- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •Питання 1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Питання 3. Метод макроекономіки.
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання 2. Основні категорії снр.
- •Питання 3. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Питання 4. Методи обчислення ввп.
- •Питання 5. Номінальні та реальні показники.
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність. Лекція 3.1 Циклічність як форма макроекономічного розвитку.
- •Лекція 3.2 Зайнятість, безробіття та інфляція.
- •Питання 1. Сутність та структура економічного циклу.
- •Питання 2. Види економічних циклів.
- •Питання 3. Індикатори циклічних коливань.
- •Питання 6. Інфляція та її види.
- •Тема 4 Сукупний попит та сукупне пропонування. Лекція 4.1 Сукупний попит.
- •Лекція 4.2 Сукупна пропозиція.
- •Питання 2. Сукупний попит та його фактори.
- •Питання 3. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Питання 4. Сутність сукупної пропозиції.
- •Питання 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
- •Питання 6.Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •Тема 5.Споживання, заощадження та інвестиції.
- •Питання 1. Функція споживання.
- •Питання 2. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Питання 3. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 6. Сукупні видатки і ввп.
- •Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
- •Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •Питання 1.Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Питання 2. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •Питання 3. Функції та роль держави в економіці.
- •Тема 8. Фіскальна політика Лекція 8.1 Дискреційна фіскальна політика.
- •Лекція 8.2 Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Питання 1. Стимулювальна та стримуюча фіскальна політика.
- •Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
- •Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
- •Питання 4. Наслідки фіскальної політики на основі моделі "сукупний попит – сукупна пропозиція"
- •Питання 5. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •Питання 6. Державний борг.
- •Тема 9. Грошовий ринок та монетарна політика Лекція 9.1 Грошовий ринок.
- •Лекція 9.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
- •Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.
- •Питання 5. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •Питання 6. Модель is-lm та її обґрунтування.
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності Лекція 1. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Лекція 2 Міжнародні валютні відносини.
- •Питання 1. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •Питання 2. Платіжний баланс та його структура.
- •Питання 3. Валютний курс та його котирування.
- •Питання 4. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ввп.
- •Роль держави у зовнішньоекономічній політиці.
- •Тема 11. Ринок праці та соціальна політика Лекція 11.1 Ринок праці
- •Лекція 11.2 Економічна нерівність та проблеми соціального захисту.
- •Питання 1. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •Питання 2. Теорії ринку праці.
- •Питання 3. Державне регулювання зайнятості населення.
- •Питання 4. Крива Лоренца.
- •Питання 5 Державна система соціального захисту населення.
- •Тема 12 Економічне зростання.
- •Питання 1. Фактори економічного зростання.
- •Питання 2 Виробнича функція.
- •Питання 3. Модель Солоу
- •Література
- •Тема 1. Макроекономіка як наука……………………………………...3
Питання 4. Сутність сукупної пропозиції.
Сукупна пропозиція — це такий реальний обсяг національного продукту, який економіка пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенційна величина сукупної пропозиції залежить від запасу капіталу та технологічного рівня виробництва. В межах потенційної величини сукупна пропозиція є функцією товарних цін та середніх витрат, тобто витрат на виробництво одиниці продукції.
Таким чином, на сукупну пропозицію впливають два види факторів: ціна і нецінові фактори, вплив яких опосередковується через середні витрати.
Спочатку розглянемо залежність сукупної пропозиції лише від ціни за інших незмінних умов. Крива має вигляд позитивно похилої лінії.
СПр1
І
ІІ
ІІІ
ВВП
Ц
СПр
Ц
ВВП
СПр3
СПр2
О1
О2
О3
Т3
Т1
Т2
Криву сукупної пропозиції можна умовно поділити на три ділянки: горизонтальну, висхідну і вертикальну.
На горизонтальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах неповної зайнятості з високим циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту не викликає зростання цін. За цих умов сукупна пропозиція збільшується адекватно зростанню сукупного попиту.
На висхідній ділянці, яка відображає економіку в умовах неповної зайнятості з низьким циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту викликає як зростання цін, так і збільшення сукупної пропозиції.
На вертикальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах повної зайнятості, при збільшенні сукупного попиту сукупна пропозиція тимчасово збільшитися не може. Тому єдиним наслідком є зростання цін.
Зміна сукупної пропозиції під впливом цін відображається на графіку за допомогою переміщення точки реального виробництва вздовж нерухомої кривої сукупної пропозиції.
Якщо ж змінюються нецінові фактори, то за даними зміни в сукупній пропозиції відображаються на графіку зміщенням кривої у відповідний бік.
До основних нецінових факторів сукупної пропозиції відносять:
зміни цін на ресурси (ресурсних цін);
зміни в продуктивності ресурсів,
зміни податку на прибуток підприємства та субсидії.
Усі цінові фактори мають загальну рису – коли вони змінюються, то внаслідок цього змінюються середні витрати. Між середніми витратами та сукупною пропозицією діє обернена залежність.
Питання 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
У макроекономічній науці немає єдиної думки стосовно форми зв'язку між сукупною пропозицією та ціною. Залежно від того як впливають ціни на сукупну пропозицію, існують дві моделі : класична та кейнсіанська.
Історично першою є класична модель. Фундаментальним положенням класичної теорії є те, що економіка постійно тяжіє до потенційного рівня виробництва, який визначає межу виробничих можливостей економіки. Ринок володіє механізмом швидко повертати економіку до потенційного рівня виробництва. Головним механізмом, який виконує цю роль є механізм гнучких цін та зарплати.
Ц
Ц
ВВП
ВВП
СПр
СПр
СП1
СП2
Ц1
Ц2
Оп
СП1
СП2
Ц1
Ц2
Класична модель сукупної пропозиції Кейнсіанська модель сукупної . пропозиції.
Особливістю графіка класичної моделі с те, що крива СПр має форму вертикальної лінії, яка бере свій початок у точні потенційного ВВП, тобто у точці Оп. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на виробництво, а викликає зміну цін, на прикладі падіння сукупного попиту викликає зниження цін.
Отже, в класичній моделі абсолютно гнучкі ціни і зарплата, вони миттєво нейтралізують будь-які відхилення економіки від умов повної зайнятості. Класична модель вступає у суперечливість із реальною економікою, яка свідчить, що фактичний ВВП досить часто і на тривалий період може відхилятися від потенційного ВВП. Отже, класична модель сукупної пропозиції – модель для довгострокового періоду.
Кейнсіанська модель сукупної пропозиції виникла на ґрунті конструктивної критики класичної моделі. Кейнсіанська модель має кілька різновидностей. Один із варіантів, який називається критичним випадком, полягає в тому, що суспільні фактори змішаної економіки стримують в короткостроковому періоді ціни та зарплату від миттєвого реагування на сукупний попит. Але реальна економіка свідчить, що негнучкість цін є не правилом, а крайнім випадком, який може виникати лише в екстремальних умовах, коли держава тимчасово блокує ціни. Оскільки ціни стабільні, то внаслідок цього крива сукупної пропозиції приймає вигляд горизонтальної лінії. У нормальних умовах ціни вільно формуються ринком, і тому є гнучкими, тобто еластичними стосовно сукупного попиту. Цю умову враховує основний варіант кейнсіанської моделі сукупної пропозиції, згідно з якою негнучким фактором є тільки зарплата. Це пояснюється тим, що існує закон про мінімальну заробітну плату, нижче якої підприємці не мають права зменшити оплату праці працівників; діяльність профспілок направлена тільки на підвищення заробітної плати; підприємці в свою чергу розуміють, що зменшення заробітної плати зменшує мотивацію робітників. Графічно цю модель сукупної пропозиції можна представити на прикладі падіння сукупного попиту.