- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •Питання 1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Питання 3. Метод макроекономіки.
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання 2. Основні категорії снр.
- •Питання 3. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Питання 4. Методи обчислення ввп.
- •Питання 5. Номінальні та реальні показники.
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність. Лекція 3.1 Циклічність як форма макроекономічного розвитку.
- •Лекція 3.2 Зайнятість, безробіття та інфляція.
- •Питання 1. Сутність та структура економічного циклу.
- •Питання 2. Види економічних циклів.
- •Питання 3. Індикатори циклічних коливань.
- •Питання 6. Інфляція та її види.
- •Тема 4 Сукупний попит та сукупне пропонування. Лекція 4.1 Сукупний попит.
- •Лекція 4.2 Сукупна пропозиція.
- •Питання 2. Сукупний попит та його фактори.
- •Питання 3. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Питання 4. Сутність сукупної пропозиції.
- •Питання 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
- •Питання 6.Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •Тема 5.Споживання, заощадження та інвестиції.
- •Питання 1. Функція споживання.
- •Питання 2. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Питання 3. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 6. Сукупні видатки і ввп.
- •Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
- •Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •Питання 1.Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Питання 2. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •Питання 3. Функції та роль держави в економіці.
- •Тема 8. Фіскальна політика Лекція 8.1 Дискреційна фіскальна політика.
- •Лекція 8.2 Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Питання 1. Стимулювальна та стримуюча фіскальна політика.
- •Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
- •Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
- •Питання 4. Наслідки фіскальної політики на основі моделі "сукупний попит – сукупна пропозиція"
- •Питання 5. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •Питання 6. Державний борг.
- •Тема 9. Грошовий ринок та монетарна політика Лекція 9.1 Грошовий ринок.
- •Лекція 9.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
- •Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.
- •Питання 5. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •Питання 6. Модель is-lm та її обґрунтування.
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності Лекція 1. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Лекція 2 Міжнародні валютні відносини.
- •Питання 1. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •Питання 2. Платіжний баланс та його структура.
- •Питання 3. Валютний курс та його котирування.
- •Питання 4. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ввп.
- •Роль держави у зовнішньоекономічній політиці.
- •Тема 11. Ринок праці та соціальна політика Лекція 11.1 Ринок праці
- •Лекція 11.2 Економічна нерівність та проблеми соціального захисту.
- •Питання 1. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •Питання 2. Теорії ринку праці.
- •Питання 3. Державне регулювання зайнятості населення.
- •Питання 4. Крива Лоренца.
- •Питання 5 Державна система соціального захисту населення.
- •Тема 12 Економічне зростання.
- •Питання 1. Фактори економічного зростання.
- •Питання 2 Виробнича функція.
- •Питання 3. Модель Солоу
- •Література
- •Тема 1. Макроекономіка як наука……………………………………...3
Тема 9. Грошовий ринок та монетарна політика Лекція 9.1 Грошовий ринок.
Питання лекції:
Грошова пропозиція та попит на гроші.
Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
Банківська система та грошове пропонування.
Питання для самостійного вивчення:
Функції комерційних банків.
Грошовий мультиплікатор, грошова база і грошова пропозиція.
Лекція 9.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
Питання лекції:
Завдання та інструменти грошово-кредитної політики.
Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
Модель IS – LM та її обґрунтування.
Питання для самостійного вивчення.
Модель „IS – LM” як аналітичний засіб макроекономічної політики.
Література:
1 с. 399 – 430
3 с. 321 – 343
6 с. 118 - 121
Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
Готівкові гроші — це паперові гроші (банкноти) і монети. банк.
Безготівкові гроші — це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках. Вони називаються банківськими грошима В розвинутих країнах світу переважна частка всіх грошей припадає на банківські гроші.
До них відносять банківські депозити (поточні та термінові рахунки), чеки і кредитні картки.
Суть грошей виявляється в їхніх функціях: міра вартості, засіб обігу, засіб нагромадження, засіб платежу, світові гроші.
Вся сукупність готівкових і безготівкових грошей складає грошову масу.
Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу. Крім того, важливим параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка.
Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об’єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:
М0 – це готівкові гроші (гроші поза банком)
М1 – це М0 + поточні депозити
М2 – це М1 + строкові депозити та заощаджувальні вклади у банках (квазігроші)
М3 – це М2 + депозитні сертифікати, державні зобов’язання та ощадні вклади у спеціалізованих кредитних установах і деякі інші види фінансових активів
Ліквідність — це здатність будь-яких активів виступати як засіб оплати угод або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номінальної вартості. Абсолютно ліквідним є майно, втрати якого при перетворенні на інше майно становлять нуль. Готівкові гроші абсолютно ліквідні.
Високоліквідними є поточні рахунки, так як банки зобов’язані по першій вимозі клієнта здійснити платежі іншим особам за придбані товари та послуги.
Строкові депозити – це вклади, які розмішені на відповідний термін. Дострокова вимога пов’язана з втратами грошей та часу.
Депозитні сертифікати – це свідоцтва банку про депонування їх власникам відповідних грошових засобів в установах банку, в яких диференціюється винагорода клієнту. Розмір відсотка вимірюється в залежності від тривалості терміну, протягом якого сертифікат не повертається до банку для погашення. Депозитний сертифікат може використовуватися як застава при отриманні кредиту. Вважається, що депозитний сертифікат володіє найменшою ліквідністю.
Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива має вигляд вертикальної лінії.
Грошовий попит складається з двох елементів:
Попит на гроші для угод (трансакційний попит)
Попит на гроші як активи (спекулятивний попит)
Попит на гроші для угод – це попит на гроші, що використовуються як платіжний засіб. Попит на гроші для угод не залежить від ставки відсотка і має вигляд вертикальної прямої. Кількість грошей в обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера: Звідси попит на гроші для угод ( ГМ/Ц) дорівнює:
Таким чином, попит на гроші для угод залежить від двох факторів: реального обсягу виробництва — з його зростанням зростає і попит на гроші; швидкості обертання грошей — чим вища швидкість обертання грошей, тим менша їх кількість, що необхідна для обслуговування угод.
Попит на гроші як активи (Пога.) – це попит на гроші, що використовується як засіб зберігання вартості.
Існують два альтернативні варіанти зберігання вартості:
У формі грошей
У формі облігацій, які належать до не грошових активів
Порівнюючи ці два способи, необхідно враховувати їхні переваги й недоліки. Перевагою грошей як засобу зберігання вартості є висока ліквідність, але вони не приносять дохід своїм власникам. Переваги облігацій полягають у тому, що вони приносять дохід к формі відсотків, але мають низьку ліквідність.
Для вирішення альтернативи, в якій формі зберігати вартість, власники активів враховують відсоткову ставку. Вона визначає, з одного боку, рівень доходу від облігацій, а з іншого – втрати доходу в випадку зберігання вартості у формі грошей. Величина цих витрат є альтернативною вартістю зберігання грошей.
Таким чином, чим вища відсоткова ставка, тим більші витрати від зберігання вартості у формі грошей, тим менший попит на гроші і більший – на облігації. Це свідчить про те, що попит на гроші як активи перебуває в оберненій залежності від відсоткової ставки, а на графіку крива цього попиту набуває вигляд від’ємно похилої лінії.