- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Івана Франка
- •Методичні поради і загальна редакція
- •Вступні зауваження
- •Тема 1. Слов’яни і візантія в VI–VIII ст.
- •Тема 3.
- •Тема 4. Польські селяни в XV–XVI ст.
- •Тема 5. Польські публіцисти другої половини XVIII ст. Про сучасну їм польщу
- •Тема 1. Польське питання у міжнародній політиці 1795–1815 рр.
- •Тема 3. Грецька національна революція (1821–1829)
- •Тема 4. Хорватське національне відродження
- •Тема 5. Революція 1848–1849 рр. В чеських землях
- •Тема 6. Утворення румунської держави
- •Тема 7. Австро-угорська угода 1867 р. Та її наслідки для угорщини
- •Тема 8. Національно-визвольна боротьба болгарського народу
- •Тема 9. Білоруське національне відродження
- •Тема 10. Формування польських політичних партій (кінець XIX – початок XX ст.)
- •Тема 11. Балканські війни 1912–1913 рр.
- •Тема 1. Утворення і зміцнення чехословацької республіки
- •Тема 2. Політична боротьба в болгарії (1923–1935)
- •Тема 3. Еволюція політичної системи польщі (1926–1935)
- •Тема 4. Становлення особистої диктатури сталіна (1929–1941)
- •Тема 5. Суспільно-політичний розвиток югославії (1935–1941)
- •Тема 6. Греція у другій світовій війні
- •Тема 1. Формування комуністичної системи влади в польщі
- •Тема 2. Початки комуністичного правління в болгарії (1944–1949)
- •Тема 3. Югославська модель соціалізму
- •Тема 4. Срср у 50-х – на початку 60-х рр.: лібералізація суспільно-політичного життя
- •Тема 5. Суспільно-політична криза у чехословаччині (1960-ті – початок 70-х років)
- •Тема 6. Суспільно-політична криза 1980–1981 рр. В польщі
Тема 10. Формування польських політичних партій (кінець XIX – початок XX ст.)
1. Нові суспільно-політичні реалії Польщі на зламі століть
2. Партії правої орієнтації
3. Соціал-демократичні партії
4. Селянські партії
***
●Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и США / Сост. П.П.Вандель, П.И.Остриков. Под ред. П.И.Острикова. Москва, 1985.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. В.Г.Карасев. Минск, 1989. Т.2.
***
●Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. Москва, 1980.
●История Польши. В 3-х т. / Под ред. И.С.Миллера и И.А.Хренова. Москва, 1955. Т.2.
●Козловский Ч. Очерки истории польского рабочего движения. Москва, 1980.
●Общественное движение на польских землях: Основные идейные течения и политические партии в 1864–1914 гг. / Отв. ред. А.М.Орехов. Москва, 1988.
●Орехов А.М. Становление польского социалистического движения (1874–1893). Москва, 1979.
●Очерки революционных связей народов России и Польши. 1815–1917 / Отв. ред. И.С.Миллер. Москва, 1976.
●Погодин А.Л. Главные течения польской политической мысли (1863–1907 гг.). Санкт-Петербург, 1908.
●Пухлов Н.Н. Из истории польской социал-демократической партии (1893–1904 гг.). Москва, 1968.
●Пухлов Н.Н. Польское рабочее движение. 1890–1894 гг. Москва, 1977.
●Тых Ф., Шумахер Х. Юлиан Мархлевский. Москва, 1959.
●Фалькович С.М. Пролетариат России и Польши в совместной революционной борьбе (1907–1912). Москва, 1975.
●Яжборовская И.С. Идейное развитие польского революционного рабочего движения (конец XIX – первая четверть XX в.). Москва, 1973.
●Яжборовская И.С., Бухарин Н.И. У истоков польского социалистического движения. Москва, 1976.
●Pobóg-Malinowski W. Najnowsza Historia polityczna Polski. 1864–1914. Gdańsk, 1991.
***
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. виникли ідейно-політичні основи і початкові організаційні структури усіх найважливіших польських суспільно-політичних течій і рухів: консервативний, національно-демократичний, соціалістичний і селянський. Вони відбивали найсуттєвіші політичні, економічні та культурні прагнення основних верств польського суспільства.
На систему польських політичних партій значною мірою впливали традиції національно-визвольної боротьби, яка до 60-х років ХІХ ст. розвивалася при гегемонії шляхти: для цього часу характерною була ідеологія лібералізму. Після повстання 1863–1864 рр. розпочався процес поляризації польського національно-визвольного руху. Переважна частина промислово-аграрних кіл відходили від політичної боротьби з монархіями (Габсбурґів, Ґоґенцоллернів і Романових), які поділили свого часу Польщу, і ставали на шлях співробітництва з ними. Водночас різко активізувався процес політичного самовизничення польської промислової верстви, яка була економічно слабкою і розділена до того ж державними кордонами.
Державно-політичний устрій Росії та Німеччини практично позбавляв польські політичні сили легальної діяльності. Все це певною мірою визначило не лише форми і напрямки активності польських національних сил, але й спричинило еколюцію їхніх програмних концепцій боротьби за відновлення державності.
Серед перших (початок 80-х років) виникли соціалістичні партії, які повною мірою віддзеркалювали розвиток і вимоги робітництва. Ідейно-політичне розмежування в його середовищі призвело до організаційного оформлення партій з різними програмними вимогами. З кінця ХІХ ст. одним з найвпливовіших політичних рухів став націонал-демократичний, який мав підтримку серед інтеліґенції і селян. Селянський рух власні політичні партії витворює з середини 90-х років. Головним принципом цього руху оголошувалося прагнення до національного, політичного, економічного і культурного піднесення народу.
Вивчаючи тему, потрібно розглянути, проаналізувати і обговорити:
політичне становище польських земель;
●можливості легальної діяльності польських політичних сил;
●особливості економічного розвитку земель у складі Австро-Угорщини, Німеччини і Росії;
●угодовство і співробітництво чи боротьба за політичну незалежність: проблема вибору;
●національні конфлікти;
●польське суспільство у Галичині;
●зміни суспільно-політичних реалій на зламі ХІХ–ХХ ст. – основа створення партій різної орієнтації;
●активізація радикальних елементів;
●ідеологічне обґрунтування селянського руху.