- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •Питання 1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Питання 3. Метод макроекономіки.
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання 2. Основні категорії снр.
- •Питання 3. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Питання 4. Методи обчислення ввп.
- •Питання 5. Номінальні та реальні показники.
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність. Лекція 3.1 Циклічність як форма макроекономічного розвитку.
- •Лекція 3.2 Зайнятість, безробіття та інфляція.
- •Питання 1. Сутність та структура економічного циклу.
- •Питання 2. Види економічних циклів.
- •Питання 3. Індикатори циклічних коливань.
- •Питання 6. Інфляція та її види.
- •Тема 4 Сукупний попит та сукупне пропонування. Лекція 4.1 Сукупний попит.
- •Лекція 4.2 Сукупна пропозиція.
- •Питання 2. Сукупний попит та його фактори.
- •Питання 3. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Питання 4. Сутність сукупної пропозиції.
- •Питання 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
- •Питання 6.Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •Тема 5.Споживання, заощадження та інвестиції.
- •Питання 1. Функція споживання.
- •Питання 2. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Питання 3. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 6. Сукупні видатки і ввп.
- •Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
- •Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •Питання 1.Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Питання 2. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •Питання 3. Функції та роль держави в економіці.
- •Тема 8. Фіскальна політика Лекція 8.1 Дискреційна фіскальна політика.
- •Лекція 8.2 Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Питання 1. Стимулювальна та стримуюча фіскальна політика.
- •Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
- •Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
- •Питання 4. Наслідки фіскальної політики на основі моделі "сукупний попит – сукупна пропозиція"
- •Питання 5. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •Питання 6. Державний борг.
- •Тема 9. Грошовий ринок та монетарна політика Лекція 9.1 Грошовий ринок.
- •Лекція 9.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
- •Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.
- •Питання 5. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •Питання 6. Модель is-lm та її обґрунтування.
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності Лекція 1. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Лекція 2 Міжнародні валютні відносини.
- •Питання 1. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •Питання 2. Платіжний баланс та його структура.
- •Питання 3. Валютний курс та його котирування.
- •Питання 4. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ввп.
- •Роль держави у зовнішньоекономічній політиці.
- •Тема 11. Ринок праці та соціальна політика Лекція 11.1 Ринок праці
- •Лекція 11.2 Економічна нерівність та проблеми соціального захисту.
- •Питання 1. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •Питання 2. Теорії ринку праці.
- •Питання 3. Державне регулювання зайнятості населення.
- •Питання 4. Крива Лоренца.
- •Питання 5 Державна система соціального захисту населення.
- •Тема 12 Економічне зростання.
- •Питання 1. Фактори економічного зростання.
- •Питання 2 Виробнича функція.
- •Питання 3. Модель Солоу
- •Література
- •Тема 1. Макроекономіка як наука……………………………………...3
Тема 6. Сукупні видатки і ввп.
Питання лекції:
Сукупні видатки та рівноважний ВВП на основі моделі „витрати -випуск”.
Модель „вилучення – ін’єкції”.
Сукупні видатки та потенційний ВВП.
Питання для самостійного вивчення:
Ринок позичкового капіталу та рівновага між інвестиціями та заощадженнями.
Література:
2 с. 57 – 68
4 с. 229 – 243
5 с. 88 – 91
Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
“витрати – випуск.”
Для поступального розвитку економіки вироблена продукція в умовах повної зайнятості має бути продана.
Інакше кажучи, сукупні видатки — загальна сума видатків усіх покупців на кінцеві товари і послуги, вироблені національною економікою, — мають бути достатніми для реалізації усього створеного продукту.
До початку 1930-х років більшість економістів заперечували можливість ситуації, за якої рівень сукупних видатків буде недостатнім для закупівлі продукції, виготовленої за повної зайнятості ресурсів. Згідно з цим поглядом, якщо така ситуація і виникає, то ціни, заробітна плата і процентні ставки швидко знижуються, щоб ліквідувати відносний надлишок товарів, який утворився, і подолати незначний спад виробництва, зумовлений недостатніми видатками. У результаті відновлюється рівень виробництва за повної зайнятості ресурсів. Деякі економісти дотримуються цього погляду і сьогодні.
На підставі досвіду Великої депресії Дж. М. Кейнс показав, що в національній економіці можуть виникати недостатні сукупні видатки, менші за ті, які потрібні для купівлі товарів і послуг, вироблених за повної зайнятості. У цьому разі фактичний рівень безробіття буде вищий за його природну норму. Економіка переживатиме спад, зростатиме вимушене безробіття. І навпаки, можлива ситуація, коли сукупні видатки перевищують ті, які достатні для купівлі ВВП, виробленого за повної зайнятості. Тоді загальний рівень цін в економіці зростатиме.
Модель «витрати — випуск» є кейнсіанською моделлю закритої національної економіки. Визначальним у цій моделі є сукупний попит, який знаходить своє відображення через сукупні витрати, і сукупна пропозиція, яка представлена реальним ВВП.
Для розуміння рівноваги в економіці за цією моделлю слід розрізняти фактичні і заплановані сукупні витрати.
Економічна рівновага – це рівновага між запланованими сукупними витратами і ВВП. Тому в моделі “витрати-випуск” під сукупними витратами слід розуміти заплановані сукупні витрати. Для даної моделі рівняння сукупних витрат можна визначити таким чином: СуВ = СВ + ВІ = ВВП. Згідно з цим рівнянням, ВВП — вироблений продукт, а СВ + ВІ —сукупні витрати.
Співвідношення між сукупними витратами та ВВП – це співвідношення між планами покупців і продавців, які, як правило, не збігаються. В результаті виникають незаплановані зміни в товарних запасах. Так, коли СуВ < ВВП, виникає перевиробництво, яке супроводжується незапланованим збільшенням товарних запасів і незапланованим приростом інвестицій у товарні запаси. За цих умов у підприємств з’являється мотивація зменшувати виробництво до рівня попиту. Це відновлює рівновагу між ВВП та сукупними видатками
І навпаки, коли СуВ > ВВП, виникає недовиробництво, яке супроводжується незапланованим зниженням товарних запасів і, відповідно, незапланованим зменшенням інвестицій у товарні запаси. Це слугує для підприємств підставою збільшити виробництво до рівня попиту, завдяки чому виникає тенденція до відновлення рівноваги.
Незаплановані зміни в товарних запасах порушують інвестиційні плани підприємств. З цієї точки зору слід розрізняти заплановані і незаплановані інвестиції. До запланованих інвестицій відносяться витрати на інвестиційні товари, які відповідають уявленням підприємства стосовно очікуваних змін у сукупному попиті на вироблені товари та послуги. Але уявлення підприємств про сукупний попит (сукупні витрати) не завжди збігаються з дійсністю, так виникають незаплановані інвестиції. До них відносяться витрати, які підприємства змушені здійснювати в товарні запаси. Отже, фактичні інвестиції складаються з запланованих та незапланованих інвестицій.
Таким чином, незаплановані інвестиції в товарні запаси виконують балансуючу роль в економіці. Якщо величина сукупних витрат недостатня порівняно з ВВП, то відбувається незаплановане збільшення інвестицій в товарні запаси; якщо сукупні витрати перевищують ВВП, то відбувається незаплановане зменшення інвестицій в товарні запаси. Завдяки цим інвестиціям фактичні сукупні витрати завжди дорівнюють ВВП:
СуВ +/- ВІн = ВВП
де +/- ВІн – збільшення або зменшення незапланованих інвестицій в товарні запаси
СуВ +/- ВІн – фактичні сукупні витрати.
Із формули випливає, що незалежно від того, знаходиться економіка в стані рівноваги чи ні, фактичні сукупні витрати завжди дорівнюють ВВП. Це досягається за рахунок незапланованих інвестицій.
Якщо між сукупними витратами і ВВП спостерігається тотожність, то незаплановані інвестиції дорівнюють нулю. Таким чином незаплановані інвестиції грають в економіці балансуючу роль.
Рівноважний ВВП — це такий обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати, достатні для закупки всієї продукції, виробленої в поточному році. Економіка постійно тяжіє до рівноваги. У випадку, коли сукупні витрати перевищують ВВП і відбувається незаплановане зменшення товарних запасів, підприємства будуть зацікавлені збільшувати виробництво до рівня сукупних витрат, і навпаки, сукупні витрати менші від ВВП і відбувається незаплановане збільшення товарних запасів, вони будуть змушені скорочувати виробництво до рівня сукупних витрат. Аналіз рівноважного ВВП можна здійснити за допомогою графічної моделі «витрати-випуск», яка досить часто іменується як «кейнсіанський хрест».
СуВ
45
ВВП
СуВф = СуВ+(-)ВІн
О1
Незапланований
приріст сукупних інвестицій в товарні
запаси
О3
СуВ 1
СуВ 3
СуВ 2
Незаплановане
зменшення інвестицій в товарні запаси
Т1
О2
На горизонтальній осі графіка представлено ВВП, а на вертикальній — фактичні сукупні витрати. Бісектриса відображає ситуацію, коли фактичні та заплановані витрати збігаються. Перетин ліній сукупних запланованих і фактичних витрат показує точку рівноваги (Т1) та рівноважний об’єм продукції ВВП в точці О1. Відхилення від рівноваги показують незапланований приріст (+ВІн) або зменшення (-ВІн) інвестицій в товарні запаси.