичного лідерства - лідер-служитель або маріонетка. Це такий політик, що виступає переважно в ролі виразника інтересів своєї групи або свого об'єднання. Він діє від їхнього імені, реалізує їхні цілі й інтереси.
Третій тип політичного лідерства - це лгдер-комівояжер, що порівнюється з торговцем. Він здатний привабливо піднести свої ідеї і плани, переконати громадян у їхній перевазі і реалістичності, змусити підтримати ці ідеї і залучити маси до їхнього здійснення.
І нарешті, четвертий тип лідерства, за Херманом,- лідер-пожежник, управлінська роль якого починає найбільш яскраво виявлятися в екстремальних політичних ситуаціях. Він тоді швидко "бере ситуацію в руки" і прагне відновити життєздатність керуючої ним системи.
До цього часу у політичній літературі широке поширення має типологія лідерства, запропонована Вебером. У залежності від способів легітимізації влади, він виділив три типи політичних лідерів - традиційний, раціонально-легальний і харизмати-чний. В основі традиційного лідерства (вожді племен, монархи і т.п.) лежить сила традицій і звичаїв конкретного суспільства. Відповідно до цих традицій людина наділяється владою (наприклад після смерті монарха новим лідером стає, відповідно до традиції' його син) і здійснює управлінські функції в суспільстві.
Раціонально-легальний лідер наділяється владою відповідно з існуючими в суспільстві законами й іншими правовими нормами. Він, як правило, обирається на управлінську посаду в ході демократичних виборів. Звільнення з посади легального лідера також відбувається на основі чинного законодавства. Він визнає існуючі в суспільстві закони, строго керується ними в політичній діяльності.
Харизматичне лідерство ґрунтується на вірі підлеглих у наявність у лідера якихось особливих, навіть надприродних якостей. У ролі таких можуть виступати сміливість, рішучість, народність, тобто близькість лідера до народу й ін. В уявленні народу, харизматичний лідер - це лідер-напівбог, пророк, великий месія. Такий тип лідера з'являється, як правило, у кризові періоди розвитку суспільства - під час революцій, війн, радикальних перебудов, коли старі авторитети сильно дискредитували себе і починають скидатися масами, а нові кумири лише починають створюватися.
Харизматичний лідер, спираючись на широку підтримку мас, має гарні можливості для ефективного здійснення завдань, що стоять перед суспільством. Однак, як показує історична практика, далеко не кожний харизматичний лідер здатний повною мірою скористатися такими можливостями і направити розвиток політичного процесу по демократичному шляху.
В політичній літературі визначаються ідеальний і оптимальний типи політичного лідерства. Перший наділяється множиною піднесених властивостей, таких як: природний розум, престижна освіта, глибокі спеціальні знання, рішучість, сміливість, чесність, комунікабельність, міцне здоров'я та ін. Оптимальний лідер визначається, виходячи з його відповідності конкретній політичній і соціальній ситуації.
Варто зауважити, що в реальній дійсності всі названі вище типи політичного лідерства не зустрічаються "у чистому вигляді". Як правило, у кожного лідера в різних пропорціях сполУ' чаються якості різних типів лідерства. Однак, переважання в їхній діяльності і поведінці тих або інших властивостей дозволяє віднести їх до певного типу політичного лідерства.