Тема 3. Югославська модель соціалізму

1. Політичні передумови і причини розробки концепції “самоврядного соціалізму”

2. Реалізація концепції “самоврядного соціалізму” в 50–60-х роках

3. Корекція суспільно-політичної системи в кінці 60-х – першій половині 70-х років. Конституція 1974 р.

***

●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.

●Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х т. / Под ред. Б.Г.Гафурова и др. Москва, 1961. Т.3. Ч.1.

***

●Баран З., Кріль М. Історія Югославії. 1918–1990 рр. Львів, 1997.

●Гиренко Ю.С. Югославия: система самоуправления, политика неприсоединения // Новая и новейшая история (Москва). 1989. №2.

●Каменецкий В.М. Политическая система Югославии. Москва, 1991.

●Манчев К. История на балканските народи (XIX–XX в.). София, 1999.*

●Романенко С.А. Югославия: кризис, распад, война. Образование независимых государств. Национальное самоопределение народов Центральной и Юго-Восточной Европы вХІХ–ХХ вв. Москва, 2000.*

●Социалистическая Федеративная Республика Югославия / Отв. ред. Л.А.Никифоров. Москва, 1985.

●Срби и албанци у XX веку. Београд, 1991.

●Яровий В.І. Історія західних та південних слов’ян у XX ст. Київ, 1996.

●Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи. Київ, 1997.

●Crampton R.J. Eastern Europe in The Twentieth Century. London; New-York, 1994.

●Winczorek P. Doktryny “Sociałizmu samorządowego” we Francji i Jugosławii. Warszawa, 1989.

***

В Югославії утвердилося особливе розуміння соціалізму як перехідного періоду між капіталізмом і комунізмом. Соціалізм, як певний рубіж не виділявся. При побудові нового суспільства фіксувалися певні фази розвитку: адміністративна і самоврядувальна. Головними завданнями переходу до самоуправління визнавалися демократизація і децентралізація суспільства, яке повинно функціонувати в умовах розвитку ринкових відносин.

Однак самоврядувальний соціалізм принципово нічим не відрізнявся від тих тоталітарних структур, які склалися свого часу в СРСР та країнах Центральної і Південно-Східної Європи. Політична система СФРЮ базувалася на монопольному становищі СКЮ у структурах влади, а економічна – на державній власності на засоби виробництва.

Водночас специфічний устрій політичної та економічної системи Югославії полягав у тому, що підприємства та різні виробничі організації мали порівняно більшу свободу дій у вирішенні виробничих і фінансових питань. У цій системі відповідно до Конституції 1974 р. зв’язки між виробничими організаціями засновувалися на так званих угодах і договорах між безпосередніми виробниками в рамках однієї республіки або на основі договорів між республіками, які реґулювали процес виробництва і розподілу.

У розвитку системи суспільного самоврядуваня в Югославії можна виділити два етапи. Під час першого (1945–1950) здійснюються реформи загального характеру в суспільно-політичній, економічній і культурній сферах. Були націоналізовані промисловість і банки, проведена аграрна реформа, відновлений довоєнний рівень розвитку економіки.

Другий етап (1950–1990) характеризується певними змінами в концепції соціалістичного ладу в Югославії. З прийняттям Закону про управління державними господарськими підприємствами з боку трудових колективів (1950 р.) розпочалася децентралізація управління, яка супроводжувалася послабленням планових основ у економіці. Центральні органи Федерації з 1951 по 1957 роки приймали лише так звані суспільні плани, якими визначалися основні напрямки розвитку економіки. Це було законодавчо закріплено Конституційним законом 1953 р. Для цього часу характерне формування тоталітарної системи, яка дальшого розвитку набрала в 60–80-х роках. У суспільно-політичному житті характерне загострення міжнаціональних протиріч, нерівномірностей економічного розвитку, які в силу існуючої політичної системи не могли бути розв’язаними.

Загальна криза Югославської федерації, яка охопила всі сфери суспільного життя, культуру, економіку, особливо чітко виявилася у 80-х роках. Спроби її зберегти перетворилися у тривалий процес переговорів, узгоджень і розгляду різних проектів нової державної співдружності. Фактичне припинення у травні 1991 р. діяльності центральних органів влади знаменувало початок розпаду Федерації, а разом з нею закінчилися експерименти по розробці югославської моделі соціалізму.