- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1.1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •1.3. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •1. 1. Предмет політології та її інструментарій
- •1.2. Основні парадигми політичної науки
- •13. Поняття політики. Політика як суспільне явище
- •Питання до дискусії
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 2 Основні віхи історії зарубіжної політичної думки
- •2.1. Політична думка Стародавньою світу і Середньовіччя
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Стародавній світ
- •Політична думка античності іх-п ст. До н.Е.
- •Особливості політичної думки Середньовіччя
- •2.1. Політична думка Стародавнього світу і Середньовіччя
- •Особливості політичної думки середньовіччя.
- •Основні поняття та категорії
- •Відродження IV – початок VII ст.
- •Просвітництво XVII – XVIII ст.
- •Соціал – утопізм, соціалізм і комунізм XVIII - поч. Хх ст.
- •2.2. Особливості розвитку політичної науки Нового часу
- •Основні поняття та категорії
- •2.3. Сучасна зарубіжна політична думка
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 3 Політична думка в Україні
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •3.3. Українська політична думка Нової доби 3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •3.1. Зародження і розвиток політичної думки в Україні з прадавніх часів до XVIII ст.
- •А) Формування полемічної літератури
- •Б) Зародження та формування центрів національної свідомості
- •В) Ідеї волі і демократії в суспільно-політичному житті козацтва
- •Г) Ідеї відродження української державності
- •3.2. Формування політичних ідей в умовах українського культурно-національного відродження і просвітництва
- •1. Кирило-Мефодіївське товариство:
- •2. Революційне народництво:
- •3.3. Українська політична думка Нової доби
- •1. Формування самостійницьких концепцій державної влади в України
- •2. Державотворчі ідеї представників
- •3.4. Політичні концепції українських мислителів XX ст.
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література:
- •Тема 4 Влада в політичному житті суспільства
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •4.1. Влада як соціальне явище. Політична влада
- •4.2. Функціонування політичної влади. Легітимність влади
- •Основні поняття та категорії
- •Питання для дискусії
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Тема 5 Політична сфера суспільства: політична соціалізація та стратифікація
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •5.1. Політична соціалізація
- •5.2. Соціальна стратифікація та особливості політичної стратифікації
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт:
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 6 Еінонаціональні відносини
- •6.1. Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •6.1 Сутність і структура етнонаціональних відносин
- •6.2. Поняття та зміст етнонаціональної політики
- •6.3. Особливості етнонаціональних відносин та етнополітики в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 7 Демократія в політичному житті суспільства
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •7. 1. Поняття демократії. Витоки, зміст та основні форми.
- •7. 2. Сучасні концепції демократії. Порівняльний аналіз сучасних систем політичної демократії.
- •7. 3. Принципи і інститути демократії.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 8 Політична система суспільства
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем
- •8.3. Політична система України
- •8.1. Сутність, структура та функції політичної системи
- •8.2. Типологія політичних систем.
- •Політичні системи англо-американського типу.
- •Континентально-європейські політичні системи.
- •3. Доіндустріальні політичні системи (або частково індустріальні).
- •4. Політичні системи тоталітарного типу.
- •8.3. Політична система України
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Рекомендована література
- •Тема 9 Держава як головна інституція політичної системи
- •9.1. Походження держави, їі сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •9.1. Походження держави, її сутність та функції
- •9.2. Форми державного правління і державного устрою
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 10 Правова держава та громадянське суспільство
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •10.1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •10.2. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •10.3. Становлення та розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Основні поняття і категорії
- •Питання для дискусії
- •Питання для самоконтролю
- •Питання до заліку
- •Питання до екзамену
- •Завдання на самостійну роботу
- •Теми рефератів та курсових робіт:
- •Рекомендована література
- •Тема 11 Політичні партії та громадські рухи
- •11.1. Поняття, типологія та функції політичних партій
- •11.2. Сутність та типи партійних систем
- •11.3. Громадсько-політичні об'єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства
- •11.4. Партійна система в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 12 Політичні режими
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірність трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •12.1. Поняття, сутність і типологія політичних режимів
- •12.2. Закономірності трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії
- •Основні поняття та категорії
- •Тема 13 Політична свідомість
- •13.1. Сутність політичної свідомості
- •13.2. Форми функціонування політичної свідомості
- •13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
- •13.4. Особливості політичної свідомості українського суспільства
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 14 Політична культура
- •14.1. Зміст і структура політичної культури
- •14.2. Типологія політичної культури
- •14.3. Політичні субкультуры і контркультури
- •14.4. Особливості політичної культури в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 16 Політичні еліти
- •16.1. Генезис ідей політичного злітизму
- •16.2. Типологія політичних еліт
- •16.3. Системи формування і зміни політичних еліщ
- •16.4. Особливості політичної еліти в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 17 Політичне лідерство
- •17.1. Сутність політичного лідерства
- •17.2. Теорії політичного лідерства
- •17.3. Класифікація політичного лідерства
- •17.4. Особливості політичного лідерства в Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 18 Політичні конфлікти і кризи
- •18.1. Сутність політичного конфлікту
- •18.2. Типологія політичних конфліктів
- •18.3. Шляхи і способи вирішення політичних конфліктів
- •18.4. Особливості політичних конфліктів в сучасній Україні
- •Основні поняття та категорії
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
- •Тема 19 Вибори та виборчі системи
- •19.1. Вибори - основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •193. Виборчі системи: сутність і типологія
- •19.1. Вибори — основний засіб делегування влади. Поняття і принципи виборчого права
- •19.2. Організація та проведення виборів
- •19.3. Виборчі системи: сутність і типологія
- •Питання до дискусії
- •Теми рефератів та контрольних робіт
- •Практичні завдання
- •Рекомендована література
13.3 Ідеологія як специфічний елемент політичної свідомості
Важливим компонентом політичної свідомості виступає політична ідеологія. У науковій літературі існують різні дефініції цього поняття. У ліберально-консервативних теоріях частіше усього зустрічаються трактування поняття ідеології, у яких на перший план виходять явища ірраціонального і психологічного порядку. Так, німецький політолог К.Дойч ідеологію визначає як сукупність уявлень людей про світ, які зменшують турбуючі і нерідко "хворобливі" когнитивні дисонанси в їхній свідомості. Політологи марксистського напрямку ідеологію визначають як сукупність систематизованих ідей, поглядів, принципів і теорій, що відображають політичну дійсність із позицій певних суб'єктів політики (держави, партії, соціальні групи, громадські об'єднання, політичні лідери). Не будемо тут вступати в семантично-дефінітивні дискусії, а зосередимо свою увагу на питанні сутності і специфіки ідеології як самостійної форми суспільної свідомості.
Політична ідеологія, як і інші форми суспільної свідомості, формується в процесі тривалого суспільно-історичного розвитку. На певному етапі становлення політичного суспільства з'являються погляди, що відображають суспільне буття і позицію певних соціальних груп. Ідеологією стає та частина суспільної політичної свідомості, що служить задоволенню не загальних, а часткових і групових інтересів. З ідеологією ми маємо справу тоді, коли ті або інші ідеї, положення, теорії різних форм суспільної свідомості сприймаються конкретними соціальними суб'єктами і стають керівництвом до дії в їх практичній політичній діяльності. Ідеологія має певні рівні реалізації: теоретико-конце-птуальний, програмно-політичний, практичний. Політична ідеологія не виникає стихійно, вона створюється ідеологами на основі політичних, філософських теорій. Кожний суб'єкт політики виробляє свою систему політичних ідей, що відображають його потреби, інтереси і становище в суспільстві. При цьому, у своєму змісті ідеологія концентрує найбільш важливі проблеми, що вирішують цілі і задачі суб'єкта політичної діяльності, пов'язані з завоюванням політичної влади і розвитком політичної системи суспільства. В науковій літературі визначається співвідношення ідеології та політики.
У силу всього цього ідеологія є необхідним елементом політичного життя будь-якого суспільства. Тому бажання, які час від часу виникають в тих або інших політиків "знищити" ідеологію та "деідеологізувати " суспільство - не більш ніж утопія.
Мова тільки може йти про обмежен ня прагнення певної політичної сили нав'язати суспільству одну, нехай навіть "справді наукову" і "єдино вірну" ідеологію або про заборону реакційної ідеології, наприклад, фашистської.
У цьому зв'язку важливо зауважити, що автори і прихильники концепції "деідеологізації " у суперечках зі своїми опонентами нерідко посилаються на негативне використання термінів "ідеологія" та "ідеологізація" марксистами. Дійсно, К.Маркс і Ф.Енгельс уживали ці поняття й у негативному змісті. "Ідеологія,- писав Енгельс,- це процес, що здійснює мислитель, хоча і зі свідомістю, але з свідомістю помилковою". Але що мали на увазі класики марксизму, визначаючи ідеологію як "помилкову свідомість"?
Насамперед вони мали на увазі схоластичне розуміння питання про походження і сутність політичних ідей, відірваних * від реальної соціальної дійсності. Маркс і Енгельс використо-: вували поняття ідеології як "помилкової свідомості" для критики < ненаукових ідеологій, що представляли помилкову теорію суспільного розвитку. Такою вони вважали, зокрема, буржуазно-ліберальну ідеологію, призначену для "обману широких народних; мас". У той же час наукові ідеології, що вірно відображають-об'єктивну реальність, вони вважали потрібними для суспільства. Отже, негативну характеристику основоположниками марксизму однієї ідеології в якості "помилкової свідомості" неправомірно екстраполювати на ідеологію в цілому.
Таким чином, політична ідеологія відрізняється партикуляр- • ністю, усталеністю та історичною мінливістю. Вона партикулярна тією мірою, якою виражає специфічні інтереси окремих соціальних груп, і всезагальна, тому що виходить за межі цих інтересів. З одного боку, ідеологія є "істиною свого часу", з іншого боку - містить елементи сталих досягнень людського пізнання. Політична ідеологія, відображаючи зміст певних історичних епох, має відносну релятивізовану цінність.
У структурі політичної ідеології можна виділити три основні елементи. Перший - образ політичної дійсності. В основному він включає соціальні проблеми, але може також включати природні аспекти, наприклад, вводячи в концепцію громадського життя біологічну інтепретацію "боротьби за існування" тощо. Такі образи відображають реальну дійсність, а зазначене вище розходження інтересів відбивається в суспільній свідомості і служить стимулом для створення образу дійсності через призму становища даної соціальної групи. Одночасно цей образ творить бажану дійсність, представляючи ідеальний стан суспільних відносин з погляду інтересів даної групи.
На чому ж базується образ політичної дійсності? Насамперед на світогляді, що являє собою загальний філософський образ світу, сукупність гуманістичних (іноді антигуманістичних) ідеалів. Образ політичної дійсності відображає середовище даної групи в цілому й одночасно включає судження про сенс життя, значення і призначення окремого індивіда.
Наступна основа ідеального образу дійсності - наука. Ми говоримо про наукову ідеологію, якщо вона містить погляди, що відповідають об'єктивній дійсності. Цілком очевидно, що відзначені дві основи політичної ідеології взаємодіють і взаємодоповнюють одна одній.
Світогляд і наука обумовлюють ефективність політичної ідеології і політичних дій, заснованих на них. Для того, щоб політична діяльність призводила до поставленої мети, необхідне знання відповідних законів розвитку природи і суспільства. Потрібно також чітко визначити ідеологічні цілі відповідно до даних законів, цілі, що досяжні при знанні цих законів у політичній діяльності, а також за допомогою засобів, якими ми володіємо.
Другий елемент політичної ідеології - аксіологічний. Він лежить в основі оцінки, структуризації та ієрархізації образу існуючої дійсності і транспозиції його в ідеальний образ створеної Дійсності. Для аксіологічної системи важливий історико-філо-софський аспект, що виражає оціночний погляд людини на зміст громадського життя.
Третій елемент політичної ідеології - практичні рекомендації. Вони надають руху і спрямовують дії, здійснювані в інтересах групи, які є носієм даної ідеології. Цей елемент виводиться з визначених вище компонентів і утворює необхідне доповнен ня, що констатуює активність суспільного буття і доповнює ді алектику буття і свідомості.
У науковій літературі існують різні класифікації політичних ідеологій. За класовою ознакою, тобто інтересам якого класу служить ідеологія, виділяють ідеологію буржуазії, робітничого класу, панівного і підкореного класу. З погляду характеру впливу ідеології на суспільні процеси розрізняють прогресивні і реакційні ідеології. Користуючись критерієм соціальної основи ідеології, можна виділити класову, групову, державну ідеології. За масштабами дії - виділяють загальнолюдські, регіональні, локальні ідеології. За наявністю або відсутністю в політичній ідеології сакральних елементів - на релігійні і світські. На основі логічності розрізняють раціональні й ірраціональні ідеології. У залежності від того, кому адресовані - бувають універсальні і партикулярні ідеології.
Таким чином, політична свідомість і політична ідеологія тісно взаємозалежні і взаємообумовлені. Вони складаються історично на основі конкретної системи соціально-економічних, політичних і соціально-психологічних відносин суспільства. Політична свідомість і політична ідеологія є джерелом формування політичних доктрин, програм, цілей і задач діяльності всіх суб'єктів політики.