Тема 4. Срср у 50-х – на початку 60-х рр.: лібералізація суспільно-політичного життя

1. Боротьба у верхніх ешелонах влади (1953–1957)

2. Внутрішня урядова політика

а) економічні експерименти;

б) зміни в соціальній сфері;

в) особливості розвитку культури

3. Зміни у зовнішній політиці

***

●Аксютин Ю.В. Новое о XX сьезде КПСС // Отечественная история (Москва). 1998. № 2.*

●Наумов В.П. Был ли заговор Берии? Новые документы о событиях 1953 г. // Новая и новейшая история (Москва). 1998. № 5.*

***

●Авторханов А. Технология власти. Франкфурт, 1976.

●Боффа Д. История Советского Союза. В 2-х т. Москва, 1990. Т.2.

●Верт Н. История советского государства. 1900–1991. Москва, 1992.*

●Геллер М., Некрич Н. Утопия и власть: История Советского Союза с 1917 года до наших дней. Лондон, 1989.

●Наумов В.П. Борьба Н.С.Хрущева за единоличную власть // Новая и новейшая история (Москва). 1996. № 2.*

●Наумов В.П. К истории секретного доклада Н.С.Хрущева на XX сьезде КПСС // Новая и новейшая история (Москва). 1996. № 4.*

●Нежинский Л.Н., Челышев И.А. О доктринальных основах советской внешней политики в годы “холодной войны” // Отечественная история (Москва). 1995. № 1.*

●Пайпс Р. Россия при большевиках. Москва, 1997.

●Пихоя Р.Г. О внутриполитической борьбе в Советском руководстве. 1945–1958 гг. // Новая и новейшая история (Москва). 1995. № 6.

●Lewytzkyj B. Die sowjietische Nationalitatpolitik nach Stalins Tod (1953–1970). Műnchen, 1970.

●Szporluk R. Russia, Ukraine and The Breakup of the Soviet Union. Stanford, 2000.*

***

Процес оновлення, який у 50-ті роки охопив усі сфери суспільного життя, розпочався насамперед з партійної сфери. Вершиною лібералізації стали ухвали ХХ з’їзду КПРС. Водночас, критикуючи і відкидаючи сталінізм, замовчувалися причини, які його породили і надалі продовжували зберігати свої позиції.

Особливістю господарських реорґанізацій було те, що вони вирішувалися політичними прийомами і методами, не зачіпали основ командно-адміністративної системи. Досить швидко виявилася згубність економічних реформ. Їхня неефективність, низький рівень життя, фактична відсутність політичних свобод сприяли появі дисидентства, спричиняли спалахи народного протесту (Кривий Ріг, Грозний, Новочеркаськ та ін.).

Процес десталінізації сприяв пожвавленню культурного життя, появі нового покоління інтелігенції (“шестидесятників”). Водночас влада вдалася до гострої конфронтації з творчою інтелігенцією.

Суперечливий характер вищого керівництва країною відбивали і зміни у зовнішній політиці СРСР: уряд постійно маневрував на міжнародній арені. Розпочалося протистояння з країнами блоку (Китай, Румунія).

Загалом друга половина 50-х – початок 60-х років пройшли під знаком боротьби демократичної і консервативної тенденцій у розвитку суспільного життя. Внаслідок непослідовних дій вищого партійно-державного керівництва, проявами волюнтаризму і адміністрування наприкінці цього періоду демократична тенденція почала слабшати. Це стало підґрунтям зміцнення адміністративно-командної системи.

У ході вивчення теми на семінарському занятті студенти повинні проаналізувати соціальні і політичні процеси в роки перебування при владі М.Хрущова та його оточення, вільно орієнтуватися у таких проблемах:

●боротьба за владу після смерті Й.Сталіна;

●політична лібералізація;

●ХХ з’їзд КПРС і його ухвали;

●суспільні реформи;

●реформування сільського господарства та його наслідки;

●реформи у промисловості;

●масові виступи протесту проти існуючого становища;

●культурні процеси;

●мета реформи середньої школи;

●феномен “шестидесятників”;

●конфронтація уряду і творчої інтелігенції;

●зародження дисидентського руху та його слабкість;

●політична конфронтація СРСР з союзниками по блоку;

●спроби конструктивного діалогу з країнами Заходу;

●причини антихрущовської опозиції, її організація.