- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •Питання 1. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •Питання 2. Об’єкт та предмет макроекономіки.
- •Питання 3. Метод макроекономіки.
- •Тема 2. Макроекономічні показники в системі національних рахунків
- •Питання 2. Основні категорії снр.
- •Питання 3. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт.
- •Питання 4. Методи обчислення ввп.
- •Питання 5. Номінальні та реальні показники.
- •Тема 3. Макроекономічна нестабільність. Лекція 3.1 Циклічність як форма макроекономічного розвитку.
- •Лекція 3.2 Зайнятість, безробіття та інфляція.
- •Питання 1. Сутність та структура економічного циклу.
- •Питання 2. Види економічних циклів.
- •Питання 3. Індикатори циклічних коливань.
- •Питання 6. Інфляція та її види.
- •Тема 4 Сукупний попит та сукупне пропонування. Лекція 4.1 Сукупний попит.
- •Лекція 4.2 Сукупна пропозиція.
- •Питання 2. Сукупний попит та його фактори.
- •Питання 3. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Питання 4. Сутність сукупної пропозиції.
- •Питання 5. Альтернативні моделі сукупної пропозиції
- •Питання 6.Базова модель економічної рівноваги „Сукупний попит – сукупна пропозиція”.
- •Тема 5.Споживання, заощадження та інвестиції.
- •Питання 1. Функція споживання.
- •Питання 2. Інвестиції та їх роль в економіці.
- •Питання 3. Мультиплікатор інвестицій
- •Тема 6. Сукупні видатки і ввп.
- •Питання1. Сукупні витрати та рівноважний ввп на основі моделі
- •Питання 2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •Питання 3. Сукупні видатки та потенційний ввп. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Тема 7. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •Питання 1.Кейнсіанська теорія як теоретична база державного регулювання економіки.
- •Питання 2. Альтернативні макроекономічні теорії.
- •Питання 3. Функції та роль держави в економіці.
- •Тема 8. Фіскальна політика Лекція 8.1 Дискреційна фіскальна політика.
- •Лекція 8.2 Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •Питання 1. Стимулювальна та стримуюча фіскальна політика.
- •Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
- •Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
- •Питання 4. Наслідки фіскальної політики на основі моделі "сукупний попит – сукупна пропозиція"
- •Питання 5. Фіскальна політика і державний бюджет.
- •Питання 6. Державний борг.
- •Тема 9. Грошовий ринок та монетарна політика Лекція 9.1 Грошовий ринок.
- •Лекція 9.2 Грошово – кредитне регулювання економіки.
- •Питання 1. Грошова пропозиція та попит на гроші.
- •Питання 2. Механізм встановлення рівноваги на грошовому ринку.
- •Питання 3. Банківська система та грошова пропозиція.
- •Питання 5. Основні риси монетаристської теорії та монетарна політика.
- •Питання 6. Модель is-lm та її обґрунтування.
- •Тема 10. Механізм зовнішньоекономічної діяльності Лекція 1. Механізм зовнішньоекономічної діяльності.
- •Лекція 2 Міжнародні валютні відносини.
- •Питання 1. Сутність та інструменти зовнішньоекономічної політики.
- •Питання 2. Платіжний баланс та його структура.
- •Питання 3. Валютний курс та його котирування.
- •Питання 4. Вплив зовнішньої торгівлі та зокрема чистого експорту на ввп.
- •Роль держави у зовнішньоекономічній політиці.
- •Тема 11. Ринок праці та соціальна політика Лекція 11.1 Ринок праці
- •Лекція 11.2 Економічна нерівність та проблеми соціального захисту.
- •Питання 1. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці.
- •Питання 2. Теорії ринку праці.
- •Питання 3. Державне регулювання зайнятості населення.
- •Питання 4. Крива Лоренца.
- •Питання 5 Державна система соціального захисту населення.
- •Тема 12 Економічне зростання.
- •Питання 1. Фактори економічного зростання.
- •Питання 2 Виробнича функція.
- •Питання 3. Модель Солоу
- •Література
- •Тема 1. Макроекономіка як наука……………………………………...3
Питання 2. Мультиплікатор податків та збалансованого бюджету.
Вище означені фактори впливають на рівень ВВП мультиплікативно. Так виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще один канал вилучень – чисті податки. Так вилучення збільшуються і становлять 1-ГСС*(1-ГКП). Де ГКП – граничний (середній) коефіцієнт податків, який відображає співвідношення між зміною чистих податків і зміною доходу.
С кладний мультиплікатор видатків дорівнює:
Звідси випливає формула мультиплікатора податків. Мультиплікатор податків завжди нижчий від мультиплікатора витрат пропорційно граничній схильності до споживання.
Фіскальна політика в умовах збалансованого бюджету породжує ще одну категорію – мультиплікатор збалансованого бюджету, який відображає співвідношення між зміною доходу і зміною бюджету.
Мб = Мв - Мп, або Мб = Мв*(1-ГСС).
Так мультиплікатор збалансованого бюджету завжди менший 1.
Питання 3. Автоматична фіскальна політика.
Певна стабілізація економіки може бути досягнута і без значного впливу держави, за рахунок внутрішніх можливостей економіки – вмонтованій стабільності. В якості „вмонтованого стабілізатора” виступає податкова система.
Автоматична фіскальна політика – це політика, яка впроваджує в економіку певну систему податків і трансфертів і забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію самостійно в автоматичному режимі, тобто без державного втручання.
Чисті податки можуть змінюватися і автоматично, тобто без спеціальних державних рішень. Це пояснюється тим, що переважна більшість податків залежить від доходу і тому змінюється пропорційно до змін ВВП навіть при стабільних податкових ставках і рівнях трансфертів.
До податків, які залежать від доходу, відносяться: прибутковий податок з громадян, податок на прибуток з підприємств, податок на додану вартість, акцизний збір, відрахування в різні фонди тощо. Якщо ВВП змінюється, податкові вилучення змінюються автоматично.
Чутливість податків до ВВП залежить від системи оподаткування. При прогресивній системі рівень податкових ставок зростає за певною шкалою в залежності від зростання доходу. Тому при зростанні ВВП податки збільшуються швидше, ніж доход. За пропорційною системою рівень податкових ставок є стабільним для всіх рівнів доходу. Тому податки змінюються пропорційно доходу. Певні трансферти теж залежать від динаміки ВВП. Так, виплати по безробіттю скорочуються під час зростання виробництва та скорочуються під час його падіння.
Чисті податки, які автоматично, тобто без державних рішень, змінюються в залежності від зміни ВВП, називаються автоматичними чистими податками.
Автоматична залежність чистих податків від ВВП є важливим фактором стабілізації економіки. Стабілізаційна функція чистих податків пояснюється тим, що вони уявляють собою вилучення з економіки, тобто втрату купівельної спроможності. Це означає, що в періоди зростання обсягів виробництва податкові надходження збільшуються за рахунок підвищення ділової активності та доходів населення. В результаті стримується подальше зростання обсягів виробництва. При падінні виробництва податкові надходження знижуються, купівельна спроможність зростає, в результаті гальмується падіння виробництва. Завдяки цим властивостям автоматичні чисті податки сприяють стабілізації економіки без державного втручання. Тому їх називають вмонтованими стабілізаторами.
Незважаючи на те, що автоматичні чисті податки виконують стабілізаційну функцію без відповідних державних рішень, їх ефективність в кінцевому підсумку теж залежить від держави. Але роль держави полягає в тому, що вона вмонтовує в економіку певну систему податків і трансфертних платежів. При внесенні змін у цю систему стабілізаційна ефективність чистих податків буде змінюватися.
Автоматичні чисті податки як вмонтовані стабілізатори не є достатнім гальмом для усунення економічних коливань. Вони не спроможні повністю нейтралізувати інфляційний чи рецесійний розриви в економіці, а лише частково його зменшують. Автоматична фіскальна політика можлива лише за умов розвинутої податкової системи та системи соціального захисту, за інших умов вона не дає бажаних результатів і посилюються негативні економічні процеси. Однією з найскладніших проблем у проведенні автоматичної політики є ефект витіснення. У період спаду уряд проводить стимулюючу фіскальну політику, збільшуючи свої видатки, а зі збільшенням видатків зростає дефіцит державного бюджету, для покриття якого уряд виходить на грошовий ринок, підвищуючи попит на гроші. Це, в свою чергу, підвищує відсоткові ставки, бо зростання попиту на гроші збільшує ціну на них. Внаслідок зростання відсоткових ставок витісняється частина приватних інвестицій, а також ті споживчі витрати, що найбільш чутливі до зміни відсоткової ставки.
Таким чином автоматична фіскальна політика повинна обов’язково доповнюватися дискреційної.