Тема 3. Еволюція політичної системи польщі (1926–1935)

1. Державний переворот 1926 р.

2. Політична боротьба в 1926–1933 рр.

3. Правління режиму санації. Конституція 1935 р.

***

●Баран З., Полещук Т. Країни Центральної та Східної Європи у міжвоєнний період (навчально-методичний посібник). Львів, 1999.

●Документы и материалы по истории советско-польских отношений / Отв. ред. И.А.Хренов и Т.Цесляк. Москва, 1967. Т.5.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3-х т. / Отв. ред. В.Б.Мельцер, Г.И.Чернявский. Минск, 1991. Т.3.

●Хрестоматия по новейшей истории. В 3-х т. / Под ред. Б.Г.Гафурова и др. Москва, 1960. Т.1.

●Kumaniecki W. Nowa Konstytucja Polski. Kraków, 1935.

***

●Айненкель А. Фашизм и политическое устройство государств Центральной Европы в период между первой и второй мировыми войнами // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. Начало 20-х годов – 1945 г. Москва, 1981.

●Клеванский А.Х. Некоторые теоретические вопросы истории кризиса буржуазных политических систем в странах Центральной и Юго-Восточной Европы // Советское славяноведение (Москва). 1983. № 3.

●Манусевич А.Я. «Санация» у власти // Новая и новейшая история.1987. №4.

●Матвеев Г.Ф. “Третий путь?”. Идеология аграризма в Чехословакии и Польше в межвоенный период. Москва, 1992.*

●Михутина И.В. Режим “санации” в Польше и политические организации трудящихся (1926–1930 гг.) // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. Начало 20-х годов – 1945 г. Москва, 1981.

●Михутина И.В. Майский переворот 1926 г. в Польше // Советское славяноведение (Москва). 1989. №6.

●Наленч Д. и Т. Юзеф Пилсудский: легенды и факты. Москва, 1990.

●Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. 1917–1929 гг. / Отв. ред. Р.П.Гришина. Москва, 1988.

●Проблемы истории кризиса буржуазного политического строя: Страны Центральной и Юго-Восточной Европы в межвоенный период / Отв. ред. А.Х.Клеванский. Москва, 1984.

●Социальная структура и политические движения в странах Центральной и Юго-Восточной Европы: Межвоенный период. Сб. статей / Отв. ред. А.Х.Клеванский. Москва, 1986.

●Швагуляк М. «Пацифікація». Польська репресивна акція у Галичині 1930 р. і українська суспільність. Львів, 1993.

●Яжборовская М.С. Особенности социально-политической структуры и борьба рабочего класса против реакции в странах Центральной и Юго-Восточной Европы в период стабилизации капитализма (1924–1928 гг.) // Фашизм и антидемократические режимы в Европе. Начало 20-х годов – 1945 г. Москва, 1981.

●Czubiński A. Najnowsze dzieje Polski 1914–1983. Warszawa, 1987.

●Historia Polski XIX i XX wieku / Pod. red. A.Barszewskiej-Krupy. Łódź, 1998.

●Kawalec K. Wizje ustroju państwa w polskiej mysli politycznej lat 1918–1939. Wrocław, 1996.

●Pobóg-Malinowski W. Najnowsza historia polityczna Polski. Gdańsk, 1990. T.2.

●Prezydenci Polski / A.Ajnenkiel. Warszawa, 1991.

●Roszkowski W. Historia Polski (1914–1997). Warszawa, 1998.

●Rottschild J. East Central Europe Between Two World Wars. London, 1974.

●120 rocznica urodzin Wincentego Witosa. Warszawa, 1994.

●Z dziejów drugiej Rzeczypospolitej / Pod. red. P.Samusia. Łódź, 1995.

***

У першій половині 20-х років політичне життя в Польщі характеризувалося зростаючою кризою парламентської демократії. Роздрібненість політичних структур неґативно впливала на функціонування всього державного механізму. Демократизація суспільного життя була непослідовною, а дія демократичних принципів Конституції 1921 р. обмежувалася, головним чином, за рахунок національних меншин. Погіршилося міжнародне становище.

За таких умов у країні в 1926 р. відбувся державний переворот. Нові політичні сили, які захопили владу, негайно приступили до реорґанізації державно-правової системи з метою обмежити суверенітет і законодавчі права сейму. Новий режим увійшов в історію як правління “санації”. Проте її диктатура не призвела до повної руйнації парламентської системи. Залишилися і продовжували свою діяльність численні політичні партії, чимало з яких перейшли в опозицію до режиму.

Масового характеру набирає полонізаційна політика та “пацифікація”. За таких умов посилюється національно-визвольний рух українців і білорусів. Не сприяли стабілізації становища в країні й постійні зміни в складі уряду. Тому з початку 1930 р. спостерігається посилення авторитарного правління, згортаються залишки демократії.

Гострі соціальні та національні суперечності, неможливість опертися на якусь сильну політичну партію зумовили прагнення “санаційного” керівництва до збереження інституту представницьких органів, який відкривав певний простір для різноманітних політичних маневрів фактично авторитарного режиму.

Скориставшись роз’єднаністю опозиційних сил, “санація” у 1935 р. нав’язала країні нову конституцію. Вона узаконила режим особистої влади глави держави. Таким чином режим “санації” набрав свого юридичного оформлення.

Під час семінарського заняття важливо обговорити такі питання:

●основні ознаки кризи парламентаризму у Польщі;

●політичний зміст державного перевороту 1926 р.;

●причини прийняття і зміст конституційних поправок та доповнень (1926);

●суть “санаційного” режиму і його еволюція;

●повноваження і компетенція президента;

●особливості політичного устрою;

●національні суперечності;

●Конституція 1935 р. – законодавче закріплення авторитарного режиму;

●вимоги опозиційних сил в період режиму “санації”;

●українське питання під час “санаційного” правління;

●зовнішньополітичні орієнтації польського уряду.