- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Івана Франка
- •Методичні поради і загальна редакція
- •Вступні зауваження
- •Тема 1. Слов’яни і візантія в VI–VIII ст.
- •Тема 3.
- •Тема 4. Польські селяни в XV–XVI ст.
- •Тема 5. Польські публіцисти другої половини XVIII ст. Про сучасну їм польщу
- •Тема 1. Польське питання у міжнародній політиці 1795–1815 рр.
- •Тема 3. Грецька національна революція (1821–1829)
- •Тема 4. Хорватське національне відродження
- •Тема 5. Революція 1848–1849 рр. В чеських землях
- •Тема 6. Утворення румунської держави
- •Тема 7. Австро-угорська угода 1867 р. Та її наслідки для угорщини
- •Тема 8. Національно-визвольна боротьба болгарського народу
- •Тема 9. Білоруське національне відродження
- •Тема 10. Формування польських політичних партій (кінець XIX – початок XX ст.)
- •Тема 11. Балканські війни 1912–1913 рр.
- •Тема 1. Утворення і зміцнення чехословацької республіки
- •Тема 2. Політична боротьба в болгарії (1923–1935)
- •Тема 3. Еволюція політичної системи польщі (1926–1935)
- •Тема 4. Становлення особистої диктатури сталіна (1929–1941)
- •Тема 5. Суспільно-політичний розвиток югославії (1935–1941)
- •Тема 6. Греція у другій світовій війні
- •Тема 1. Формування комуністичної системи влади в польщі
- •Тема 2. Початки комуністичного правління в болгарії (1944–1949)
- •Тема 3. Югославська модель соціалізму
- •Тема 4. Срср у 50-х – на початку 60-х рр.: лібералізація суспільно-політичного життя
- •Тема 5. Суспільно-політична криза у чехословаччині (1960-ті – початок 70-х років)
- •Тема 6. Суспільно-політична криза 1980–1981 рр. В польщі
Тема 11. Балканські війни 1912–1913 рр.
1. Македонське питання як фактор загострення міжнародних відносин. Утворення Балканського союзу
2. Перша Балканська війна
3. Міжсоюзницька війна
4. Наслідки Балканських війн
***
●Балканские исследования: Балканские народы и европейские правительства в XVIII – начале XX в. Документы и исследования / Отв. ред. Г.Л.Арш. Москва, 1982.
●Документи за противобългарскитh действия на сръбскитh и на гръцкитh власть въ Македония презъ 1912–1913 година. София, 1929.
●Хрестоматия по истории международных отношений. Москва, 1963. Вып. 1.
***
●Абациев Г. Балканските воjни и Македониjа. Скопjе, 1958.
●Бирман М.А. Дипломатия Германии и Балканский союз в 1912 г. // Исследования по славяно-германским отношениям. Москва, 1971.
●Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905–1912 гг. Москва, 1960.
●Донев J. Големите сили и Македониjа за време на првата балканска воjна. Скопjе, 1988.
●Жебокрицкий В.А. Болгария во время Балканских войн 1912–1913. Киев, 1961.
●Жебокрицкий В.А. Болгария накануне Балканских войн 1912–1913 гг. Киев, 1960.
●Жогов П.В. Дипломатия Германии и Австро-Венгрии и первая балканская война 1912–1913 гг. Москва, 1969.
●Кірсенко М.В. Участь Греції в першій Балканській війні 1912–1913 рр. // Питання нової та новітньої історії. Київ, 1971. Вип. 13.
●Писарев Ю.А. Освободительное движение югославских народов Австро-Венгрии 1905–1914. Москва, 1962.
●Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны. Москва, 1985.
●Стоjанов П. Македониjа во времето на Балканските и Првата светска воjна (1912–1918). Скопjе, 1969.
●Helmreich E.Ch. The Diplomacy of the Balkan Wars 1912–1913. Cambridge-London, 1938.
●Kolejka J. Balkanska otázka. 1908–1914. Brno, 1979.
***
Суперництво між двома основними військово-політичними блоками, які утворилися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., знайшло своє відображення у Балканських війнах (1912–1913). Держави Антанти намагалися використати рух балканських народів проти Османської імперії у своєму протистоянні Троїстому союзу.
Фактором загострення міжнаціональних відносин на Балканах, особливо між Сербією і Болгарією, стало так зване македонське питання. Сербія і Болгарія на підставі власного твердження етнічної приналежності македонського населення претендували на їхню територію. За Берлінським конґресом македонські землі залишалися у складі Туреччини, яка мала надати їм певну автономію. Однак Туреччина практично не зробила жодних кроків у цьому напрямку. Безрезультатними були спроби встановлення контролю над македонськими землями з боку великих держав.
Весною 1912 р. був створений антитурецький Балканський союз за участю Болгарії, Сербії, Греції і Чорногорії. Однак з самого початку майбутнє Союзу було невизначене. Сербії і Болгарії не вдалося домовитися про майбутній кордон у Македонії, яка поділялалася за умовами їхньої двосторонньої угоди на дві частини.
Перша Балканська війна спричинила втрату всіх європейських володінь Туреччини. В ході війни незалежність здобула Албанія. Проте Лондонська угода союзників з Туреччиною не створила стабільності у реґіоні. Австро-Угорщина і Німеччина добивалися ліквідації Балканського союзу, розпалюючи водночас протиріччя між союзниками. Незгоди між Сербією і Болгарією призвели до війни між ними. Сербію підтримали Греція і Румунія. За Бухарестським миром майже македонські землі були розділені між Сербією і Грецією. Таким чином Балканський союз розпався і відбулося остаточне перегрупування сил на міжнародній арені.
Вивчаючи дану тему, треба звернути увагу на такі моменти:
●ухвала Берлінського конґресу щодо македонських земль;
●суть так званого македонського питання;
●причини воєнного конфлікту на Балканах;
●болгарсько-сербський договір 13 березня 1912 р. та його статті;
●оформлення Балканського союзу;
●національно-визвольна мета Першої балканської війни;
●утворення Албанської держави;
●Лондонський договір 30 травня 1913 р.;
●причини конфлікту між Сербією і Грецією та Болгарією;
●Бухарестський мир 10 серпня 1913 р. і його ухвали;
●умови Константинопольського миру 29 вересня 1913 р.;
●Балканські війни – фактор прискорення розв’язання Першої світової війни.
Р О З Д І Л III