- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Івана Франка
- •Методичні поради і загальна редакція
- •Вступні зауваження
- •Тема 1. Слов’яни і візантія в VI–VIII ст.
- •Тема 3.
- •Тема 4. Польські селяни в XV–XVI ст.
- •Тема 5. Польські публіцисти другої половини XVIII ст. Про сучасну їм польщу
- •Тема 1. Польське питання у міжнародній політиці 1795–1815 рр.
- •Тема 3. Грецька національна революція (1821–1829)
- •Тема 4. Хорватське національне відродження
- •Тема 5. Революція 1848–1849 рр. В чеських землях
- •Тема 6. Утворення румунської держави
- •Тема 7. Австро-угорська угода 1867 р. Та її наслідки для угорщини
- •Тема 8. Національно-визвольна боротьба болгарського народу
- •Тема 9. Білоруське національне відродження
- •Тема 10. Формування польських політичних партій (кінець XIX – початок XX ст.)
- •Тема 11. Балканські війни 1912–1913 рр.
- •Тема 1. Утворення і зміцнення чехословацької республіки
- •Тема 2. Політична боротьба в болгарії (1923–1935)
- •Тема 3. Еволюція політичної системи польщі (1926–1935)
- •Тема 4. Становлення особистої диктатури сталіна (1929–1941)
- •Тема 5. Суспільно-політичний розвиток югославії (1935–1941)
- •Тема 6. Греція у другій світовій війні
- •Тема 1. Формування комуністичної системи влади в польщі
- •Тема 2. Початки комуністичного правління в болгарії (1944–1949)
- •Тема 3. Югославська модель соціалізму
- •Тема 4. Срср у 50-х – на початку 60-х рр.: лібералізація суспільно-політичного життя
- •Тема 5. Суспільно-політична криза у чехословаччині (1960-ті – початок 70-х років)
- •Тема 6. Суспільно-політична криза 1980–1981 рр. В польщі
Тема 2. Початки комуністичного правління в болгарії (1944–1949)
1. Вересневе повстання 1944 р.
2. Політична боротьба в 1945–1947 рр.
3. Суспільно-політичні реформи 1944–1947 рр.
4. Утвердження комуністичної диктатури (1947–1949)
***
●Советско-болгарские отношения 1944–1948. Документы и материалы / Председ. редкол. Л.Ф.Ильичев и И.Попов. Москва, 1969.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.
●Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х т. / Под ред. Б.Г.Гафурова и др. Москва, 1961. Т.3. Ч.1.
***
●Валев Л.Б. Исследования по новой и новейшей истории Болгарии. Москва, 1986.
●Волокитина Т.В. Программа революции. У истоков народной демократии в Болгарии. Москва, 1990.
●Златев З. и др. Болгария в эпоху социализма. Москва, 1984.
●Гришина Р.П. Расстановка политических сил в Болгарии после установления народно-демократической власти (сентябрь 1944 – ноябрь 1945 г.) // Из истории народно-демократических и социалистических революций в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 1977.
●Исусов М. Политическите партии в България 1944–1948. София, 1978.
●Копылов А.А. Отечественный фронт и народно-демократическая революция в Болгарии. Львов, 1985.
●Краткая история Болгарии: с древнейших времен до наших дней / Под ред. Г.Г.Литаврина. Москва, 1987.
●Манчев К. История на балканските народи (XIX–XX в.). София, 1999.*
●Мурашко Г.П. Борьба рабочего класса за национализацию промышленности: Из опыта революций 40-х гг. в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, 1979.
●Народ против фашизма. 1939–1945: исторический очерк о борьбе болгарского народа в период второй мировой войны / Под ред. В.Н.Гребенникова. Москва, 1986.
●Строительство основ социализма в странах Центральной и Юго-Восточной Европы: Очерки истории / Отв. ред. Г.П.Мурашко. Москва, 1989.
***
У центрі суспільно-політичного розвитку країни в перші роки після перевороту 1944 р. була боротьба сил, які прагнули до соціальної гегемонії. На початках суперництво мало місце у межах Вітчизняного фронту: некомуністичні сили пробували відстоювати свою політичну самостійність.
Водночас комуністи, всіляко порушуючи демократичні принципи, не йшли ще на встановлення своєї диктатури. Мали місце політичні компроміси, які, зокрема, проявлялися у збереженні монархії (правда, Реґентську раду фактично очолював представник від комуністів). У внутрішній політиці вироблялася формула “народно-демократичного” управління: передбачала збереження Тирновської конституції, багатопартійності, приватної власності. Зберігався курс на розвиток дружніх стосунків не лише з СРСР, але й Англією, Францією та США.
Загострення політичного становища восени 1945 р., формування легальної політичної опозиції прискорило комуністичний курс на встановлення тоталітарного режиму за радянським зразком. Референдум і ліквідація монархії (1946), повний розгром легальної опозиції, прийняття нової конституції, одержавлення економіки (1947), реорганізація Вітчизняного фронту, ідеологічна уніфікація – такі основні віхи, що знаменували встановлення в Болгарії диктатури сталінського типу.