Тема 9. Білоруське національне відродження

1. Національна політика царизму на білоруських землях

2. Національно-культурне життя білорусів у другій половині XIX ст.

3. Білоруський національний рух на початку XX ст.

***

●Белоруссия в эпоху капитализма / Сборник документов и материалов: В 3-х т. / Сост. З.Е.Абезгауз, Н.Л.Рябцевич. Минск, 1983. Т.2.

●Белоруссия в эпоху феодализма. Сб. документов и материалов / Сост. В.В.Чепко, В.В.Шатилло. Минск, 1979. Т.4.

●Хрестоматия по истории Белоруссии. С древнейших времен до 1917 г. / Сост. А.П.Игнатенко, В.Н.Сидоров. Минск, 1977.

●Хрестоматия по истории СССР. 1861–1917 / Под ред. В.Г.Тюкавкина. Москва, 1990.

***

●Белорусы / Отв. ред. В.К.Зондарчик. Москва, 1998.

●Гісторыя Беларусскай ССР. У 5 т. Мінск, 1972. Т.2.

●Гісторыя беларускай дакастрычніцкая літературы. У 2-х т. Мінск, 1969. Т.2.

●Гісторыя Беларусі. Навуч. дапаможнік. Мінск, 1998.

●Гісторыя Беларусі. У 2-х ч. / Под ред. Я.К.Новіка, Г.С.Марцуля. Мінск, 1998. Ч.1.

●Кавко А. Белорусское Возрождение в историко-литературном контексте (XIX в.) // История национальных литератур. Москва, 1996. Вып. 2.*

●Казлоў Л.Р. Беларусь на сямі рубяжах. XI – нач. XX ст. Мінск, 1998.

●Качаноўскі У.У. Гісторыя культуры Беларусі. Мінск, 1994.*

●Ластоўскі В.Ю. Кароткая гісторыя Беларусі. Мінск, 1993.*

●Очерки истории науки и культуры Беларуси. IX – нач. XX в. Минск, 1996.*

●Радзін Р. Прычыны слабасьці нацыятворчага працэсу беларусаў у XIX–XX ст. // Беларускі гістарычны агляд (Мінск). 1995. № 2.*

●Самбук С.М. Политика царизма в Белоруссии во второй половине XIX в. Москва, 1980.

●Сельверстова-Куль С.Е. Историография политики царизма в Белоруссии и национальное возрождение белорусов // Славяноведение (Москва). 1996. № 5.*

●Смолік А.І. Гісторыя Беларусі XVI–XIX стагоддзяў. Інформацыйна-даведачныя матэрыялы да баз даных. Мінск, 1997.

●Цуба М. Беларускі нацыянальны рух на пачатку XX ст. // Беларускі гістарычны часопіс (Мінск). 1996. № 1.*

●Łaniec S. Białoruś w drugiej połowie XIX stulecia. Olsztyn, 1997.

***

Процеси, характерні для білоруського національного Відродження, мали певні особливості, порівняно з слов’янськими народами центрально-східного європейського реґіону. Формування білоруської нації визначилося соціально-економічним характером, традиційними рисами національно-культурного розвитку, релігійно-конфесійними факторами, напрямами політики російського уряду.

Націотворчий процес у білорусів особливо яскраво проявився у національному русі. Останній викристалізовувася в суперечностях російських і польських шовіністів за панування на території краю. Слабкість національної економічної еліти спричинила повільність становлення національної інтелігенції.

В останніх десятиліттях минулого століття з’являються ґрунтовні праці (І.Носовича, Я.Карського), які засвідчували самостійність білоруського етносу. Водночас нерозв’язаною залишалася проблеми самоназви білорусів у загальнонаціональному змісті. Вживалися паралельно конфесіонізми “росіяни” і “поляки”, які вказували відповідно на православних і католиків; частина населення називала себе “тутейшими”. Поділ білоруського етносу на православних і католиків, який активно використовувався для проведення відповідно русифікації і полонізації населення, значною мірою вплинув на формування білоруської нації.

Важливу роль у національному Відродженні відіграв культурний розвиток: характер, зміст, напрями, місце у національному житті. Формування літературної мови проходило переважно у жанрах художньої літератури і публіцистики. Назагал, незважаючи на несприятливі державно-політичні умови, специфічну етно-соціальну ситуацію, процеси, характерні для білоруського національного Відродження, насамперед пов’язані з формуванням нації, завершилися на початку ХХ ст.

При розгляді теми студентам треба звернути увагу на такі моменти:

●термінологія до позначення назви краю;

●особливості економіки реґіону;

●основа формування промислової верстви;

●національна політика російського уряду;

●фактори, які стримували формування білоруської нації;

●причини прискорення етно-культурної консолідації;

●інтелектуальне життя і стан національної еліти;

●крайовий патріотизм;

●формування національної самосвідомості і роль у ній культури;

●розвиток білоруської літературної мови;

●громадсько-політичне життя і суспільні рухи;

●культурно-просвітницькі організації та товариства;

●еволюція білоруського національного руху і його основні етапи;