Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.

Попит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний попит на гроші. Модель грошового ринку виглядає наступним чином.

п с

Грошовий ринок постійно тяжіє до рівноваги і велику роль в цьому процесі відіграє відсоткова ставка. Якщо припустити, що НБУ збільшив грошову пропозицію, то її крива зміститься в положення 2. За даної відсоткової ставки рівновага порушується. Механізм відновлення рівноваги буде такий:

1. перевищення пропозиції над попитом викликає появу надлишкових грошей, які спрямовують на придбання облігацій

2. надлишкові гроші збільшують попит на облігації, що підвищує їх ціну

3. зростання цін на облігації викликає зниження відсоткової ставки, це слідує з формули

Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.

Основними інститутами грошово – кредитної системи є банки, які організують обіг кредитних грошей та мають можливість створювати кредитні гроші і збільшувати їх пропозицію. Значну роль в цьому процесі грають комерційні банки.

Комерційний банк – це фінансовий інститут, який приймає вклади та надає позики, тобто купує і продає гроші.

Придбання (мобілізація) грошей пов’язане з витратами, а продаж (надання) позик приносить дохід. Банк отримує прибуток, якщо маржа (різниця) є додатною величиною.

Банк як один із інститутів ринкової інфраструктури виступає в ролі посередника між людьми, які мають тимчасово вільні кошти, та тими, хто їх потребує.

Вони виконують дві основні функції: прийом внесків і надання кредитів, що дає змогу їм створювати гроші. Балансовий звіт дає найбільш повне уявлення про діяльність комерційного банку. Звіт характеризує фінансове становище банку певного часу. Звіт включає активи (те, чим банк володіє) і пасиви (те, що банк заборгував).

Різниця між активами і пасивами називається власним капіталом:

Власний капітал = Величина активів – Величина пасивів.

Нинішня банківська система ґрунтується на частковому резервуванні депозитів, за якого лише частина вкладів іде у резерви, а решта надається у позику. Надаючи позики, комерційні банки створюють гроші, внаслідок чого їхня пропозиція у національній економіці збільшується.

Здатність комерційних банків надавати кредити залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу, їх величина формується за рахунок власного капіталу та залучених грошей і розподіляється на банківські резерви і кредитні гроші.

Головним компонентом банківських резервів є обов'язкові резерви, які зберігаються у Національному банку. В Україні банки тримають в обов’язковому резерві більше як 10 % до суми депозитів. Гроші, які залучають комерційні банки на свої депозити, перевищують банківські резерви.

Перевищення депозитних грошей над банківськими резервами дозволяє банкам створювати кредитні гроші. (КГ):

БР = ДГ * Рн,

де БР- банківські резерви, ДГ – депозитні гроші, Рн – норма банківських резервів.

Надання кредитів — це головна, але не єдина форма активних операцій В дійсності банки намагаються використовувати гроші, що їм довірені (крім обов'язкового резерву), для купівлі облігацій та інших доходних активів. Таке використання банківських депозитів вигідне, оскільки вкладникам можна виплачувати на вимогу певну частку залучених грошей і водночас за рахунок іншої частки отримувати додатковий доход.

Процес перетворення резервів у банківські гроші спирається на дві умови:

1. Національний банк визначає норму обов'язкових резервів, а значить впливає на банківські резерви;

2. використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші. Цей процес називається багаторазове розширення (експансія) банківських депозитів.

Здатність збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (Мд). Депозитний мультиплікатор — це відношення між приростом грошової пропозиції (D Пр) і початковим приростом депозитних грошей (DДГп):

З іншого боку, депозитний мультиплікатор це величина обернено пропорційна резервній нормі. Так, банківська система в цілому може перетворити початкове збільшення своїх депозитів на суму, що значно більше їх початково залученої величини.

Коефіцієнт готівки (Кг) — це відношення готівкових грошей до депозитних грошей:

Кг =ГГ/ДГ , звідси ГГ = Кг х ДГ

ГГ – готівкові гроші

ДГ – депозитні гроші.

Грошова база (ГБ) — це сума готівкових грошей та банківських резервів:

ГБ = ГГ + БР

Тобто, остаточна формула грошової пропозиції приймає вигляд:

, ,

Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць, змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю. Коли вилучення грошей у формі готівки відсутні, тобто К= 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному.

Отже, грошовий мультиплікатор залежить від політики Національного банку тією мірою, в якій Національний банк контролює резервну норму, а також від рішень власників грошових коштів, які впливають на коефіцієнт готівки. Національний банк маже лише прогнозувати поведінку вкладників стосовно коефіцієнта готівки.

C Р Функції комерційних банків.

Функції комерційних банків можна розділити на дві групи: активні і пасивні.

Пасивні операції спрямовані на формування власного капіталу банка, залучених та емісійних коштів банку, тобто це кошти для проведення активних операцій. Активні операції банка спрямовані на розташування власних та залучених коштів з метою отримання прибутку.

Так, основними видами банківської діяльності є:

• Приймання вкладів

• Кредитування

• Розрахункове обслуговування

• Врахування векселів

• Інформаційно-консультаційне обслуговування

• Торгово-комісійна діяльність

• Трастові операції

• Лізинг

• Факторинг (банк авансує частину угоди, допомагає постачальнику скоріше отримати гроші за товар).