- •Міністерство освіти і науки України
- •Імені Івана Франка
- •Методичні поради і загальна редакція
- •Вступні зауваження
- •Тема 1. Слов’яни і візантія в VI–VIII ст.
- •Тема 3.
- •Тема 4. Польські селяни в XV–XVI ст.
- •Тема 5. Польські публіцисти другої половини XVIII ст. Про сучасну їм польщу
- •Тема 1. Польське питання у міжнародній політиці 1795–1815 рр.
- •Тема 3. Грецька національна революція (1821–1829)
- •Тема 4. Хорватське національне відродження
- •Тема 5. Революція 1848–1849 рр. В чеських землях
- •Тема 6. Утворення румунської держави
- •Тема 7. Австро-угорська угода 1867 р. Та її наслідки для угорщини
- •Тема 8. Національно-визвольна боротьба болгарського народу
- •Тема 9. Білоруське національне відродження
- •Тема 10. Формування польських політичних партій (кінець XIX – початок XX ст.)
- •Тема 11. Балканські війни 1912–1913 рр.
- •Тема 1. Утворення і зміцнення чехословацької республіки
- •Тема 2. Політична боротьба в болгарії (1923–1935)
- •Тема 3. Еволюція політичної системи польщі (1926–1935)
- •Тема 4. Становлення особистої диктатури сталіна (1929–1941)
- •Тема 5. Суспільно-політичний розвиток югославії (1935–1941)
- •Тема 6. Греція у другій світовій війні
- •Тема 1. Формування комуністичної системи влади в польщі
- •Тема 2. Початки комуністичного правління в болгарії (1944–1949)
- •Тема 3. Югославська модель соціалізму
- •Тема 4. Срср у 50-х – на початку 60-х рр.: лібералізація суспільно-політичного життя
- •Тема 5. Суспільно-політична криза у чехословаччині (1960-ті – початок 70-х років)
- •Тема 6. Суспільно-політична криза 1980–1981 рр. В польщі
Тема 1. Утворення і зміцнення чехословацької республіки
(1918–1920)
1. Внутрішні і зовнішні передумови
2. Проголошення Чехословацької Республіки і формування її кордонів
3. Становлення державності. Конституція 1920 р.
***
●Баран З., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи в міжвоєнний період (навчально-методичний посібник). Львів, 1999.
●Ллойд Джордж Д. Правда о мирных договорах. В 2-х т. Москва, 1957. Т.1–2.
●Документы и материалы по истории советско-чехословацких отношений / Отв. ред. П.Н.Поспелов, В.Краль. Москва, 1973. Т.1.
●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. Д.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.
●Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х т. / Под ред. Б.Г.Гафурова и др. Москва, 1960. Т.1.
●Масарик Т.Г. Світова революція за війни й у війні. 1914–1918. Спомини. Львів, 1930.
●Dokumenty moderní doby. Praha, 1978.
***
●Ванечек В. История государства и права Чехословакии. Москва, 1981.
●Голотик Л. Октябрьская революция и национально-освободительное движение в Словакии в 1917–1918 гг. Москва, 1960.
●История Чехословакии. В 3-х т. / Под ред. И.Н.Мельниковой. Москва, 1960. Т.3.
●Кірсенко М. Чеські землі в міжнародних відносинах Центральної Європи 1918–1920 років: політико дипломатична історія з доби становлення Чехословацької Республіки. Київ, 1997.*
●Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней / Отв. ред. А.Х.Клеванский, В.В.Марьина, И.И.Поп. Москва, 1988.
●Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917–1929 гг. / Отв. ред. Р.П.Гришина. Москва, 1988.
●Шмераль Я.Б. Образование Чехословацкой республики в 1918 г. Москва, 1967.
●Язькова А.А. Малая Антанта в европейской политике. 1918–1925. Москва, 1974.
●Křižek J. Vznik Československa. Praha, 1978.
***
28 жовтня 1918 р. у Празі проголошено самостійну Чехословацьку державу. Впродовж тижня було досягнуто угоди між двома центрами чеського національного руху та узгоджено склад уряду. Формування обрисів і кордонів нової держави відбувалося шляхом успішної боротьби за збереження територіальної цілісності базового комплексу історичних Чеських земль з прилученням до них Словаччини і Закарпатської України. Чеська дипломатія завчасно і ретельно пристосувала кваліфікований кадровий апарат, документальну базу для обґрунтування своїх клопотань і постулатів.
Чеські землі внаслідок кількасотрічної еволюції й колонізації німецьким навколишнім середовищем Центральної Європи, були складним бінаціональним і білінґвістичним організмом. Німці чисельно переважали у прикордонні і складали значний прошарок по цілій країні з багатьма етнічними анклавами. Взаємопереплетеність господарства різних реґіонів і приватних взаємин позбавляла сепаратизм підстав. Проте раптове перетворення німців з панівної нації на меншину травмувало їхню ментальність. Чехам довелося докласти певних зусиль, гнучко поєднуючи аґітацію і дипломатію з силовим тиском аби втримати Крконоше та інші периферійні терени у складі молодої держави. У питаннях про Силезію, Крконоше та інші прикордонні терени, чехи вдавалися до історичних ремінісценцій щодо прав Корони св. Вацлава і династичної спадщини Пржемисловичів, Люксембурґів або Яґеллонів. Включення ж Словаччини до складу нової держави чехи обґрунтовували насамперед етнічними доказами. Щодо української території, то вони вдавалися перш за все до арґументів стратеґічного змісту. Результати проведених референдумів не завжди були однозначно переконливі, оскільки ці заходи завчасно і ретельно готувалися.
Чехословаччина була багатонаціональною державою, більше третини населення якої складали національні меншини. Їхнє становище було визначене спеціальним так званим Малим Сен-Жерменським договором. У кінці лютого 1920 р. Національні збори прийняли конституцію Чехословацької Республіки, яка у національному питанні виходила з тези про єдину чехословацьку націю: це перекреслювало саму суть спільної держави чехів і словаків.
У ході семінарського заняття необхідно проаналізувати і обговорити:
●політичне становище Австро-Угорщини восени 1918 р.;
●центри чеських національних сил та їхні вимоги напередодні розпаду імперії Габсбурґів;
●Пітсбурґська угода та її статті;
●формування першого уряду Чехословацької держави;
●самопроголошені німецькі державні формування на території Чеських земель: території, вимоги;
●чехословацька зовнішня політика (кінець 1918 – початок 1919);
●чехословакізм і його суть;
●Конституція 1920 р.;
●українське питання у складі Чехословаччини: основні положення.