Тема 4. Польські селяни в XV–XVI ст.

1. Селянське господарство

2. Еволюція феодальних повинностей:

а) грошова і натуральна ренти

б) форми відробітків

3. Правове становище селян

***

●Польские мыслители эпохи Возрождения. Сборник текстов / Подбор, ред. и прим. И.С.Нарского. Москва, 1960.

●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1963. Т.2.

●Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского и С.Д.Сказкина. Москва, 1950.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.

●Polska wieś folwarczno-pańszczyźniana w XVI–XVIII wieku / Oprac. J.Bartyś i J.Goldberg. Warszawa, 1960.

***

●Балух В. Фільварки пізньосередньовічної Польщі. Чернівці, 1999.

●Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Москва, 1980.

●Дорошенко В.В. “Модель” аграрного строя Речи Посполитой XVI–XVIII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1965.

●Иванова О.Е. К вопросу о характере земельной ренты в Малой Польше в XVI–XVII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1960. Киев, 1962.

●Исаевич Я.Д. Гродские и земские акты – важнейший источник по истории аграрных отношений в Речи Посполитой в XV–XVIII вв. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1961. Рига, 1963.

●История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х т. / Гл. ред. З.В.Удальцова. Москва, 1986. Т.3.

●Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян. От древних времен до XV века. Москва; Ленинград, 1958.

●Разумовская Л.В. Очерки по истории польских крестьян в XV–XVI вв. Москва, 1968.

●Сказкин С.Д. Основные проблемы так называемого “второго издания крепостничества” в Средней и Центральной Европе // Вопросы истории (Москва). 1958. № 2.

●Фоменкова В.М. Статуты Казимира III как источник по истории аграрных отношений в феодальной Польше // Славянский архив. Москва, 1963.

●Якубский В.А. Проблемы аграрной истории средневековой Польши. Ленинград, 1975.

●Rutkowski J. Studia z dziejów wsi polskiej XVI–XVIII w. Warszawa, 1956.

***

Аналізуючи документи, варто звернути увагу, що залежне селянство у джерелах фіґурує під різними термінами (кмети, жителі, поселяни, піддані тощо). Водночас термінологія певною мірою вказує на їхній статус (челядь), майнове (загродники, халупники) і правове (вільний кметь, люзні люди) становище. Вивчаючи документи, треба пам’ятати, що селяни були підданими як світських, так і духовних осіб.

Особливої уваги вимагає знання не лише термінології тогочасних одиниць вимірів, але й розуміння їхнього змісту. Це важливого для порівняння з сучасними, звичними для нас даними і дасть можливість уявити фактичне становище польського селянина у різних реґіонах держави.

На ХVІ – першу половину ХVІІ ст. припадає розвиток могутності Польщі, спричинений товарно-грошовими відносинами. Зростала зацікавленість у селянській праці. У таких умовах виникає фільварково-панщинна система господарства, яка ґрунтувалася на ґарантованій робочій силі. З цією метою селяни поступово позбавлялися своїх прав, потрапляючи у повну залежність від свого власника. Розмір повинностей, їхні форми залежали лише від волі землевласника. Селян, які перебували на самозабезпеченні, значно розорювало запровадження різних тимчасових повинностей.

Часто піддані селяни чинили опір, який проявлявся по-різному, найчастіше у формі недбалого ставлення до праці в панському маєтку. Доцільно знайти у джерелах і прокоментувати відповідні документи.

Під час практичного заняття студенти повинні на основі аналізу джерел, використовуючи теоретичні знання, почерпнуті з дослідницької літератури, вміти дати відповіді на такі запитання:

●визначити структуру селянського господарства;

●охарактеризувати категорії селян;

●назвати факти, які б підтверджували селянську соціальну диференціацію;

●назвати сільськогосподарські знаряддя та їхніх власників;

●визначити форми обов’язкової ренти та її особливості;

●назвати тимчасові повинності;

●яка форма ренти була легшою і вигіднішою для селянина і чому;

●прокоментувати запитання про наявність дефіциту робочої сили в польському селі;

●визначити шляхи утворення шляхетських фільварків;

●охарактеризувати державну селянську політику;

●визначити коло прав феодалів щодо селян;

●вказати селянські права;

●назвати документи, які свідчать про прикріпленість селян до землі;

●прослідкувати і назвати зміни у правовому становищі селян впродовж ХVІ–ХVІІІ ст.