V етап.V курс

Завершальний етап підготовки студента в ВНЗ має реально визначи­ти рівень педагогічної компетентності кожного, а також рівень його го­товності до професійної діяльності на посаді вчителя. Школа повинна мати об'єктивну інформацію стосовно того, якого спеціаліста вона отри­мує і на якому професійному рівні він буде починати свою практичну діяльність. Якщо ВНЗ не дає ніяких гарантій, то є всі підстави стверджу­вати, що деформації закладені в самій концепції підготовки спеціаліста.

Вважаємо, що принцип діяльнішого підходу має бути максима­льно реалізованим на етапі остаточного діагностування компетентності студента (ді­яльність як основна мета).

Виходячи з вищесказаного, пропонуємо такий підхід до форму­вання змістової та методичної основи організації діагностики компетентності з педаго­гічних дисциплін.

На передекзаменаційному етапі кожним студентом повинні бути опрацьовані та ретельно осмислені всі матеріали практичної діяльності студента в ВНЗ (практика від І до V курсу: це моделі та конспекти уроків, банк навчально-виховних методів, форм організації діяльності, ана­лізи уроків та виховних заходів, програми самодіагностики та програ­ми визначення рівня професійної діяльності під час активної практики, програми професійного саморозвитку і т.д. (Все це представляє собою цінний матеріал, який акумулюється за весь період навчання (свого роду "педагогічна скарбниця") і який неодмінно стане у пригоді вчителю-початківцю. Разом з тим, узагальнюючи даний матеріал, можна отри­мати цінну інформацію стосовно характеру та динаміки педагогічного становлення студента-випускника, успішності його перших проб професійної діяльності, його здатність до аналізу, оцінки, ставлення до себе, сформованість тенденції до самовдосконалення.

Результати цієї роботи повинні бути представлені і враховані як основні показники на фінальному етапі діагностики. Тут можливі декілька варіантів:

• вся робота пророблена і оцінена до екзамену, визначені оцінки та представлені висновки пропонуються комісії для врахування в остаточний результат;

• матеріал аналізується та оцінюється самим студентом, висновки представляються і обґрунтовуються під час екзамену (свого роду захист). Вважаємо, що такий варіант можливий, оскільки на всіх етапах професійного становлення робота оцінювалась педагогом;

• матеріал комплексно оцінюється викладачем (або декількома викладачами, які працювали зі студентами), висновки пропонуються комісії.

У будь-якому випадку практична діяльність студента повинна бути питанням № І. Якщо прийняти перший варіант, то на початку екзаме­ну можна студенту задати питання за представленими результатами. Наприклад:

– як ви охарактеризуєте стиль своєї професійної діяльності, яка ди­наміка його становлення;

– опишіть ситуацію вашого першого знайомства з дітьми під час активної практики, проаналізуйте її, оцініть;

– за якими параметрами професійної діагностики ви отримали най­нижчі показники, представте технологію оцінювання, програму самовдосконалення;

– проаналізуйте рівень сформованості вашої мовної культури;

– який урок на практиці ви оцінили як професійну невдачу, які при цьому допущені найбільш суттєві помилки;

– конфлікт під час вашої шкільної практики: опишіть один з них, проаналізуйте;

– представте технологію підготовки до уроку, алгоритми мислен­ня в ситуації вибору (мети, змісту, методів, форм та ін.);

– за якими напрямками та програмою плануєте процес професій­ного самовдосконалення після закінчення ВНЗ;

– які виділені вами проблеми практики роботи сучасної школи вва­жаєте найбільш суттєвими, невідкладними у вирішенні;

– що вас найбільше радує і що найбільш пригнічує у вашій майбутній професії;

– в якій школі ви хочете почати свою професійну діяльність, сфор­мулюйте критерії вашого вибору;

– проаналізуйте, як сприймали вас діти під час практики, що вони цінять у вас, що не приймають, на підставі чого зроблені вами висновки. Що плануєте змінити в собі в перспективі.

Отже, фактично пропонуються ті ж педагогічні проблеми, тільки представлення їх здійснюється не інформативно, а в контексті своєї практичної діяльності. А тому комплексно оцінюється і їх наявність, і рівень їх використання в діяльності, тобто практична результативність оволодіння ними.

Найбільшою ж цінністю вважаємо те, що за такого підходу змінюється статус практичної діяльності в структурі професійної підготовки. Вона із позиції своєрідного додатку переходить у центр системи підготовки вчителя.

II частина екзамену - виявлення рівня педагогічної компетентності студента-випускника, мобільності отриманого знання, рівня сформованості педагогічного мислення здійснюється через постановку пе­дагогічних проблем, а також представлення педагогічних ситуацій. Цей варіант екзаменування нині досить активно практикується.

Завдання можуть бути такого типу:

1. Поміркуйте над проблемою: що в змісті, структурі та організації навчальної діяльності містить виховний вплив? Як його можна цілеспрямувати, щоб забезпечити позитивні результати виховного процесу?

2. Які бачите найбільш суттєві проблеми в структурі, змісті та мето­диці вивчення вашого предмету в школі. Що почнете змінювати пер­шочергово, приступивши до виконання своїх професійних функцій.

3. Виділіть 3 найбільш суттєві причини падіння інтересу дітей до вивчення вашого предмету. Аргументуйте їх. В якій мірі вони об'єк­тивно обумовлені. Яку протидію цьому процесу можете забезпечити ви як особистість, фахівець?

4. Поміркуйте над проблемами:

1. Які найбільш суттєві тенденції до зміни взаємовідносин між вчи­телем і учнем намітились в сучасній школі. В чому це проявляється?

2. Представте модель навчальної ситуації на уроці (за фахом), яка би характеризувалась високим рівнем реалізації "педа­гогіки співробітництва" між вчителем та учнями. Проаналізуйте ситуацію з зазначеної вище позиції.

3. Соціологи, психологи, педагоги констатують факт падіння пре­стижу виховання в сучасній школі: а) це - деформація чи закономірний процес витіснення виховання навчанням?; б) визначте причини даного процесу; в) назвіть форми та методи найбільш успішної реалізації вихованих функцій вами особисто під час активної навчальної практики; г)якою бачите програму професійного самовдосконалення у визначеному аспекті?

5. А.С.Макаренко "Справжнім стимулом людського життя є завтрашня радість..." Спочатку треба організувати саму радість, викли­кати її до життя і поставити як реальність. По-друге, постійно пере­творювати більш прості види радості у більш складні і значущі. Тут проходить цікава лінія: від примітивного задоволення якимось пря­ником до глибокого почуття обов'язку.

Саме важливе, що ми звикли цінувати в людині - це сила і краса, і те і друге визначається в людині виключно по типу його ставлення до перспективи... Виховати людину – значить виховати у нього перс­пективні шляхи..."

Педагогічна поема//Педагог. тв.: В 8 т. - Т.З.-С.567.

1. Про який принцип педагогічного впливу йдеться в представленій цитаті з твору? Як розумієте його суть? 2.Змоделюйте варіант системи перспектив /від близької до далекої/, наприклад, для 5 класу, у який вас призначено класним керівником (клас відзначається низьким рівнем організованості, сформованості колективних взаємин між його членами). 3. Поміркуйте над проблемою створення перспектив в навчальному процесі. Наведіть приклад. 4.Проаналізуйте систему організації життєдіяльності дітей в класі, де ви виконували під час практики функції класного керівника з позиції формування та реалізації перспектив.

Вчитель-дослідник. Обґрунтуйте необхідність реалізації дослідницьких функцій вчителем-практиком. Які проблеми може досліджувати вчитель.

6. Педагогічна ситуація. Ви помітили, що один шестикласник, який нічим особливим не виділяється серед своїх однокласників на ваших уроках раптом став замкнутим і надзвичайно настороженим ви відчули, що це обумовле­но значною мірою ставленням до нього учнів (вони почали різко де­монструвати своє неприйняття хлопчика). Підготуйте варіант моделі дослідження з даної проблеми. В якій мірі вважаєте себе підготовленим до реалізації дослід­ницьких функцій. Які форми та методи саморозвитку в даному напрямку вважаєте найбільш продуктивними.

7. Представте власну інтерпретацію цитати К.Станіславського: К. С. Станіславський. Работа актера над собой //Собр.соч. в 8 т. Т.З.-С.256.

"... в театрі... всі повинні усміхатися, так як тут робиться улюбле­на справа... Атмосфера передається глядачам. Вона окрім свідомості тягне їх до себе, очищає, викликає необхідність дихати художнім по­вітрям театру. Якби ви знали, як глядач відчуває все, що робиться за зачиненою завісою ". Визначіться стосовно таких позицій: 1. Чи можна ці слова адресувати школі? 2. Сформулюйте правила, які повинен дотримуватись педагог, щоб забезпечити таку атмосферу в школі, яка буде притягати дитину до себе, очищати її, в якій всі будуть усміхатись і робити улюблену справу. Наведіть приклади досвіду педагогів, що реалізують їх на практиці. 3. Як можна трактувати останнє речення. "Якби ви знали..." з позиції шкільної практики? 4. Підготуйте модель уроку з конкретної теми, на якому ваші діти будуть стверджувати, що роблять улюблену справу. 5. Проаналізуйте з даної позиції урок, який відвідали під час на­вчальної практики. 6. Чи вдалось вам під час практики провести урок, на якому діти усміхалися від відчуття, що займалися улюбленою справою? Як вам вдалося цього досягти?

7. К.С.Станіславський визначає такі стадії процесу спілкування ар­тиста з глядачами. Перша стадія. Вихід артиста на сцену... Розглядання всіх присутніх. Орієнтація і вибір об'єкта. Друга стадія. Підхід до об'єкта, привертання на себе його уваги. Третя стадія. Зондування душі об'єкта щупальцями очей. Четверта стадія. Передача своїх бачень об'єкту. П'ята стадія. Відгук об'єкту і взаємний обмін душевних струмів.

Дайте відповіді на питання та виконайте наступні завдання: 1. Чи бачите спільність між процесами виходу артиста на сцену та входження вчителя в клас.

1. Сформулюйте цінні для педагога поради, виходячи з представленої методики корифея театральної сцени з організації спілкування артиста з глядачами.

2. Підготуйте детальний опис початкового етапу уроку з конкретної теми. 4. Співвіднесіть його з представленою вище схемою поетапної організації спілкування артиста. Сформулюйте висновки. 5. Проаналізуйте початковий етап уроку, який відвідали під час практики в школі з зазначеної вище позиції. 6. Представте моделі початкових етапів уроку, якщо його проводить: а) вчитель з авторитарним стилем; б) демократичним; в) ліберальним.

Характер організації навчально-виховної діяльності в ВНЗ у ве­ликій мірі залежить від об'єктів, що визначають основні критерії оці­нювання, а також самої процедури контролю та подальшої інтер­претації і врахування його результатів.

Контроль за своєю суттю багатофункціональний, він здатен сформувати правильні орієнтаційні позиції, як у змістової основи ді­яльності, так і у технологічному забезпеченні її реалізації в рамках конкретного заняття, окремого навчального модуля, дисципліни, про­цесу професійної підготовки в цілому.

Тим більше, що порівняльний аналіз навчально-виховної діяль­ності школи та ВНЗ свідчить про наявність спільних базових критеріїв, оскільки вони визначають результативність навчання як процесу. Саме тому, суб’єктність позиції студента (учня) в навчальному процесі виступатиме домінантною умовою, що забезпечить активність, усвідомленість, а значить і загальну результативність навчання, а відтак і формування власної концепції та практики організації навчальної ді­яльності, оптимальної для себе і такої, що трансформується на рівень само­освіти, саморозвитку, особистісної та професійної самореалізації.