Додаток 1.

Матеріал для обстеження рівня розвитку та корекції фонематичних процесів у школярів і дошкільників

Взаємозв’язок функцій слухового і мовно-рухового аналізаторів простежується як у ході нормального розвитку мовлення, так і в умовах певного її недорозвитку. Недорозвиток фонематичних процесів може спричиняти вади звуковимови, писемного мовлення і позначитися на розвитку граматичної і лексичної сторони мовлення. Своєчасна допомога дитині у подоланні вад фонематичного слуху сприяє значному підвищенню ефективності логопедичної роботи з дошкільниками та учнями молодших класів.

Вміння чути звук та відрізняти його від інших ще до того, як він буде вивчатися на уроках мови, свідчить про те , що діти оволоділи принципом виділення певного звука зі слова.

Усвідомлення звукового аспекту мовлення є важливою передумовою успішного оволодіння читанням і письмом. Щоб опанувати грамоту, треба не тільки чути і вміти вимовляти окремі слова і звуки з яких вони складаються, а й мати чітке уявлення про звуковий склад слова. Необхідно розвивати культуру слуху, виховувати вміння слухати і диференціювати звуки.

Робота над розвитком фонематичного слуху завжди розпочинається з вивчення не мовних звуків. При цьому слід звернути увагу на визначення джерела звуку, напрямку звучання та кількості звучань. Це навчання слід проводити у формі гри, у якій би дитина брала безпосередню участь.

Гра « Що звучало?» – діти мають впізнати на слух, що звучить

( барабан, дитяча гармошка, сопілка, свисток тощо ).

Гра « Впізнай за звуком» – діти з заплющеними очима слухають,

як звучать музичні інструменти, іграшки чи просто

дорослий хлопає у долоні і мають відгадати, що

саме видає такі звуки.

Гра « Луна» – діти слухають певний ритм, який задається

музичним інструментом чи просто хлопками в

долоні і мають відтворити його.

Наступним етапом є робота з мовними звуками. Доцільно виконувати вправи, що виконуються за словесною інструкцією педагога:

– покажи санки – танки; миску – мишку; карту – парту

– Де мак? Де рак?* Де річка? Де ручка?* Де осел? Де орел?

– Візьми зошит. Візьми зошити. Візьми книгу. Візьми книги.

Покажи олівець. Покажи олівці.

Тренування вміння зосереджувати увагу на вимові звуків, слів і речень слід починати із завдань, що передбачають повторення почутого, виконання різних дій за словесними інструкціями.

– визначення кількості звуків, вимовлених логопедом, кількості голосних у складі чи слові, кількості приголосних, з яких звуків складається запропонований склад чи слово:

а – и ; і – и – у ; а – о – у – е

с – т ; м – н – л ; ш – ж – з – с

ма – ми ; та – ти – ту ; па – ба – ма

– повторити склади за логопедом:

па – ба ; па – ба – ба

ба – па ; ба – па – па

– повтори слово, словосполучення чи речення, сказане логопедом:

Слон, шафа, велосипед;

Зелений м’яч, веселе свято;

Мишко з Андрійком йдуть до школи.

– повторення слів-паронімів:

Син – лин –тин;

Миска – мишка – шишка;

Пити – бити – лити – мити.

Вдосконалення вміння аналізувати звуковий склад слова починається з розпізнавання звука в слові. Виділення першого звука в слові. У дошкільному віці це вміння розвивають за допомогою різних вправ та ігор на різноманітному мовному матеріалі.

Гра « Хто краще чує?» – діти слухають слова і підносять прапорець, коли почують слово що починається з запропонованого звука:

А – азбука, мир, ананас, зошит, айстра,

корова, ваза, автобус, аркуш;

С – солома, шина, сорока, зуб, сани,

жук, самокат, свиня, ожина, суп;

Щ – щука, шапка, щит, синичка,

щавель, щебет, черепаха, щітка.

Гра « Хто більше запам’ятав» – логопед називає слова, а діти повторюють ті , які запам’ятали :

Сумка, сорочка, сани, сад, сокира, сіно;

Цукерки, цуценя, цибуля, цимбали, цап;

Машина, молоко, морозиво, мама, міст.

Гра « Відгадай задуманий малюнок» – логопед описує задуманий предмет чи загадує загадку, а дитина має відгадати цій предмет чи істоту:

Маленький, колючий, в лісі живе, вміє

згортатися у клубочок. ( їжак)

Сам високий я на зріст,

Замість носа в мене хвіст. (слон)

Гра « Відгадай малюнок за першою буквою» – перед дитиною кладуть кілька малюнків, вона моє знайти потрібний, орієнтуючись на показану логопедом букву:

Ш – миша, шапка, аркуш;

С – коса, сани, абрикос.

Робота над виділенням останнього звука в слові впливає на практичне оволодіння різними граматичними категоріями. Починати роботу слід з виділення твердого проривного приголосного (к, п, т, д, б), далі виділяють твердий фрикативний приголосний ( х, с, ш, з, в, ж, г ), зімкнуто-щілинні ( м, л, р, н ); виділення наголошеного голосного в кінці слова ( сова, зима ); ненаголошеного голосного ( корова, ожина ).