Питання 3. Функції та роль держави в економіці.

Ринковий механізм об’єднує виробників і споживачів в єдину економічну систему, підпорядковує виробництво суспільним потребам у формі платоспроможного попиту. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Це означає, що він спрямовує ресурси на виробництво тих товарів. які потрібні суспільству, примушує підприємців вишукувати найбільш ефективні комбінації використання обмежених ресурсів.

Проте, ринок не є ідеальною формою організації суспільного виробництва, він має наступні обмеження:

• Ринок не володіє досконалим механізмом, здатним протистояти економічній нестабільності, яка проявляється через затяжний спад виробництва, надмірне безробіття, високий рівень інфляції тощо.

• Ринок не має механізмів, які здатні забезпечувати людей суспільними благами, тобто товарами та послугами колективного споживання, потреба в яких не залежить віл індивідуальної платоспроможності До них належать послуга державного управління, національної армії, міліції, охорони, освіти, науки, культури тощо.

• Сучасний ринок не є досконало конкурентним

• Взаємодія людей через ринковий механізм породжує негативні побічні наслідки, до яких належать надмірна нерівність в доходах, нерівномірний розвиток окремих регіонів, порушення екологічної рівноваги тощо.

Перечисленні обмеження ринку можуть бути компенсовані лише за допомогою державного втручання в економіку. Тому на сучасному етапі розвитку держава об’єктивно змушена виконувати ряд функцій, спрямованих на регулювання економіки:

1. Розробка політики соціально-економічного розвитку країни за допомогою якої визначаються головні цілі, пріоритети та засоби розвитку економіки.

2. Формування правових засад функціонування економіки. Держава визначає правовий статус окремих форм власності, узаконює існування різних видів господарської діяльності, регулює відносини між окремими суб’єктами ринку.

3. Захист конкуренції як головного «мотора» ринкового механізму. 3 цією метою держава здійснює антимонопольну політику.

4. Перерозподіл доходів та ресурсів. Необхідність цього перерозподілу доходів обумовлюється природою ринку, згідно з якою первинні доходи окремих домогосподарств жорстко пов'язані з результатами їхньої підприємницької діяльності. Це породжує надмірні коливання в особистих доходах. Для зменшення нерівності держава надає трансферти, встановлює мінімальну заробітну плату, регулює ціни на товари першої необхідності.

За цих умов держава може коригувати розподіл ресурсів двома шляхами: застосування спеціального екологічного законодавства, яке забороняє або обмежує рівень забруднення довкілля і примушує підприємства здійснювати додаткові витрати, що піднімає ціну до оптимального рівня; введення спеціальних податків із підприємств, які забруднюють довкілля з метою відшкодування втрат суспільства, пов’язаних із забрудненням.

Державне регулювання економіки — це цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і ліквідації його негативних наслідків. Раціональне державне регулювання економіки не протистоїть механізму її ринкового регулювання й не заміняє його, а свідомо використовує його регулюючий потенціал і надає ринковим регуляторам здатність більш цілеспрямовано і ефективно впливати на економічний розвиток. Ефективність державного регулювання економіки зв’язана з такими показниками, як частка державного сектора в економіці, структура економіки, технічний рівень виробництва, місце національної економіки в світовому розподілі праці, природні, демографічні, національні та політичні умови.

С Р Вплив держави на економічну рівновагу. Державні та національні заощадження.

Держава вносить суттєві зміни в параметри економічної рівноваги. В змішаній економіці закритого типу під впливом держави відбувається трансформація моделей економічної рівноваги.

Модель “витрати – випуск”. В межах приватної закритої економіки сукупні видатки дорівнюють сумі приватного споживання та приватних інвестицій. З появою держави сукупні видатки доповнюються державними закупівлями. Змінюється також кількість приватного споживання, бо з урахуванням держави з’являються з одного боку податки та інші прирівняні до них відрахування державі, з іншого – державні трансферти приватному сектору. Перші зменшують наявний дохід приватної економіки, інші – збільшують його.

Модель “вилучення – ін’єкції”. В умовах відсутності держави економічна рівновага за цим методом визначається як тотожність між приватними заощадженнями і інвестиціями. З урахуванням держави вилучення із економічного кругообігу доповнюються чистими податками, а ін’єкції – державними закупівлями. З появою держави в економічному кругообігу приватні заощадження зменшуються на величину вилучень у формі чистих податків, але на противагу цьому виникають державні заощадження, які згідно із загальним принципом визначаються як різниця між доходами держави у формі чистих податків і державним споживанням.

Крім того з’являються державні інвестиції, які разом із державним споживанням формують державні закупівлі.

Сума приватних і державних заощаджень дорівнює національним заощадженням, які в умовах змішаної економіки закритого типу дорівнюють національним інвестиціям.