Тема 5. Революція 1848–1849 рр. В чеських землях

1. Передумови і завдання революції. Весняні події 1848 р.

2. Загострення чесько-німецьких відносин. Слов’янський з’їзд у Празі

3. Червневе збройне повстання

4.Суспільно-політичні виступи восени 1848 – на початку 1849 рр.

5. Наслідки та історичне значення революції

***

●Антология чешской и словацкой философии / Общ. ред. Е.А.Сафроновой и М.А.Хевеши. Москва, 1982.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. В.С.Карасев. Минск, 1989. Т.2.

●Хрестоматия по новой истории / Под ред. А.И.Молока и В.А.Орлова. Москва, 1958. Ч.1.

●Хрестоматия по новой истории. В 3-х т. / Под ред. А.А.Губера и А.В.Ефимова. Москва, 1965. Т.2.

●Klima A. Revoluce 1848 v Českých zemich. Dokumenty. Praha, 1974.

●Žaček V. Slovanský sjezd v Praze 1848. Praha, 1958.

***

●Клима А. 1848 год в Чехии. Начало чешского рабочего движения. Москва, 1951.

●Кріль М.М. Питання національної самобутності Галичини на Слов’янському з’їзді 1848 р. у Празі // Славістичні студії. Т.1. Львів, 1997.

●Нидерхаузер Э. Славянские народы Габсбургов в революции 1848 г. // Славяноведение (Москва). 1998. № 8.*

●Освободительные движения народов Австрийской империи: Возникновение и развитие. Конец XVIII в. – 1849 г. Москва, 1980.

●Паскалева В. Революцията от 1848–1849 г. в Средна Европа: Спецкурс. Лекции. Велико-Търново, 1981.

●Революции 1848–1849 гг. В 2-х т. / Под ред. Ф.В.Потемкина и А.И.Молока. Москва, 1952. Т.1–2.

●Стеблій Ф.І. Революції 1848–1849 рр. у Європі і Україна. Київ, 1973.

●Удальцов И.И. Из истории Пражского восстания // Вопросы истории (Москва). 1948. № 7.

●Удальцов И.И. Очерки из истории национально-политической борьбы в Чехии в 1848 г. Москва, 1951.

●Удальцов И.И. Историография революции 1848–1849 гг. в чешских землях. Москва, 1989.

●Revoluce 1848–1849 ve stŕední Evropĕ: Slovník referatů z mezinárodního vedeckého symposia historiků v Bechyni. Praha, 1974.

●Urban Z. Česka spolеčnost. 1848–1918. Praha, 1982.

***

Революції 1848–1849 рр. були помітним історичним явищем ХІХ ст. На відміну від попередніх виступів вони мали загальноєвропейський характер, охопили ряд країн і нанесли могутнього удару по абсолютизму. Не були винятком і події в Чеських землях. Починаючи з 30-х років ХІХ ст. чеські національні лідери почали формулювати власні державотворчі програми, реалізувати практично які намагалися в ході революційних виступів. Найгострішими були соціальні і політичні питання. В ході революції ставилося питання повної відміни кріпосної залежності, політичної перебудови імперії Габсбурґів, у якій би чехи мало право на свою державність тощо. Визначилися і викристалізувалися два основних напрями національного чеського руху – ліберальний і радикальний. По-новому почали ставитися питання об’єднання слов’ян, розроблялися ідеї їхньої федерації у рамках однієї держави – володінь Габсбургів.

Особливе місце в революційних подіях займає перший політичний форум слов’янських народів, який проходив у Празі в червні 1848 р. Він був, по суті, блискучою імпровізацією молодих слов’янських політичних діячів і проводився як контрзахід проти випадів Німецьких національних зборів.

У силу історичних умов революція середини ХІХ ст. на території Чеських земель не була короткочасною політичною акцією. Протягом двох десятиріч (1848–1867) поступово, зверху, шляхом компромісу нових політичних сил з силами старого суспільства, і перш за все з монархією та шляхтою, реалізовувалися основні завдання революції. Найважливішими з них були питання про політичну владу, вирішення національної та аграрної проблем.

Основні проблеми, які треба проаналізувати під час семінарського заняття:

●революційні події – своєрідний підсумок попереднього розвитку суспільного руху і культури чеського національного Відродження;

●два провідних напрями – ліберальний (Ф.Палацький, Л.Рігер, К.Гавлічек-Боровський, Ф.Брауер) і радикальний (Й.В.Фріч, К.Сабіна, Е.Арнольд, К.Сладковський);

●ліберали – ідеологи чеської нації;

●революційні методи боротьби радикалів;

●Празьке повстання і радикали;

●національно-визвольний рух інших слов’янських народів імперії і чехи;

●австрославізм;

●національна проблематика на Слов’янському з’їзді;

●діяльність організацій національно-політичного характеру (Слов’янська Липа);

●Дарована конституція 1849 р. і чеський національний рух;

●Програма і тактика діячів чеського національного руху (осінь 1848 – весна 1849).