
- •Передмова
- •Розділ і Інтеграційні процеси в освіті
- •1. Цілі освітніх систем, їх соціальна обумовленість. Стратегічні напрямки розвитку освіти.
- •2. Проблема цільових орієнтирів педагогічних систем в історії розвитку освітнього процесу.
- •3. Феномен «цілісності» в педагогічному процесі, основи формування цілісного освітнього простору.
- •4. Освітні стандарти як базовий механізм регуляції та оптимізації освітньої діяльності
- •5. Цілісність та взаємообумовленість освітніх систем
- •6. Статус та функціональне призначення виховання як складової цілісного освітнього простору.
- •7. Викладач як суб’єкт формування цілісного простору за єдиними освітніми стандартами
- •Середній бал успішності за останню сесію
- •8. Логіка формування та реалізації концепції розвитку внз на період переходу на кредитно-модульну систему професійної освіти.
- •9. Педагогічна преса як суб’єкт формування особистісно орієнтованого освітнього простору в державі
- •10. Основи забезпечення гуманітарної спрямованості цілісного освітнього простору в регіоні.
- •11. Інтеграційні процеси у сфері наукової діяльності як фактор формування цілісного освітнього простору
- •11. Фактори та логіка формування позитивного ставлення (привабливості) до педагогічної професії в умовах післядипломної освіти.
- •Розділ іі Професійна освіта в контексті цілісного простору. Інноваційні тенденції розвитку системи педагогічної освіти
- •1. Цілісний простір професійної освіти, інтеграційні процеси, що формують його основу
- •2. Основи формування програми професійного розвитку студента, її змістове та технологічне забезпечення.
- •3. Ключові компетенції як основа забезпечення адекватної цільової спрямованості системи професійної освіти спеціаліста.1.
- •4. Основи забезпечення особистісної орієнтованості процесу професійної підготовки вчителя
- •Кредитно-модульна система професійної освіти як цілісність
- •6. Проблеми професійного самовизначення особистості студента в контексті формування системи «людина - професія» на етапі зміни загальної освітньої формули.
- •7. Система організаційних форм навчання в внз в умовах особистісно орієнтованої освіти
- •7. Логіка формування моделі навчального заняття в внз за особистісно орієнтованою технологією.
- •9. Самостійна робота як основа процесу професійного самотворення майбутнього вчителя
- •10. Досвід – значущий елемент формування змісту професійної освіти вчителя
- •11. Науково-дослідна діяльність студента в системі його професійного становлення
- •11. Педагогічна практика в структурі професійної підготовки вчителя
- •12. Комплексний державний іспит в умовах кредитно-модульної системи професійної освіти: алогізми перехідного періоду.
- •Розділ ііі Основи забезпечення інтеграції дисциплін педагогічного циклу в структурі професійної підготовки вчителя
- •1. Система поетапного формування загальнопедагогічної компетентності студента.
- •2. Логіка процесу визначення рівня педагогічної компетентності студента за модульною навчальною програмою
- •III модуль. Технологія педагогічного процесу.
- •IV етап. Спецкурс " Практика організації професійної діяльності в школі"
- •V етап.V курс
- •3. Практика формування навчального модуля, змістові та технологічні основи його реалізації.
- •4. Перспективи курсу опм – радикальна зміна його смислової основи. Шляхи цільової, змістової та процесуальної переорієнтації курсу відповідно до нових освітніх стандартів
- •5. Модуль «Історія педагогіки» в структурі загально педагогічної підготовки вчителя
- •6. Студент як суб’єкт власного професійного становлення, співтворець педагогічного процесу.
- •7. Підручник з педагогіки в контексті нових освітніх стандартів.
- •Література
- •Література
Середній бал успішності за останню сесію
І. Рівень професійної орієнтованості навчального предмету |
||
Студенти |
Спеціаліст (експерт) |
Викладач (самооцінка) |
1 |
2 |
3 |
1. Проаранжуйте предмети за степенем професійної значущості. 2. Який, на вашу думку, процент знань та вмінь, що ви отримали під час вивчення предмету, знадобиться у вашій майбутній професіональній діяльності. 3. Які мотиви є домінуючими при вивченні предмету (визначіть у процентному співвідношенні): – професійна цінність отриманих знань; – пізнавальний інтерес (вам цікаво вчитись); – контроль знань викладачем. |
1. Визначіть загальне ставлення студентів до предмету. 2. Що в найбільшій мірі сприяє формуванню ставленню де предмету як до значущого елементу професійного становлення вчителя (зміст, методика, спеціальні стимули). |
1. Які стимули вважаєте найбілььш діловими в процесі вивчення вашого предмету: - професійна значущість отриманих знань; - інтерес в процесі навчання; - контроль викладача. 2. Як, на вашу думку, ці стимули реально актуалізуються в студентів при вивченні вашого предмету (в процентному співвідношенні).
|
1. Як оцінюєте рівень складності матеріалу, що вивчаєте? 2. У якому співвідношенні у вас актуалізуються мислення і пам'ять: 1) на лекції; 2) на практичному занятті. 3. Як часто на заняттях: 1) вирішуєте проблемні питання; 2) виконуєте творчі завдання? |
1. Оцініть характер змістової та методичної побудови заняття. 2. Яке співвідношення інформаційно-репродуктивних та активних (творчих) методів навчання? 3. Охарактеризуйте рівень та стиль викладу матеріалу (грамотність, логічність, доступність, виразність).
|
1. Для якої частини студентів сформований вами зміст та стиль діяльності з предмету є оптимальним, на яку категорію студентів він розрахований (сильних, середніх, слабких). |
ІІ. Рівень фахової компетентності викладача та методичної організації навчального процесу |
||
1. На якій частині лекційних занять ви є активними слухачами, на якій ви нудьгуєте або увага зайнята іншим, на якій ви були відсутніми? 2. Аналогічно визначіть процентне співвідношення вашої активної участі на практичних заняттях. 3. Яка форма викладання матеріалу, переважає на лекційних заняттях: - вільний виклад; - вільний виклад з записом основних положень; - диктовка; - диктовка з елементами пояснень. 4. Яка форма сприймається вами найкраще? 5. Ви втомлюєтесь на заняттях? 6. Чи швидко пробігає час? 7. Чи легко слухається та сприймається мова викладача. 8. Що б ви порадили викладачу змінити в: 1) змісті; 2) формі; 3) стилі викладання. |
1. Оцініть рівень ативності студентів на занятті. 2. Як оцінюєте загальний рівень фахової та методичної підготовленості викладача. |
1. В якому співвідношенні, вважаєте, мобілізуються у студентів пам'ять, мислення, творча уява. а) при слуханні лекції; б) на практичному занятті. 2. В якій мірі розраховуєте на самостійність студентів у вивченні предмету? 3. Наскільки часто вам, вважаєте, вдається досягти поставлених цілей і ви залишаєтесь задоволеним проведеним заняттям. 4. В якій мірі успішність проведення заняття залежить від вас, в якій - від студентів: а) лекційного; б) практичного. 5.Що, на вашу думку, утруднює процес активізації уваги студентів під час слухання лекції, знижає ефективність діяльності на практичних. 6. Чи втомлюєтесь ви на заняттях? 7. Що в найбільшій мірі втомлює вас: а) лекція; б) практичне заняття. 8. Що б ви хотіли змінити: а) в діяльності студентів; б) власній; в)методиці організації педагогічного процесу. |
ІІІ. Характер взаємовідносин та рівень співпраці |
||
1. Наскільки комфортно почуваєте себе на заняттях з даного предмету. Що домінує: почуття страху, хвилювання, спокою, байдужості, нудьги. 2. Як у більшій мірі ви схильні сприймати викладача: як свого союзника у навчанні чи інформатора та контролера ваших знань? 4. Чи часто буває у вас відчуття боязні бути приниженим, ображеним на занятті? 3. Чи довірились би ви викладачу? 4. Чи часто буває у вас відчуття боязні бути приниженим, ображеним на занятті? 5. Чи можете ви дозволити собі задати питання викладачу? |
1. Як оцінюєте рівень взаєморозуміння та співпраці викладача зі студентами. Що б ви порадили колезі з цього приводу?
|
1. Хто ви для ваших студентів: союзник в навчанні чи інформатор та контролер знань? 2. Як ви ставитесь до студентів? 3. Чи втомлюють вони вас? 4. Як студенти ставляться до вас? 5. Що б ви хотіли змінити у ваших взаєминах?
|